Потенціал відновлення України зростає: ситуація в економіці та фінансових ринках

Економічна ситуація

Згідно з оновленим Оглядом світової економіки (WEO) МВФ суттєвого покращив прогноз зростання економіки України у 2023 році: з -3% (квітень 2023 р.) до +2%. Водночас прогноз МВФ залишається консервативним як у порівнянні з іншими МФО (наприклад прогноз Світового банку +3.5%), так і у порівнянні з прогнозами українських інституцій (НБУ +3%, Мінекономіки +4%). За підсумками 2023 р. МВФ прогнозує зростання на рівні 3.2%, що з високою ймовірністю вказує на те, що завершення активної фази бойових дій в 2024 році не є базовим припущенням прогнозу.

В умовах збереження потреби у зовнішньому фінансуванні на рівні понад 40 млрд дол США в 2024 р. та стрімкого зростання державного боргу (за прогнозом МВФ може перевищити 100% в 2025 р.) активізувалися дискусії щодо можливостей застосування заморожених активів на користь України. Спроба кількісної оцінки потенціалу використання доходів від заморожених активів (припущення: інвестування 300 млрд дол. США впродовж 20 місяців під 3.5%) вказує на те що за допомогою цього інструменту можна було б передати Україні 19 млрд дол США, що становить близько ¼ прогнозованого обсягу фінансування від міжнародних партнерів в 2022-2023 р.р.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 17.10.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 9,2 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 17,40% до 19,19%. Найбільший обсяг коштів було запозичено за 1,5- та 3-річними паперами, попит на які перевищував лімітовану пропозицію з боку Міністерства фінансів. Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 18,71%.

За інформацією Міністерства фінансів, за січень-вересень 2023 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 2118,6 млрд гривень, зокрема вересні видатки становили 230 млрд гривень. Зважаючи на дію воєнного стану, видатки держбюджету переважно спрямовувалися на соціальні цілі та підтримку сил оборони, а також на обслуговування державного боргу. Зокрема, за 9 місяців 2023 року у структурі видатків найбільше спрямовано:

• 80,5 млрд грн (у вересні – 111,5 млрд грн) – на оплату праці з нарахуваннями або 41,6% від загального обсягу видатків, витрачених за січень–вересень 2023 року. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 681,5 млрд грн (у вересні – 87 млрд грн).

• 511,8 млрд грн (у вересні – 47 млрд грн) – на оплату використання товарів і послуг або 24,2% від загального обсягу видатків, у тому 343,8 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України.

• 102,1 млрд грн - перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;

• 386,4 млрд грн (у вересні – 39,9 млрд грн) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 18,2% від загального обсягу видатків, у тому числі 203,9 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 129,7 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей;

• 172,2 млрд грн (у вересні – 12,5 млрд грн) – на обслуговування державного боргу або 8,1% від загального обсягу;

• 112,4 млрд грн (у вересні – 12,1 млрд грн) – на трансферти місцевим бюджетам або 5,3% від загального обсягу.

Валютний ринок

Суттєве зниження попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків після його сплеску на позаминулому тижні на тлі її сталої пропозиції обумовило суттєве скорочення чистого попиту на валюту на міжбанківському ринку, який був закритий інтервенціями Національного банку з продажу іноземної валюти. При цьому, обсяг чистих інтервенцій НБУ скоротився удвічі порівняно із позаминулим тижнем (до 575 порівняно із 1152 млн доларів США). Міжбанківський курс гривні зміцнився за плинний тиждень на 0,3%.

Міжнародні резерви України, які за попередніми даними станом на 1 жовтня 2023 року становили 39,7 млрд доларів США, залишаються достатніми для фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту. У вересні вони знизилися на 1,7% за рахунок інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку України та здійснення боргових виплат держави, які не повною мірою були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.

Фінансовий сектор

За даними Національного банку показники адекватності капіталу банків за результатами вересня залишалися на рівні попереднього місяця, значно перевищуючи нормативні вимоги. Зокрема, показник адекватності регулятивного капіталу становив 25%, основного – 14,8%, перевищуючи мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно). Цьому сприяли помірні обсяги резервування банків під кредитні ризики у 2023 році та здійснення кредитування переважно за державними програмами.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до 680 млрд грн. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності продовжували виступати витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти частково зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі.

На умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 235 пільгові кредити на загальну суму 1,3 млрд грн, з них близько третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 39 тисяч на загальну суму 152,3 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу переважну частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Богдан Данилишин Богдан Данилишин , завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram