Після 2022 року Орбан остаточно зробив ставку на ізоляціонізм і псевдомиротворчість. Він не просто в більшості випадків відмовляється підтримувати антиросійські санкції, а ще й системно дискредитує Україну, малюючи її винною у війні.
Україна й Євросоюз у цій безпринципній грі та політиканстві – зручні вороги. Коли Орбан каже, що Брюссель веде війну проти угорців, то він просто перекладає власну вину за негаразди всередині своєї країни.
Це елемент великої політичної гри, у якій головною метою угорського прем’єра є особисте політичне виживання.
Найближчі пів року кожен його крок потрібно розглядати та оцінювати виключно крізь призму внутрішньої виборчої кампанії.
Вибори в Угорщині відбудуться у квітні 2026 року і за останніми опитуваннями шансів зберегти владу у партії Орбана все менше.
Трамп і ілюзія захисту
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому Орбан зробив ставку на стару дружбу та сподівався, що Вашингтон більше не тиснутиме на нього через Україну, демократію чи санкції проти росії. Але ця ставка виявилася хибною. Трамп справді цінує лояльність, але тільки тоді, коли вона відповідає його власним переконанням. Після багатьох місяців обману від путіна він врешті зайняв категоричну позицію. Його мета зараз – тиск на росію та завершення війни на справедливих для України умовах.
Трамп не зацікавлений у конфліктах, які можуть розколоти Європу або дестабілізувати спільну санкційну політику проти рф.
Для американської адміністрації угорський прем’єр тепер став незручним союзником, який створює проблеми швидше, ніж пропонує рішення.
Кремль для Орбана – це також ненадійний тил. москва користується його антиєвропейською риторикою, але не в змозі запропонувати нічого, крім нафти та дешевих обіцянок.
В результаті через власні недалекоглядні дії і висловлювання, Орбан завів всю Угорщину в глухий кут та особисто опинився у пастці між США, рф та Європейським союзом.
Єдиний реальний сценарій – поразка
Як би прикро це не звучало, але найреальніший шлях повного розблокування українського євроінтеграційного курсу – зміна влади в самій Угорщині. Сьогодні рейтинг партії Орбана «Фідес» найнижчий за останні 10 років. Інфляція, зростання тарифів, відтік молоді та ізоляція в ЄС формують втомлене від такої влади суспільство, яке починає шукати альтернативу.
Навіть всередині правлячої партії дедалі частіше лунають голоси, що конфлікт з Брюсселем зайшов надто далеко, а дружбу з міжнародним злочинцем путіним потрібно припинити.
Поки що Орбан тримає контроль над медіа і судами, але політична ерозія вже почалась. Парламентські вибори у квітні 2026 року стануть точкою зламу. І як тільки зміниться політична влада у Будапешті, риторика та позиція також зміняться миттєво.
Угорське суспільство починає розуміти, що боротьба з ЄС та дружба з москвою є шляхом у нікуди. Тому конкурент Орбана Петер Мадяр та його партія «Тиса» щоденно зміцнюють позиції.
В підсумку, питання коли Угорщина припинить блокувати наш шлях до ЄС має коротку, але чесну відповідь: тоді, коли Віктор Орбан перестане визначати угорську політику.
До квітня 2026 року він і далі торгуватиме своїм вето на санкції, використовуватиме тему війни у власній виборчій кампанії й шукатиме союзників серед євроскептиків.
Але в Європі дедалі менше місця для лідерів, які живуть за рахунок шантажу. І коли черговий раз у Брюсселі лунає фраза “Hungary blocked again”, більшість вже зрозуміє: блокує не країна – блокує один політик, який боїться втратити владу.