Політика НБУ продовжує завдавати деструктивних шоків сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої фінансової підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи…
Продовження політики валютної лібералізації в умовах дефіциту валюти призводить до появи попиту на іноземну валюту, що спричиняє девальвацію гривні та подальший сплеск інфляції.
Девальвація гривні, підвищення тарифів на електроенергію, значний фіскальний дефіцит вказують на високу ймовірність збереження тренду до підвищення рівня інфляції.
Нам необхідні внутрішні інвестиції, які спиратимуться на потужну фінансову систему, орієнтовану на фінансування інвестицій і інновацій, які дозволять здійснитися нашим планам в майбутньому…
Погіршення точності інфляційних прогнозів, недооцінка факторів інфляції та внутрішня неконсистентність прогнозів ставлять під сумнів усю адекватність монетарної політики НБУ.
Перманентна помилковість інфляційних прогнозів НБУ свідчить про наявність системних прогалин у питанні підготовки економічних прогнозів центрального банку.
Політика НБУ завдає деструктивних шоків реальному сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої фінансової підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи…
Більшість проінфляційних чинників в Україні обумовлена зростанням вартості витрат. Домінування немонетарних факторів інфляції знижує ефективність монетарних інструментів інфляції.
Політика НБУ продовжує завдавати деструктивних шоків реальному сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи…
Перманентна помилковість інфляційних прогнозів НБУ свідчить про наявність системних прогалин у питанні підготовки економічних прогнозів центрального банку.
Політика НБУ завдає деструктивних шоків реальному сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої фінансової підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи…
Економіка функціонує в складних умовах відключення електроенергії, що послабило економічну активність як підприємств на тлі зростання витрат та підвищення тарифів, так і споживачів…
Відсутність повноцінної Ради НБУ, яка мала б комплексно оцінити стан монетарної політики призводить до метаморфоз політики НБУ, що мультиплікуються з кожним днем.
Прогнози НБУ вчергове виявилися неточними, в результаті чого державні фінанси та реальний сектор понесли збитки від надмірних витрат на обслуговування позикових коштів.
Політика НБУ продовжує завдавати деструктивних шоків сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої фінансової підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи…
Продовження політики валютної лібералізації в умовах дефіциту валюти призводить до появи попиту на іноземну валюту, що спричиняє девальвацію гривні та подальший сплеск інфляції.
Девальвація гривні, підвищення тарифів на електроенергію, значний фіскальний дефіцит вказують на високу ймовірність збереження тренду до підвищення рівня інфляції.
Ключове завдання воєнної економіки: максимально можлива мобілізація матеріальних, фінансових і людських ресурсів.
Нам необхідні внутрішні інвестиції, які спиратимуться на потужну фінансову систему, орієнтовану на фінансування інвестицій і інновацій, які дозволять здійснитися нашим планам в майбутньому…
Погіршення точності інфляційних прогнозів, недооцінка факторів інфляції та внутрішня неконсистентність прогнозів ставлять під сумнів усю адекватність монетарної політики НБУ.
Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси, гальмування роботи фінансових посередників та економічного відновлення.
Перманентна помилковість інфляційних прогнозів НБУ свідчить про наявність системних прогалин у питанні підготовки економічних прогнозів центрального банку.
Політика НБУ завдає деструктивних шоків реальному сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої фінансової підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи…
Безглузда розтрата валютних резервів зменшує стійкість економіки до майбутніх валютних шоків.
Більшість проінфляційних чинників в Україні обумовлена зростанням вартості витрат. Домінування немонетарних факторів інфляції знижує ефективність монетарних інструментів інфляції.
Політика НБУ продовжує завдавати деструктивних шоків реальному сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи…
Перманентна помилковість інфляційних прогнозів НБУ свідчить про наявність системних прогалин у питанні підготовки економічних прогнозів центрального банку.
Політика НБУ завдає деструктивних шоків реальному сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої фінансової підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи…
Економіка функціонує в складних умовах відключення електроенергії, що послабило економічну активність як підприємств на тлі зростання витрат та підвищення тарифів, так і споживачів…
Підвищення тарифів на електроенергію, значний фіскальний дефіцит, потенційні ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.
Відсутність повноцінної Ради НБУ, яка мала б комплексно оцінити стан монетарної політики призводить до метаморфоз політики НБУ, що мультиплікуються з кожним днем.
Низька якість інфляційних прогнозів НБУ ставить під сумнів усю адекватність національної монетарної політики за 2022-2024 рр.
Підвищення тарифів на електроенергію, фіскальний дефіцит, та потенційні ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.
Зміни спрямовано на підвищення ефективності державних гарантій, які надаються на портфельній основі.
Високі процентні ставки стимулюватимуть вилучення коштів з економіки у гривневі активи та стримуватимуть кредитні процеси.
Експерти, які припускають закінчення війни у 2024-му році, уже в наступному році прогнозують зростання реального ВВП.
Незважаючи на логістичні труднощі, у тому числі з перетином кордону, бізнес прогнозує помірне зростання обсягів виробництва товарів та послуг.
Ключовими факторами підтримки позитивної економічної динаміки були інвестиційний попит та сприятливі погодні умови для проведення будівельних робіт.
Прогнози НБУ вчергове виявилися неточними, в результаті чого державні фінанси та реальний сектор понесли збитки від надмірних витрат на обслуговування позикових коштів.
