Печать Вишинського
Прокуратуру начебто вже торкнулися певні перетворення. Згідно з вимогами Конституції України, затвердженими ще 1996 року, органи прокуратури мали бути позбавлені функцій ведення слідства та загального нагляду. Але троє попередніх президентів не поспішали з цим, зберігаючи свій контроль у тій царині. У свою чергу, всі генпрокурори нашіптували президентам ні поспішати зі змінами. Мовляв, чинна система дає Президентові України змогу здійснювати силовий тиск на політиків, представників бізнесу, суддів.
Лише за часів Президента Петра Порошенка діяльності органів прокуратури нарешті почали приводити у відповідність до Конституції та, що не менш важливо, до міжнародної правової практики. Властиве для часів сталінського генерального прокурора СРСР Андрія Вишинського поєднання функцій слідства, представлення інтересів держави в суді та загальний нагляд відкривало безмежні можливості для зловживань, корупції, порушень прав людини.
Важко уявити, але за чверть століття української незалежності суть прокуратури на змінювалася. Корупція та зловживання в цій сфері – настільки масове явище, що беруть сумніви, чи спроможеться хоча й якась частина прокурорських працівників пройти перевірку на поліграфах – так званих детекторах брехні. Утім, це було характерно для всіх правоохоронних органів України.
Скажімо, коли спеціально створена комісія займалася підбором кандидатів на посаду антикорупційного прокурора, то відмовилася проводити їх перевірку на детекторі брехні. У законі про прокуратуру передбачалося, що антикорупційним прокурором може бути лише особа з не менш як п’ятирічним прокурорським стажем. У бесіді з автором цих рядків один із членів тієї комісії зізнався, що відмова від детектора брехні була зумовлена суто прагматичними міркуваннями: члени комісії не були впевнені, що бодай один із претендентів її пройде. А це означало б зрив строків обрання антикорупційного прокурора, що відповідно до зобов’язань України перед Євросоюзом мало відбутися не пізніш як 1 грудня 2015 року.
Перестановки в колі колишніх та нинішніх працівників прокуратури навряд чи допоможуть кардинально змінити ситуацію. Навіть представники Заходу не бачать усієї глибини цієї проблеми. Вони цілком щиро вважають, що достатньо зробити органи прокуратури та суддів незалежними, як ті почнуть самоочищатися, діяти сумлінно, керуючись лише нормами права.
Напевне, вони просто не уявляють масштабів корупції та зловживань у середовищі суддів та правоохоронців.
Безперечно, реальна незалежність у їхній діяльності конче необхідна. Але якщо намагатися забезпечувати її, не помінявши кадрів, то жодних змін там не відбудеться. Ці закриті касти отримають ще більшу впевненість у своїй безкарності. Прокурори та судді, до речі, дуже добре вміють розвалювати будь-які кримінальні справи, киваючи одне на одного.
Суддівська та прокурорська незалежність має бути забезпечена лише після реформування й тотального кадрового очищення.
Можливо, перевірку не пройде жоден
Усіх співробітників прокуратури та суддів доцільно звільнити з посад у зв’язку з реформуванням, а надалі здійснити відбір на конкурсах. При цьому слід жорстко перевіряти статки, джерела доходів та витрати кандидатів на посади.
А детектор брехні має допомогти з’ясувати, чи мали місце в їхній роботі корупційні дії та зловживання, чи ухвалювали вони рішення всупереч законодавству. Цілком можливо, що в цьому разі перевірку не пройде жоден зі старих кадрів.
А громадянам, мабуть, варто було чесно сказати, що на час кадрового очищення якісь розслідування та судові процеси можуть тимчасово зависнути. Це все одно краще, ніж спостерігати, як розвалюються кримінальні справи, як звільняються від карної відповідальності реальні злочинці, як їм без жодних проблем дають можливість покинути країну, як на підставі судових рішень повертаються на колишні посади правоохоронці та чиновники часів Януковича.
Отже, призначення на посаду генерального прокурора особи, що не пов’язана з правоохоронною системою і має рішучість провести повне кадрове очищення органів прокуратури – єдино правильний крок.
Істерична реакція керівників Генпрокуратури та обласних прокурорів, які вимагають не призначати на посаду генпрокурора людину не з системи, підтверджує правильність такого підходу.
Очевидно, що на час кадрового очищення необхідно зупинити ті норми закону про прокуратуру, які дають можливість Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів блокувати всі кадрові рішення.
Слід також внести зміни до закону про державний бюджет, які дали б можливість платити гарну зарплату всім проведеним через конкурс співробітникам органів прокуратури. Прокурори з низкою зарплатою, як бачимо, обходяться державі та громадянам надто дорого.
Очевидно, виникне потреба звернутися з проханням про фінансову та технічну допомогу до країн ЄС, США й Канади. Зокрема для того, аби на два-три роки залучити кілька сотень досвідчених правоохоронців з цих країн для допомоги нашим новим співробітників органів прокуратури.
Друге читання не за горами
Ситуація в суддівській системі також вельми тяжка. Попри доволі високий рівень кваліфікації, практично всі судді ухвалювали рішення, що ґрунтувалися на корупції чи на проханнях керівництва. Особлива кричуща ситуація в адміністративних та господарських судах.
Нерідко до самого судового рішення формально важко пред’явити якість претензії. А довести його корупційних характер взагалі проблематично. Недарма корупція вважається одним із найскладніших для доведення видів злочину.
Враховуючи це, важливо провести комплексну реформу суддівської системи. Значною мірою все залежатиме від народних депутатів. Саме вони мають ухвалити в другому читанні зміни до Конституції в частині судової реформи.
Ці зміни пройшли погодження з представниками Євросоюзу й уже затверджені в першому читані. І на весняній сесії народні депутати мають затвердити їх конституційною більшістю, а також ухвалити зміни до законодавства для запуску реформи судової системи та її кадрового очищення.
Ніякого «еволюційного оновлення»
Зволікати з цим уже неприпустимо. Ніякого «еволюційного оновлення» в цих структурах не відбудеться.
З боку як прокурорів, так і суддів слід очікувати шаленого опору. Кадрове очищення блокуватимуть через суди, у тому числі й через Конституційний суд. Скоріше за все, судді та прокурори намагатимуться «шукати правди» в Європейському суді з прав людини.
Тому, з одного боку, потрібна рішучість і послідовність вищих органів влади у проведенні цих реформ, з другого – максимальна юридична коректність. Крім того, необхідно провести активне роз’яснення партнерам України на Заході мети, завдань і механізмів, що будуть задіяні в реформування системи органів прокуратури й судів та їх кадрового оновлення.