1. У серце немовляти вживили електрод
Гліб народився з вадою серця. Аби допомогти малюку, медики потребували спільної скоординованої роботи. Дитячі кардіохірурги в Одесі допомогли знайти надзвичайно тонку підключичну вену за допомогою ультразвуку. Це критично важливий етап для успіху операції.
Далі справа за хірургами: «Ми імплементували електрод не в [серцевий] м'яз, а в провідну систему серця. Тобто спершу електричний струм, а далі цезабезпечили скорочення серця», — розповів хірург Юрій Карпенко.
Така операція дозволила м’язу серця правильно скорочуватися й забезпечувати синхронну роботу серця.
За словами Карпенка, вони вивчали міжнародну літературу і не знайшли аналогічних випадків операцій для таких малих дітей у світі. Ймовірно, що ця операція перша така для дитини віком до року.
Імплантований кардіостимулятор має забезпечити нормальну роботу серця протягом 15 років. Одеські лікарі привернули міжнародну увагу, і тепер їхню роботу запросили опублікувати в авторитетних медичних виданнях, зокрема за підтримки Чиказького університету.
2. Малюку з Франківська зробили надскладну операцію на обличчі
Малюк з Івано-Франківська народився з двобічною щілиною губи й піднебіння типу 3. «Це важка патологія, що потребує комплексного і командного лікування. Ще під час вагітності родина звернулася до нас по консультацію, і вже в перші дні життя дитини розпочалася підготовка до операції», — розповів дитячий і пластичний хірург Орест Лешневський із Західноукраїнського спеціалізованого центру.
За 3D-скануванням, проведеним у Франківську, в Туреччині надрукували індивідуальні NAM-пластини, потрібні для підготовки малюка до операції. Щоб доправити їх в Україну, медики організували складну міжнародну логістику. Доставили. Далі впродовж трьох місяців батьки доглядали за пластинами й регулярно приїжджали на огляди.
Коли дитині було чотири місяці, хірурги виконали хейлопластику — відновлення двобічної щілини губи спільно з професором Хаканом Агіром (Dr. Hakan Ağır).
До порятунку дитини, крім медиків Центру, долучились медики зі Стамбула, Львова, Франківська. Долучені і університет Yeditepe з Туреччини, і Львівський медуніверситет, Медичний центр «Ехомед», Центр практичної стоматології Івано-Франківська й інші фахівці.
Цей клінічний випадок отримав міжнародне визнання: на 10-му Міжнародному ортодонтичному конгресі в Ріо-де-Жанейро його відзначили як найкращий клінічний кейс у світі.
3. Провели дитині подвійну родинну трансплантацію
Семирічному Артуру врятували життя завдяки рідкісній подвійній родинній трансплантації: нирку йому пересадили від батька, а печінку — від мами.
За даними лікарні, це перший в Україні випадок, коли дитині виконали одночасно обидві операції в межах родинного донорства.
Артур народився на Івано-Франківщині. Спочатку все було гаразд, ріс і розвивася. Але у два роки йому діагностували агресивну саркому малого тазу.
Після довгого лікування рак відступив, проте з’явилися нові проблеми: сечокам’яна хвороба швидко призвела до відмови обох нирок, і хлопчик потребував діалізу (апарат штучної нирки).
«Ми буквально виходжували Артура. У сім років він важив лише 16 кілограмів», — пригадує лікарка-нефрологиня Лілія Грицків.
Генетичне обстеження в Кореї виявило рідкісну мутацію — первинну гіпероксалурію. Через дефект ферменту в печінці організм Артура не міг правильно виводити оксалат, і він осідав у нирках, утворюючи камені. Лише одночасна трансплантація печінки та нирки могла врятувати життя хлопчика.
Операція проходила у три етапи. Спершу медики видалили непрацюючі нирки, щоб усунути інфекцію. Через місяць пересадили нирку від тата, а ще за три тижні — частину печінки від мами. Обидва органи прижилися і почали працювати.
Артур нарешті набирає вагу, сміється і здійснює дитячі мрії, як-от уперше п'є солодку газованку.
4. Дитині пересадили кістковий мозок за методикою Стенфорда
В Україні вперше провели алогенну трансплантацію кісткового мозку із застосуванням TLI – методики Стенфордського університету.
Це зробили в Охматдиті. «Чи можлива в Україні алогенна трансплантація кісткового мозку без перебування в лікарні? Раніше — ні. А тепер — так», — написали в лікарні.
Дитина мала лімфому Ходжкіна — злоякісне захворювання лімфоїдної тканини. Їй зробили аутологічну трансплантацію. Тобто пересадили власні стовбурові клітини. Однак рак повернувся. Стався рецидив.
Тоді медики Охматдиту, які мають найбільший досвід роботи в Україні з цим раком у дітей, застосували новітній підхід. Він уже довів свою ефективність у провідних клініках світу. Мова про методику Total Lymphoid Irradiation (TLI) — тотального опромінення лімфоїдної тканини, розроблену в Стенфордському університеті.
Гематологи-онкологи працювали спільно з променевими терапевтами. На відміну від класичних схем, ця має значно нижчу токсичність, суттєво зменшує ризик інфекційних ускладнень і потребу в частих переливаннях крові.
Нова технологія уможливила навіть лікування в напівамбулаторному форматі: дитина більшу частину часу перебуває вдома, повертається до лікарні лише для процедур і контролю.
5. Витягували підлітка після уражень струмом на даху потяга
13-річний Олег з Волині захоплювався екстремальними трюками, знімав ролики із закинутих місць і разом з другом вирішив повторити побачене в інтернеті — вилізти на вагон електропоїзда. Хлопці ходили поблизу вагонів. Олег підняв руку — його вдарило струмом. Це була високовольтна дуга.
Упав. Ще 20 хв був при тямі. «Мамо, вибач», — сказав перед втратою свідомості. Після першої допомоги в Луцьку хлопця перевезли до Львова. Опіки 68 % тіла. Стан критичний. Олег був у медикаментозному сні на штучній вентиляції легень.
У Лікарні святого Миколая Першого медоб’єднання Львова пояснили, що ураження струмом — одне з найнебезпечніших. Бо спричиняє не лише глибокі опіки, а й тяжкі внутрішні ушкодження м’язів, нирок, інших органів, що часто призводить до поліорганної недостатності.
Стан хлопця ускладнювали травми після падіння: перелом хребця і пневмоторакс, через який легені не могли нормально працювати.
Стабілізувавши стан, хірурги провели перші операції: висікли мертві тканини, виконали декомпресійні розрізи, застосували інноваційне тимчасове покриття — біотехнологічну дерму BTM. Це сучасний матеріал, який захищає рани від інфекцій, утримує вологу та готує тканини до майбутньої пересадки власної шкіри пацієнта.
Над порятунком Олега працювали анестезіологи, опікові хірурги, медсестри, фізичні терапевти. Хлопець перебував на спеціальному опіковому ліжку з підігрівом, що знижує ризик ускладнень і допомагає боротися з гіпотермією.
Завдяки цим втручанням хлопцю дали шанс на життя. Згодом Олега перевезли до Німеччини для продовження лікування. Він весь час у медикаментозному сні.
6. Обманули імунну систему, щоб урятувати життя
Для Ольги боротьба за життя розпочалася в лютому, коли в Першому медичному об’єднанні Львова їй діагностували гостру мієлоїдну лейкемію. Тобто рак крові.
Після терапії жінка досягла ремісії, і лікарі пересадили їй стовбурові клітини від сина. Однак за три тижні стало зрозуміло: приживлення не відбулося. Імунна система не відновлювалася, організм залишився беззахисним перед інфекціями, а кожен день міг стати фатальним.
Львівські медики звернулися по допомогу до Охматдиту. Там команда виснувала, що жінці потрібна ще одна пересадка кісткового мозку. Але була проблема — замість стандартних трьох місяців на пошук донора було лише три тижні.
Тож заввідділення трансплантації кісткового мозку Олександр Лисиця разом з Євгеном Грогулем, керівником відділу тканинного типування, і лабораторним департаментом розробили унікальну стратегію: підібрати донора так, щоб імунна система пацієнтки не розпізнала нові клітини.
Український реєстр донорів кісткового мозку оперативно знайшов сумісних кандидатів за кордоном, а всі підготовчі процеси вдалося запустити паралельно, суттєво скоротивши час.
На 28-й день після першої трансплантації лікарі встановили причину невдачі — високий рівень донор-специфічних антитіл (DSA), які могли сформуватися через попередні переливання крові, вагітність, запальні процеси або першу трансплантацію.
Стан Ольги залишався надзвичайно важким: понад місяць без жодного лейкоцита, повна залежність від переливань компонентів крові та постійний ризик смертельних інфекцій. Коли з’явилася інформація про донора і дату донації, лікарі пішли на безпрецедентний крок — провели трансплантацію, не чекаючи фінального обстеження донора. Часу в Ольги просто не було.
«Це була армія з десятків тисяч неконтрольованих солдатів-антитіл, і нам потрібно було зробити так, щоб вони не побачили нові клітини. Фактично обманути імунну систему», — пояснює Лисиця. Шанс на успіх оцінювали лише у 20 %.
На 21-й день після другої трансплантації пролунали слова, на які чекали всі: «Пані Олю, у вас приживлення», — сказав лікуючий лікар Андрій Будзин.
7. Усунули фантомний біль у військового за новітньою методикою
46-річний військовослужбовець звернувся до Регіонального медичного центру родинного здоров’я у Дніпрі з важким синдромом фантомного болю.
Це виснажливий стан, коли людина відчуває постійний біль у вже втрачених кінцівках. Чоловік після поранень на фронті пережив ампутацію обох ніг.
Допомогти пацієнту вдалося завдяки партнерству між українським медичним центром і топовою американською лікарнею Massachusetts General Hospital. У межах співпраці українські лікарі опанували новітню методику лікування фантомного болю.
Українські медики спільно з американськими колегами успішно провели особливу операцію. Перед нею команда пройшла спеціальне навчання й теоретичну підготовку разом з американськими фахівцями під керівництвом професора Гарвардської медичної школи та лікаря Massachusetts General Hospital Геннадія Фузайлова.
Між операційною в Дніпрі та лікарнею у США був постійний відеозв’язок: американські колеги надавали рекомендації, координували дії та підтримували колег у режимі реального часу. Операцію провели одразу на обох кінцівках, що дозволило нарешті усунути першопричину болю. Нині пацієнт проходить реабілітацію.
8. Пересадили палець з ноги на руку
Через атаку ворожого FPV-дрона військовий Назар втратив одну руку, два пальці на іншій, отримав перелом щелепи та втратив зір на одному оці.
Ампутація великого пальця єдиної вцілілої руки загрожувала нормальній роботі руки, адже саме великий палець відповідає за можливість захоплення предметів.
Щоб відновити цю здатність, медики Superhumans Center разом з британськими колегами провели особливу операцію: пересадили на руку Назара палець з ноги на руку.
Операція тривала кілька годин і вимагала точного з’єднання кістки, судин, нервів і сухожиль, щоб пересаджений палець отримав повноцінне кровопостачання, чутливість і рухливість.
Вдалося. Уже на сьомий день після операції військовий розпочав реабілітацію та навчання контролю рухів нового пальця. Через місяць лікарі вже відзначили значний прогрес: Назар здатний відкручувати кришку пляшки та підіймати дрібні предмети. Назар сподівається повернутися до служби та знову забезпечувати свої базові потреби самостійно.
9. Уперше в Україні пацієнту встановили унікальний пристрій для підтримки серця
Інноваційна процедура врятувала життя 30-річному чоловіку з Ковельського району, який був у критичному стані.
Йому вперше в Україні успішно провели високотехнологічну операцію на серці — імплантацію тривалої механічної підтримки кровообігу (LVAD).
Це сталося в Ковельському міжрайонному територіальному медичному об’єднанні.
Left Ventricular Assist Device — це механічний насос, який імплантують у серце під час відкритої операції. Пристрій допомагає ослабленому лівому шлуночку серця перекачувати кров в аорту та по всьому організму, підтримуючи життєво важливі функції до моменту можливої пересадки серця.
Пацієнт перебував більш ніж рік у листі очікування на пересадку серця і потрапив до лікарні в тяжкому стані. Медики встановили LVAD під консультаційним супроводом китайських колег. Це дозволить йому жити повноцінно і дочекатися донорського серця.
10. Військовому врятували ногу від ампутації
У клінічній лікарні «Феофанія» вперше в Україні успішно виконали складну мікрохірургічну операцію, яка дозволила зберегти ногу пораненому військовому й уникнути ампутації.
Поранений захисник отримав тяжку мінно-вибухову травму, яка пошкодила значну частину м’яких тканин і кісток гомілки. Через масштабність ушкодження (дефект 14×30 см) йому неодноразово пропонували ампутацію, проте чоловік категорично відмовлявся. У «Феофанії» вирішили боротися за збереження кінцівки.
Реконструктивний хірург Михайло Сауляк разом з командою травматологів провів трансплантацію шкірно-м’язового клаптя latissimus dorsi flap — одну з найскладніших мікрохірургічних операцій, яку можуть виконати лише одиниці спеціалістів в Україні.
Особливо складним етапом було створення мікросудинного анастомозу — з’єднання судин діаметром 1–3 мм, що забезпечує кровопостачання трансплантованого клаптя. Будь-яка неточність могла призвести до невдачі.
Операція тривала 13 годин і минула успішно. Протягом місяця пацієнт перебував під ретельним наглядом лікарів, і сьогодні його гомілка повністю загоїлась. Кінцівку вдалося зберегти, попереду наступний етап лікування, щоб відновити великогомілкову кістку.
