Водночас збільшилася кількість зареєстрованих безробітних осіб у сферах переробної промисловості (+3,9% за місяць), будівництва (+3,2%), оптової та роздрібної торгівлі (+9,9%), гостинності (+17%), а також наукової та освітньої діяльності (+7,8% та +6,6% відповідно).
Характерно, що кількість відкритих вакансій продовжує скорочуватися. Так, за місяць кількість вакансій, зареєстрованих в Державній службі зайнятості, скоротилася на 24,5% – до 25,3 тис. та поширювалася на всі види економічної діяльності. За кількістю вакансій у квітні український бізнес найбільше потребував кваліфікованих робітників з інструментом та робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин.
Вищезазначені тенденції на ринку праці свідчать про крихкість паростків відновлення економічної активності, зокрема у регіонах, в яких не ведуться воєнні дії, та потребу в активізації заходів з державної підтримки діяльності бізнесу в умовах воєнного стану. Однією із програм, які наразі реалізуються Урядом, є релокація підприємств з областей, де тривають бойові дії. Наразі вже проведено релокацію 510 українських підприємств, з яких більше половини (303) відновили свою діяльність на безпечних територіях.
Підтримка зайнятості та відновлення трудового потенціалу України мають посідати ключове місце у порядку денному діяльності Уряду. Збереження наявних та створення нових робочих місць будуть запорукою повернення громадян України з-за кордону та забезпечення високої якості життя в Україні.
Бюджетна сфера
За результатами аукціону із розміщення військових ОВДП, який відбувся 17.05.2022, Міністерством фінансів було залучено 7,5 млрд. гривень, з яких 1,3 млрд. гривень – за 3-місячними ОВДП (ставка 9,5%), 2,3 млрд. гривень – за 6-місячними ОВДП (ставка 10%) та 3,9 млрд. гривень – за 1,5-річними ОВДП (ставка 11,5%). Всього з початку травня до державного бюджету було залучено 17,8 млрд. гривень та 50,3 млн. доларів США за допомогою ринкового розміщення військових облігацій. Середньозважена ставка травневих розміщень у гривні становила 10,5%.
Військові облігації залишаються основним джерелом фінансування державного бюджету в умовах війни. За даними Міністерства фінансів шляхом розміщення військових облігацій на ринку було залучено понад 77 млрд. гривень. Крім того, 120 млрд. гривень державних цінних паперів на первинному розміщенні було придбано Національним банком. Також вагомим джерелом фінансування держбюджету є позики міжнародних фінансових організацій та двосторонні кредити та гранти.
За інформацією Національного банку найбільший портфель військових ОВДП традиційно сконцентрований серед банків – первинних дилерів. Водночас минулого тижня кількість вкладників серед громадян та бізнесу збільшилася з 43,3 тис. до 58,1 тис. Станом на 16 травня 2022 року обсяг вкладень українських громадян та бізнесу у військові облігації становив майже 5,7 млрд грн (9,3% від загального обсягу придбаних військових ОВДП номінованих у гривні), 48 млн дол. США (33,9% від загального обсягу військових ОВДП номінованих у дол. США ) та 26 млн євро (14,8% від загального обсягу ОВДП номінованих у євро); нерезидентів – 300,4 млн грн.
З урахуванням планових погашень обсяг ОВДП в обігу за плинний тиждень збільшився на 6,7 млрд. гривень. Національний банк збільшив свій портфель ОВДП за тиждень на 20 млрд. гривень (з початку воєнних дій – на 120 млрд. гривень). Вкладення банків в ОВДП скоротилися за тиждень на 10,5 млрд. гривень, юридичних осіб – на 1 млрд. гривень. Фізичні особи збільшили свій портфель ОВДП на 310 млн. гривень. Лібералізація транскордонних переказів коштів, отриманих іноземними інвесторами від погашення або отримання доходу від ОВДП, обумовило скорочення вкладень нерезидентів в ОВДП на 2 млрд. гривень за тиждень.
Нинішній обсяг боргових запозичень Міністерства фінансів не є достатнім для компенсації втрат бюджетних надходжень внаслідок війни, який оцінюється на рівні 5 млрд. доларів США на місяць. У зв’язку з цим Уряду слід посилити роботу із залучення коштів багатосторонньої та двосторонньої міжнародної допомоги, включаючи взаємодію з міжнародними фінансовими організаціями та країнами-партнерами.
Валютний ринок
На міжбанківському ринку спостерігалося скорочення попиту клієнтів банків на іноземну валюту. Водночас через активізацію експортної активності середньоденна пропозиція іноземної валюти з початку травня була на 24% більшою, ніж у квітні.
Це сприяло збалансуванню валютного ринку та скороченню чистого продажу іноземної валюти Національним банком, який за минулий тиждень становив 322 млн. доларів США та 30 млн. євро. Як і раніше, купівля безготівкового долару США у банків здійснюється за офіційним курсом, а його продаж банкам – за офіційним курсом, збільшеним на 1%.
Поступова адаптація валютного ринку до функціонування в умовах воєнних ризиків дозволяє здійснювати послідовну лібералізацію чинних обмежень на валютні операції та відновлювати ринкові механізми курсоутворення.
Фінансовий сектор
За оперативними даними Національного банку обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору у квітні залишався на рівні попереднього місяця. Збільшення банківських кредитів бізнесу у гривні на 2,3% за місяць компенсувалося скороченням корпоративних банківських позик в іноземній валюті (на 2,9%). Обсяг кредитування фізичних осіб у квітні продовжував зменшуватися як у гривні, так і в іноземній валюті (на 2,4% та 0,8% відповідно).
Водночас обсяг фондування банків за рахунок депозитів у квітні зростав. Зокрема, депозити корпоративного сектору зросли за місяць у гривні – на 7,1%, в іноземній валюті – на 1,4%. Депозити домашніх господарств у квітні збільшилися у гривні на 2,5%, натомість в іноземній валюті – скоротилися на 1,1%.
Достатність ресурсної бази банків на фоні збільшення кредитних ризиків, пов’язаних із війною, визначала різноспрямовану тенденцію зміни процентних ставок за операціями банків. Ставки за новими кредитами бізнесу у квітні збільшилися: у гривні – на 0,6 в. п.. в іноземній валюті – на 0,7 в. п. (до 13,8% та 4,3% відповідно). Натомість ставки за депозитами клієнтів у квітні знизилися: за гривневими депозитами підприємств – на 1,2 в. п. (до 4,9%, що відповідає довоєнному рівню), домогосподарств – на 0,8 в. п. до 6,0%, що є історичним мінімумом.
Ліквідність банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за плинний тиждень збільшилася до понад 250 млрд. гривень (порівняно з 238 млрд. гривень тижнем раніше). Подальше збільшення ліквідності банківського сектору обумовлене, як і раніше, видатками з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як валютні інтервенції Національного банку мали помірний стримуючий ефект.
Надлишок ліквідності банківського сектору обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування, обсяг надання яких минулого тижня становив 1,6 млрд. гривень (строком на 1 рік за ставкою 11%), та утримання ставок за операціями банків на міжбанківському ринку на рівні нижньої межі ставок за операціями постійного доступу НБУ (9%). Водночас з урахуванням погашення раніше залучених кредитів банків їх загальна заборгованість перед НБУ скоротилася минулого тижня на 4,5 млрд. гривень до рівня, що є найнижчим з початку війни.
Спрямуванню ресурсного потенціалу банків у кредитну активність сприяла реалізація державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої минулого тижня банками було видано 1124 пільгових кредитів на загальну суму 4 млрд грн. Загальний обсяг кредитів виданих за програмою з початку її реалізації перевищив 110 млрд. гривень, з яких 58,2 млрд. гривень підприємці отримали на поповнення оборотних коштів, 10,3 млрд. гривень – на інвестиційні цілі, 25,4 млрд. гривень – на рефінансування попередньо отриманих кредитів та 13,7 млрд. гривень – на підтримку с/г виробництва.
Оскільки кредитні ризики залишатимуться високими ще упродовж тривалого періоду часу, Уряду спільно з Національним банком потрібно підвищувати ефективність державних програм підтримки кредитування та забезпечувати достатність фінансових ресурсів для їх реалізації. На виплату компенсацій процентної ставки в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» в Державному бюджеті України 2022 р. передбачено 3 млрд. грн. Ефективна реалізація цих програм дозволить підтримати життєздатний бізнес та посилити внесок національної банківської системи у підтримання економічної активності в державі.