Позитивний внесок у зростання ВВП мала виробнича сфера, яка хоч і понесла суттєві збитки та руйнування під час війни, але демонструє стале відновлення.
Як за допомогою інструментів економічної політики посилювати конкурентоспроможність реального сектора та створювати робочі місця в Україні. Досвід Туреччини.
Скорочення робочих місць, ріст безробіття, виїзд населення за кордон, мобілізація чоловіків до лав ЗСУ – все це вплинуло на зниження попиту і спинило розкручування інфляції.
Факторами впливу на погіршення очікувань бізнесу стали руйнування окремих підприємств, логістичні обмеження експортерів, зростання цін на пальне та дефіцит кваліфікованих кадрів.
Розвиток економіки в умовах воєнного часу потребує чіткої державної стратегії, злагодженої системної державної економічної політики, її націленості на конкретні показники якісних змін…
Ключовим фактором, що стримує розвиток підприємств, залишаються воєнні дії та їх наслідки, також посилився негативний вплив надмірного податкового тиску та браку кваліфікованих працівників…
В умовах збереження потреби у зовнішньому фінансуванні та зростання державного боргу активізувалися дискусії щодо застосування заморожених активів на користь України.
Згідно з оцінками Світового банку основними ризиками для України залишаються безпека, руйнування інфраструктури та логістики, зростання цін на енергоносії.
Скорочення робочих місць, виїзд значної кількості населення закордон, мобілізація чоловіків – всі ці фактори вплинули на зниження попиту і спинили розкручування інфляційного імпульсу…
Хоча усі регіони відчули на собі наслідки повномасштабної агресії рф, віддаленість від лінії фронту залишається вирішальним фактором впливу на ведення бізнесу.
Підприємства промисловості очікують погіршення своїх економічних результатів від припинення функціонування «зернового коридору» та посилення обстрілів інфраструктурних об’єктів.
Позитивний внесок у зростання ВВП мала виробнича сфера, яка хоч і понесла суттєві збитки та руйнування під час війни, але демонструє стале відновлення.
Як за допомогою інструментів економічної політики посилювати конкурентоспроможність реального сектора та створювати робочі місця в Україні. Досвід Туреччини.
З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу кредити переважно видавалися банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.
Українці, що отримали мікрогранти у 2022 році, створили близько 8000 нових робочих місць.
Скорочення робочих місць, ріст безробіття, виїзд населення за кордон, мобілізація чоловіків до лав ЗСУ – все це вплинуло на зниження попиту і спинило розкручування інфляції.
Факторами впливу на погіршення очікувань бізнесу стали руйнування окремих підприємств, логістичні обмеження експортерів, зростання цін на пальне та дефіцит кваліфікованих кадрів.
Розвиток економіки в умовах воєнного часу потребує чіткої державної стратегії, злагодженої системної державної економічної політики, її націленості на конкретні показники якісних змін…
Ситуація в економіці та фінансових ринках України.
Ключовим фактором, що стримує розвиток підприємств, залишаються воєнні дії та їх наслідки, також посилився негативний вплив надмірного податкового тиску та браку кваліфікованих працівників…
В умовах збереження потреби у зовнішньому фінансуванні та зростання державного боргу активізувалися дискусії щодо застосування заморожених активів на користь України.
Згідно з оцінками Світового банку основними ризиками для України залишаються безпека, руйнування інфраструктури та логістики, зростання цін на енергоносії.
Основним стримуючим чинником інфляції є скорочення сукупного попиту.
Завдяки відновленню темпів виробництва та сповільненню інфляції підприємства промисловості найбільше покращили власні очікування.
Наприкінці минулого тижня Україна отримала від Євросоюзу черговий транш макрофінансової допомоги у розмірі 1.5 млрд євро.
Обмеження можливостей держави у підтримці воєнної економіки несе ризики погіршення соціально-економічного становища.
Водночас є високою ймовірність уповільнення української економіки або навіть її скорочення у ІV кварталі цього року.
Скорочення робочих місць, виїзд значної кількості населення закордон, мобілізація чоловіків – всі ці фактори вплинули на зниження попиту і спинили розкручування інфляційного імпульсу…
З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.
В умовах продовження активних бойових дій в 2024 р. потреба у зовнішньому фінансуванні залишатиметься суттєвою.
Ситуація на фронті продовжує мати безпосередній вплив на очікування бізнесу.
Хоча усі регіони відчули на собі наслідки повномасштабної агресії рф, віддаленість від лінії фронту залишається вирішальним фактором впливу на ведення бізнесу.
Низький споживчий попит та переважно немонетарний характер інфляції стримують розкручування інфляційної спіралі.
Підприємства промисловості очікують погіршення своїх економічних результатів від припинення функціонування «зернового коридору» та посилення обстрілів інфраструктурних об’єктів.
Загроза чергової кампанії ракетного терору з боку Росії є ключовим ризиком для прогнозів щодо відновлення економіки.
На ринку зайнятості наявні як короткострокові негативні явища, так і ознаки структурних проблем.
