Репетиція, а не катастрофа
Попри зусилля росіян, в Україні не сталося нового блекауту. Перший і поки що єдиний такий випадок відбувся восени 2022 року. З того часу українські енергетики зробили висновки і добре знають, як зберегти керованість системи.
Тому масові повідомлення телеграм-каналів й окремих медіа про «блекаут в Україні» є маніпуляцією.
«У мене в суботу о 14:20 уже було світло. І вода, і тепло. Який це тоді блекаут? От мені того дня дзвонили журналісти зі Львова, з Тернополя і Хмельницького й казали, що в них є світло. Тобто не було проблем по всій Україні», — каже фахівець у галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Блекаут — це велика аварія в енергосистемі, яка спричиняє масштабні відключення світла й загалом втрату керованості мережі. А також її можливу фрагментацію.
Натомість у суботу екстрені відключення світла зачепили максимум три-чотири області.
А от у Молдові ситуація була справді значно серйознішою. За різними даними, половина чи більше країни фактично одномоментно залишилася без світла.
Чи не вперше за чотири роки Міністерство енергетики України оперативно й доволі розлого пояснило, що саме трапилося: у суботу в Україні відбулася каскадна аварія; це ситуація, коли один інцидент провокує за собою наступні — стається ланцюгова реакція; її вдалося оперативно зупинити.
Каталізатором інциденту стало відключення імпортної високовольтної лінії, що зʼєднує Молдову й Румунію. Вона починається в румунській Ісакчі, далі тягнеться до молдовського міста Вулканешть, тоді до електростанції у Придністровському регіоні, яку фактично контролює Росія. Кілька разів ця лінія проходить територією України.
Причини цього інциденту поки що до кінця не зʼясовані. Розслідування триває, і, за даними джерел LB.ua, особливо прискіпливо зараз досліджують технологічний стан мереж і трансформаторних підстанцій Одещини й Миколаївщини.
Україна й Молдова в єдиній енергосистемі
Українська і молдовська енергосистеми обʼєднані й не можуть працювати нарізно. Це повʼязано зі специфікою побудови мереж.
У березні 2022 року країни приєдналися до європейської енергосистеми. До того вони були частиною російсько-білоруської. Ще у 2018 році Київ і Кишинів домовилися рухатися разом до мережі континентальної Європи.
Тому аварії в Молдові так сильно можуть впливати на ситуацію в енергетиці України і навпаки.
Що ж саме сталося на лінії Іскачка — Вулканешть — Молдовська ДРЕС у суботу? Заяви з Кишинева змінювалися. Спочатку низка профільних медіа повідомили про локальну аварію внаслідок негоди. Імовірно, зледеніння дротів спричинило обриви і знеструмлення кількох населених пунктів на південному сході Молдови. Згодом у Міненерго країни заявили: міждержавна високовольтна лінія повністю вирубалася.
«Через втрату ліній електропередач на території України спрацювала автоматична система захисту, яка відключила електропостачання», — повідомив молдовський міністр енергетики Дорін Жунгієту.
Цей інцидент спричинив різке падіння частоти в енергосистемі Молдови. Відтак сталися відключення світла. До речі, молдовський уряд називає їх частковими. Тобто знеструмлення зачепили не всю країну.
Дивні маневри у Придністровському регіоні
Підтверджень зовнішнього втручання в ситуацію немає, заявив Володимир Зеленський. Немає доказів і кібератаки на енергетичну систему, додав президент. Тому, найімовірніше, каскадну аварію спричинили природні чинники: можливо, зледеніння ліній електропередач.
Однак каскадній аварії передували дивні події в підконтрольному Росії Придністровʼї. Місцевий проросійський режим володіє двома головними генераційними обʼєктами Молдови.
Перший — це державна районна електростанція, що працює на газі, вугіллі чи мазуті. До неї і веде лінія з Румунії, що відключилася. Тобто імпортна електроенергії спочатку заходить на окуповану територію, а вже потім розподіляється на контрольну Кишиневом. Ця ДРЕС — найпотужніший виробник електроенергії в Молдові.
Другий обʼєкт генерації — це Дубоссарська ГЕС. І саме вона минулого тижня кілька разів то відключалася, то знову приєднувалася до енергосистеми. Це доволі нетипова поведінка для обʼєктів. Такі маневри придністровська пропаганда пояснювала «локальними аваріями через негоду».
Президентка Мая Санду впевнено тримає курс на цілковиту енергетичну незалежність від Росії. Молдова перестала купувати російський газ. Добігає кінця й ера постачання електроенергії з сепаратистського Придністровського регіону.
Молдова вже розпочала технічні випробування нової високовольтної лінії для імпорту електроенергії з Румунії. Безпосередньо, а не через ДРЕС, яку контролюють росіяни.
Ця нова лінія ще не готова. Молдова мусить застосувати тимчасові рішення.
«Ми опинилися в надзвичайній ситуації, про яку говоримо вже чотири роки, але ніколи не уявляли, що до неї дійде. Через відключення електроенергії, спричинене бомбардуваннями України, які призвели до виходу з ладу лінії Ісакча — Вулканешть, ми імпортуємо електроенергію з Румунії в острівному режимі по чотирьох лініях, яких не використовували постійно протягом десятиліть. У певний період вони були взагалі занедбані, але після початку війни їх відновили і вони готові до введення в експлуатацію в разі надзвичайної ситуації», — каже журналіст з Молдови Александру Козер.
Морози — це серйозний фактор
З неділі в Україну повернулося серйозне похолодання. Уже днями температура може знизитися до мінус 30°С. На морози накладаються інші специфічні погодні явища, що призводять до обмерзання ліній.
З підвищеним споживанням це додає українській енергетиці серйозних проблем. Вони траплялися і до повномасштабного вторгнення, але тепер особливо гострі.
Кожен додатковий градус морозу збільшує споживання електроенергії до 200 МВт, каже Станіслав Ігнатьєв, експерт галузі енергетики. Він додає: у таку погоду також значно зростає аварійність мереж.
Загалом же українська енергосистема глибоко дефіцитна.
«Нам треба звикнути жити три-пʼять років у країні генераторів. Це реалії. Ми маємо шалений дефіцит електроенергії. Побудувати нові потужності поки що здатен тільки бізнес. Стосовно різних проєктів відновлення чи перебудови нашої теплової генерації — це гра в довгу. І це точно не робиться за один-два роки», — вважає експерт.
«Сповільнення» атомних станцій лякатися не треба
У разі серйозних аварій чи падіння частоти в енергосистемі спрацьовує автоматика. Так сталося і в суботу. Через низку факторів і процесів запустилося розвантаження блоків атомних станцій.
Це штатна ситуація, пояснює Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. Він зазначає: протоколи чітко відпрацьовані, енергетики знають, як діяти.
АЕС уже «сповільнювали» внаслідок російських обстрілів. Москва неодноразово цілила по підстанціях, що відповідають за видавання електроенергії з АЕС.
Зменшення генерації на атомних електростанціях автоматично означає ріст дефіциту. Зокрема, саме тому в кількох областях України в суботу застосовували аварійні графіки знеструмлення.
«Реактори не можуть підняти потужність миттєво. За протоколом, робитимуть це впродовж доби. Після чого ми й повернемося в ту точку, де були перед початком цієї ситуації», — пояснює Олександр Харченко.
Громади мають зробити серйозні висновки
Каскадна аварія в суботу оголила слабкі місця в підготовці до зими в кількох містах. Скажімо, у Києві та Вінниці були серйозні перебої з постачанням води. Точніше вона взагалі зникла на кілька годин. У низці міст повністю вирубалися деякі котельні. Зупинилися харківська і столична підземки.
І якщо з метро ситуація більш-менш зрозуміла (заживити його повністю доволі важко), то до ситуації з водопостачанням є зауваження.
«У мене тільки одне питання до КМДА, Віталія Кличка, “шобли Міндіча”, Київтеплокомуненерго, урядових штабів. Чому за чотири роки широкомасштабної війни не змогли заживити критичну інфраструктуру — водоканал та систему теплозабезпечення столиці — альтернативними джерелами електроенергії? Я навіть не говорю про метро, тролейбуси та трамваї», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
У Вінниці головну водопровідну станцію заживили двома потужними генераторами, повідомила пресслужба Вінницяводоканалу. У компанії переконують, що до зими готувалися і мають чіткий алгоритм дій у разі повного блекауту.
«Два роки ми пояснювали вінничанам, що ці генератор можуть, а що ні. Можуть допомогти підняти воду з річки, пустити на очищення на головну станцію, очистити, зібрати воду в резервуарах чистої води й подати на налив для розвозки спецтранспортом. Не можуть зробити так, щоб вода під робочим тиском пішла на 650 км мереж по місту, у кожен мікрорайон, на девʼятий і дванадцятий поверхи», — зазначає пресслужба підприємства.
Вина росіян очевидна
І найважливіший висновок із суботніх подій. Українська енергетична система надзвичайно ослаблена внаслідок російських ударів. Знищена не лише значна частина генерації, а й мережі передавання.
Тобто якщо вирубується одна лінія, то альтернативи їй здебільшого нема.
Якби суботній інцидент стався до повномасштабного вторгнення, то країна могла б взагалі не відчути його.
Тому попри вплив погоди, ймовірні людські фактори чи зношеність обладнання, винуватцем цієї серйозної аварії безумовно є Росія.