Центральний банк Туреччини (ЦБТ) до 2023 р. проводив політику радикально низьких процентних ставок з метою пріоритетної підтримки кредитного процесу. Ключова процентна ставка в певні періоди встановлювалася на рівні в 10 разів нижче інфляції. Оскільки економіка мала всі ознаки перегріву, це призводило до формування дисбалансів фінансової системи та прискорення інфляційних процесів.
Однак, загалом економіка Туреччини достатньо міцно тримається на ногах. Безробіття знаходиться на мінімальних (для Туреччини) показниках (9% станом на жовтень 2023 р.), а темпи приросту реального ВВП є одним з найвищих в світі (2021 р. – 11%, 2022 р. – 6%, 2023 р. – 4%). За останнє десятиріччя Туреччина обійшла за обсягом ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності такі країни як Греція, Румунія, росія, Казахстан, Чилі і впритул наблизилася до країн – нових членів ЄС – Польщі, Угорщини, Словаччини. За прогнозами МВФ середнє зростання ВВП Туреччини в 2024-2029 рр. становитиме 3,2% на рік при середньому зростанні в регіоні країн Європи, що розвиваються у 2,4% на рік.
Інвестори довіряють Туреччині. Навіть в умовах політичної турбулентності, викликаної виборами президента влітку 2023 р., дохідність суверенних євробондів на вторинному ринку не перевищувала 12% річних. Станом на листопад 2023 р. 3-річні євробонди торгуються на вторинному ринках з дохідністю 7,3% річних.
Туреччина успішно залучає інвестиції в реальний сектор. Світовий банк оголосив про двократне збільшення своїх інвестиційних програм в Туреччині протягом наступних трьох років (до 35 млрд.дол.). Країни Перської затоки вкладають кошти в турецьку економіку, в 2023 р. лише з боку ОАЕ оголошено інвестицій на суму 51 млрд дол., в т.ч. купівля державних облігацій на допомогу по відновленню після землетрусу на суму 8,5 млрд.дол. Збільшення інвестицій Світового банку пов’язується з підтримкою програм уряду, спрямованих на стимулювання бізнес-активності.
Політика низьких процентних ставок давала можливість бізнесу активно підтримувати виробничий процес за рахунок позикових коштів. Рівень кредитування турецької економіки становить близько 80% ВВП. ЦБТ не тільки утримував низьку ключову ставку, але ще й запровадив додаткові регуляції для здешевлення банківського бізнес-кредитування. Зокрема, було запроваджено додаткові вимоги резервування до банків у разі якщо їх кредитна ставка суттєво відрізнялася від ключової ставки ЦБТ (від 20 до 90% тіла виданого кредиту).
Доступність позичкових коштів для бізнесу дозволила економіці Туреччини зберегти робочі місця в період періоди подвійного лиха - пандемії COVID19 та катастрофічного землетрусу на початку 2023 року. Загалом за 2020-2023 рр. реальний ВВП Туреччини зріс на 26%, інвестиції в основний капітал тримаються на рівні близько 30% ВВП впродовж останніх 3-х років, а рівень безробіття знизився з 14 до 9% від робочої сили.
Про підвищення конкурентоспроможності турецької економіки також свідчить 4-кратне зростання індекса акцій 100 найбільших турецьких компаній (BIST 100) за 2022-2023 рок (історичний максимум). Потужний фондовий ринок здатен поглинати вільну ліру, що в перспективі послаблює тиск на валютний курс та сприяє розширенню доступу реального сектора до фінансування.
Фіскальний дефіцит Туреччини залишається помірним, оскільки динамічно зростаюча економіка підтримує державний бюджет високими темпами податкових доходів. Фіскальний дефіцит в 2020 р. становив 3,4% ВВП, в 2021 р. – 2,7% ВВП, в 2022 р. – 0,9% ВВП. Лише у 2023 р. дефіцит дещо розширився – до 4,0% ВВП (за 9 місяців 2023 р), що пов’язане витратами на подолання наслідків руйнівного землетрусу, а також з президентськими виборами.
Тому Україні варто було б багато чому повчитися в Туреччини, як за допомогою інструментів економічної політики посилювати конкурентоспроможність реального сектора та створювати робочі місця. Інфляція – це далеко не єдиний показник, що вимірює добробут громадян.