Червоний рівень небезпеки: морози повертаються
Після тижневої передишки, на українську енергетику чекає нове зимове випробування. Температура повітря в Україні знову різно знижуватиметься. У неділю, першого лютого, на півночі країни морози можуть сягнути показника у мінус 30 С. І це червоний рівень небезпеки, повідомили у ДСНС.
Морози ослабнуть ближче до кінця наступного тижня. Загалом же лютий може стати відносно теплим для України. Температура повітря не мала б меншою за мінус чотири. Але у Укргідрометцентрі наголошують: прогноз на місяць не може бути достеменно точним.
«Цими днями над територією України знову буде антициклон з півночі. І разом з тим надходитиме холодна повітряна маса з цих широт. У таких умовах буде значно більше нічних прояснень: хмар буде мало, приземний шар повітря буде інтенсивніше вихолоджуватися. Тому й виникатимуть такі низькі температури», — пояснює синоптик Укргідрометцентру Іван Семиліт.
Мороз для української енергетики принесе підвищене споживання електроенергії, а відтак — ще дужчий дефіцит. Під час мінусової температури всередині січня він сягав 7-8 ГВт, що приблизно дорівнює потужності такої ж кількості великих блоків на АЕС.
За тиждень відлиги ситуація у енергетиці не те щоб покращилася, але точно стабілізувалася. Про це свідчать кілька фактів.
По-перше, скажімо, у Києві, де ситуація є дуже складною, запровадили планові графіки знеструмлення. Від цього відключення світла не стали коротшими, принаймні тепер вони більш-менш прогнозовані.
«Це не ті графіки, до яких ми звикли. Це дуже важка історія, що з 9 січня місто живе буквально у невизначеності. І клієнтам, звісно, я у першу чергу кажу про населення, дуже важко планувати життя. Вигадали таку історію для того, щоб можна було хоча б зробити графіки включення. Тому що з точки зору генераційного дефіциту у Києві, їх неможливо назвати графіками знеструмлення. Бо світла більше нема, ніж воно є», — каже директор енергетичної компанії YASNO Сергій Коваленко.
По-друге, у середу, 28 січня, на Львівщині, скажімо, скасовували вечірні графіки знеструмлення. Область прикордонна, тому може сповна користуватися перевагами імпорту електроенергії з європейського ринку. Щоправда вже наступного дня графіки відключень світла знову повернулися.
«Основним чинником обмежень залишаються постійні обстріли енергооб’єктів по всій Україні. Навіть якщо обстрілів не було безпосередньо на Львівщині, а постраждали об'єкти в інших областях, обмеження можуть впроваджуватися і у нас. Це зумовлено технічними особливостями електромереж, оскільки в Україні функціонує об’єднана енергетична система», — пояснює речник ПрАТ «Львівобленерго» Олександр Горгут.
На місцях ще з середини тижня попереджають споживачів про потенційні проблеми. Скажімо, у Львові розпочали підготовку до режиму надзвичайної ситуації. Мер Андрій Садовий переконує, що усі комунальні служби знають як діяти під час знеструмлень і у люті морози. Міська влада закликає мешканців запастися їжею, мати необхідні ліки, зарядити повербанки та акумулятори, і перевірити укриття довкола помешкання.
Енергетика є пріоритетною ціллю для росіян, атаки безумовно продовжуватимуться. Люті морози — це шанс для росіян завдати Україні найдужчої шкоди.
«У березні буде потепління. Споживання впаде з 18 ГВт умовно до 14-15 ГВт. І важливий фактор: у нас почнуть працювати сонячні станції, які зараз практично на нулі. І ось ці СЕС дадуть змогу у денні години розвантажити нашу гідрогенерацію», — каже колишній керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Завдяки енергії сонця українські ГЕС упродовж дня зможуть накопичувати воду, щоби ввечері її спускати. І таким чином балансувати енергомережу в години пікового споживання.
За умови відсутності нових руйнувань, навесні Україна має шанс повернутися до більшої прогнозованості у енергетиці. Для західних регіонів це може дати шанс на цілковите скасування графіків знеструмлення. Для інших областей — принаймні на їхнє суттєве постаблення.
Одначе вже з травня Україна знову ризикуватиме повернутися до графіків. Надто суворими вони можуть стати у липні-серпні. З весни і до початку осені у державі триватиме планова ремонтна кампанія на атомних електростанціях. Ця процедура є обов'язковою, винятків цього року також не буде. Блоки АЕС почергово зупинятимуться, а саме вони генерують вже понад 60% електроенергії для країни.
У найспекотніші місяці літа пікове споживання електроенергії зазвичай досягає зимового рівня.
«До чого готуватися? Можуть бути погіршення у постачанні електроенергії. Я б не виключав, що можуть статися якісь регіональні блекаути. Але навіть якщо таке трапиться, то це не означає, що світла не буде постійно і назавжди. На мою думку, найбільшою загрозою тепер є погода і загроза припинення теплопостачання у містах», — каже фахівець галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Росія знову хитрує
Вночі у п'ятницю, 30 січня, Росія не завдавала ударів по енергетиці України, повідомир Володимир Зеленський. Натомість росіяни зосередили всі сили на ураженні логістики Сил оборони. Тобто загальна кількість ударів не зменшила, тимчасово змінилися цілі.
Натомість у четвер, 29 січня, Кремль спрямовував дрони та ракети по енергосистемі України. Внаслідок обстрілів тоді знеструмленими були споживачі у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях.
Про енергетичне перемир'я говорили на переговорах у ОАЕ, вони відбувалися 23-24 січня. Однак офіційно на папері жодних домовленостей про тимчасове припинення атак не закріплювали. Ідея перемир’я належить Дональду Трампу, каже президент України. «Я сказав, що ми будемо дотримуватися дзеркального ставлення щодо таких кроків», — заявив Володимир Зеленський.
У Кремлі офіційно визнали, що енергетичне перемир'я діє, але поширюється воно буцімто лише на Київ. Про запровадження зупинки вогню Путіна нібито просив сам Дональд Трамп. Кремлівський диктатор погодився «з метою створення сприятливих умов для переговорів». Водночас Москва не приховує: удари по українській енергетиці відновляться. Мовляв, термін дії перемир'я обмежений і закінчиться вже цієї неділі, 1 лютого.
І саме тоді мають провжитися переговори в Абу-Дабі між Україною, США та Росією.
Паралельно Росія вже встигла накопичити достатньо ракет та дронів, щоби завдати нового масованого ураду по Україні. Про це свідчать дані української розвідки.
«Росіяни можуть бути доволі хитрими. Вони можуть запускати ракети з датою виробництва 2026 року і, мовляв, це їхній останній масований запуск. Це може вплинути, наприклад, на наших союзників, які можуть сказати, що росіяни виснажилися і Україні більше не потрібна ППО. А потім Кремль може масовано вдарити накопиченими ракетами», — каже голова керівної ради Центру безпекових досліджень CENSS Вадим Черниш.
Торік навесні Україна і Росія за посередництва США вже домовлялися про припинення вогню у енергетиці. Тоді Київ зобов’язався не атакувати російські нафтопереробні заводи. Натомість Москва мала припинити атакувати енергосистему України. Але росіяни зірвали домовленості і почали спрямовувати дрони та ракети не лише по електроенергетиці, а по родовищах та сховищах газу.
«Анонсовані так звані мирні перемовини у ОАЕ ймовірно стануть головним драйвером нових масованих обстрілів по українській енергетиці, як засобу тиску на українську сторону. В енергосистемі залишиться великий дефіцит потужностей та значні мережеві обмеження», — вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Водночас українська не виключає, що дату переговорів ще можуть перенести. Або ж зміниться їхнє місце проведення. Найпроблемнішими на перемовах залишаються питання територій на сході та статусу Запорізької АЕС.
Відключення триватимуть не лише взимку
За час повномасштабного вторгнення Росія завдала близько 64 тисячі ударів по українській енергетиці, порахували фахівці аналітичного центру DiXi group. Як би не старалися ремонтники, але проти України працює ефект накопичення.
Окрім російських атак та лютих морозів, Україна стикається з кількома викликами.
По-перше, держава мусить накопичувати велику кількість обладнання, щоби замінити пошкоджене. Самотужки впоратися з цим неможливо, тому доводиться просити допомоги у міжнародних партнерів. Цим в уряді займаються одразу кілька відомств: зокрема, Міненерго та МЗС. Створили спеціальний фонд, до допомоги долучаються країни Європи, США, Японія та інші. І здавалося б, що система на четвертому році війни мала б працювати бездоганно.
Лише країни Євросоюзу та Великої сімки останніми тижнями передали Україні майже вісім сотень генераторів різної потужності, кількадесят котельних установок. А також — близько пів мільярда доларів, повідомила прем’єрка Юлія Свириденко.
«Ми маємо дякувати партнерам за допомогу. Однак, маємо констатувати, що були випадки, коли певне обладнання приїжджало і воно десь досі іржавіє, тому що воно несумісне з нашими мережами. Ми маємо покращувати комунікацію з партнерами, щоб вони чітко знали, що нам потрібно, як нам це надати. І головне — знали про це вчасно і ще краще, щоб заздалегідь», — вважає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Але відновлення енергетики це не лише запас техніки. Державі вже не вистачає спеціалістів і певним чином це також може гальмувати процес. В уряді говорять про потребу підготувати до 50 тисяч спеціалістів упродовж наступних років.
І третя серйозна проблема — це недостатня кількість засобів ППО. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україні забракло ракет для відбивання балістичних російських у січні. Назвав і причини: європейські партнери не встигли вчасно виділили кошти на закупівлю озброєння у США.
«Поки ми випрошуємо ракети, Росія перевела свою економіку на воєнні рейки. Це не таємниця, і обсяг ракет та дронів, які вони почали виробляти, збільшився у рази. І кидає вона це на енергетичні об'єкти. Якщо раніше це було двадцять дронів, то тепер їх чотириста», — президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.
Дуже мляво змінюється ситуація і з будівництво в Україні розподіленої генерації. Держава досі споруджує так званий «гігават Зеленського». Це — газові установки, які мали б допомагати маневрувати систему. Про плани будівництва Президент говорив ще у червні 2024 року.
Важко оцінити й загальну потужність споруджених установок. Цифри змінюються, залежно від того, хто очолює Міністерство енергетики. За часів управління галуззю Германом Галущенком та Світланою Гринчук йшлося про понад 2 ГВт. Тепер ж у Міненерго таких цифри не називають.
В уряді вже неодноразово обіцяли спростити процес встановлення та приєднання до мережі малої генерації. Але, схоже, проблеми досі залишаються незмінними: бюрократизованість процесів, боязнь громад брати відповідальність (скажімо, як оцінити вартість робіт зі встановлення), брак спеціалістів чи відвертий саботаж.
Російська кампанія брехні
Головна причина знеструмлень — це безсумнівно російські удари по енергетиці України. Однак Москва відчайдушно намагається перекласти відповідальність на українську владу. Як тільки ситуація у галузі ще дужче погіршується, Росія зчиняє хвилю дезінформаційних кампаній.
Нічого нового Кремль не придумав і наділі використовує старі побрехеньки. Задум Москви зрозумілий: посіяти ворожнечу та спричинити масові протести.
Грають на руку росіянами і протести проти відключень світла, які поодиноко виникають в різних куточках Україні. Яскравий приклад — перекривання вулиць, що сталися у Хмельницькому. Кількадесят людей вимагали давати їм більше світла. Вимоги протестувальників щонайменше викликають подив.
По-перше, мітингувальники звинувачували у знестурмленнях мера. Однак громади не мають жодного стосунку до формування чи запровадження графіків. Ліміти енергоспоживання встановлює «Укренерго», керуючись ситуацією у мережі.
По-друге, мітингарі обурювалися, що у «Хмельницькому обстрілів немає, але знеструмлення застосовують». Відповідь проста: енергосистема України є об’єднаною. Хмельницький не може функціонувати окремо від держави. Якщо в країні є дефіцит, то він стосується усіх населених пунктів.
По-третє, протестувальники кляли великий бізнес за те, що супермаркети та торговельні центри світяться. Кожен із таких випадків треба досліджувати індивідуально. Серед варіантів: бізнес може імпортувати електроенергію безпосередньо або ж просто користуватися генераторами.
Не зацікавлені у необгрунтованому обмеженнях електропостачання і обленерго.
«Часті вимкнення та ввімкнення — це суттєве додаткове навантаження на мережі, адже обладнання підстанцій не розраховане на такий “рваний” ритм роботи. Кожне перемикання вичерпує ресурс техніки в рази швидше, ніж при стабільній роботі. Простими словами: кожен апарат має певну кількість циклів спрацювання. Крім того, це значно підвищує ризик локальних аварій», — пояснює Олександр Горгут.
Подібні акції протесту вже кілька разів відбувалися у Сумах. А до організації мітингу на Дніпропетровщині могли бути причетними проросійські сили. Серед тих, хто вийшов на вулиці лунали заклики «закидати коктейлями Молотова адміністративні будівлі». А на Вінниччині дійшло до насилля: протестувальники напали на керівника РЕМу. Чоловікові завдали легких тілесних ушкодженя, правоохоронці розпочали кримінальне провадження, повідомила поліція.
Мітинг з перекриванням доріг цього тижня стався і у Києва. Протестувати виходили кількадесят мешканців Троєщини, де ситуація з енергопостачання особливо скрутна.
У компанія «ДТЕК Київські електромережі» закликали не перешкоджати роботі бригад. Там зазначили, що мітинги не допомагають і не пришвидшують ремонти.
«Це також і провал місцевої влади. Коли у спілкування з цими мітингувальниками вони кажуть: це не ми, це — Київ. Так треба пояснити: це не Київ, це Москва. Пояснюйте на місцях, ну невже цим людям незрозуміло, що це робить Росія. Ми маємо про це казати на кожному кроці. Коли енергетики викладаються повністю і люди гинуть на роботі, то про що ще можна говорити», — каже генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.
Росіяни продовжують спекулювати темою справедливості знеструмлень. Але забезпечити їх цілковиту рівномірність у всіх регіонах неможливо.
Немає і ніякого експорту електроенергії у Євросоюз. В умовах гострого дефіциту Україна навпаки намагається наростити закупівлі світла на європейському ринку.
Фахівці галузі вкотре нагадують: споживач має право відстояти свою позицію у цивілізований спосіб. І це точно не перекривання вулиць і створення картинки для російської пропаганди.
Якщо споживач вважає, що відключення світла у його будинку є необґрунтованими, то він може звернутися до контролювальних органів. Мова про Нацкомісію регулювання ринку компослуг та Держенергонагляд. Ці інституції зобов'язані розглянути звернення споживача.