Водночас підприємства промисловості прогнозують незначне покращення інвестиційної складової своєї діяльності у 2024 році. Відповідний баланс відповідей, згідно даних Держстату, був позитивний (+8%) порівняно з його негативним значенням у поточному році (-12%). Проте підприємства окремих базових галузей (металургія, виробництво машин та устаткування) все ще залишаються песимістичними щодо перспектив інвестиційної діяльності наступного року. Очікується, що найбільша частка інвестицій наступного року буде спрямована на заміну зношених машин та устаткування (45%), тоді як на розширення виробничих потужностей та раціоналізацію виробництва буде спрямовано по 19% майбутніх інвестиційних бюджетів промислових підприємств. Найбільш вагомим фактором, що впливатиме на інвестиції у промисловості в наступному році, є доступ до фінансових ресурсів, а також достатній попит на продукцію промислового виробництва (особливо, у сегменті товарів тривалого використання).
За даними Мінагрополітики станом на середину листопада в Україні намолочено майже 74 млн т нового врожаю: зернових культур — 53,8 млн т та олійних — 20,2 млн т. Збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 10,1 млн га при врожайності 53,2 ц/га, а саме: кукурудзи обмолочено 3,2 млн га при врожайності 74,2 ц/га, намолочено 23,7 млн т; пшениці обмолочено 4,7 млн га при врожайності 47,7 ц/га, намолочено 22,4 млн т; ячменю обмолочено 1,5 млн га при врожайності 39,2 ц/га, намолочено 5,9 млн т. Збір олійних культур проведено на площі 8,1 млн га, зокрема соняшника обмолочено на площі 4,9 млн га, намолочено 11,6 млн т насіння при врожайності 23,4 ц/га.
Разом із цим, станом на другу половину листопада українські аграрії посіяли майже 5,8 млн га озимих культур: зернових – 4 млн 605 тис. га, з яких пшениці – 4 022 тис. га, ячменю – 506 тис. га та жита – 77 тис. га. Приріст посівів зернових за тиждень склав 90,7 тис. га.
Бюджетна сфера
Під час аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 21.11.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 8,1 млрд гривень на строки від 6 місяців до 3 років за ставками від 16,7% до 18,7, а також 191,3 млн доларів США (на 1 рік із граничною доходністю 4,7%). Попит на окремі випуски державних цінних паперів суттєво перевищував пропозицію (зокрема, за 6-місячними паперами – у 3 рази), що дозволило Міністерству фінансів знизити середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень до 17,71%.
Цього тижня Міністерство фінансів також отримало десятий транш макрофінансової допомоги від ЄС (МФД+) на 2023 рік у розмірі 1,5 млрд євро. Загалом, у 2023 році до держбюджету України надійшло вже 16,5 млрд євро пільгових позикових коштів МФД+ із передбаченого загального обсягу фінансування в рамках програми у 18 млрд євро.
Очікується, що останній транш макрофінансової допомоги на 2023 рік Україна отримає до кінця грудня поточного року за умови виконання Україною погоджених сторонами умов структурної політики. Фінансування у рамках МФД+ надається на пільгових умовах: термін погашення кредиту складає 35 років, відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС.
Валютний ринок
Суттєве збільшення попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків минулого тижня на тлі сталого обсягу її пропозиції обумовило збільшення потреби в інтервенціях Національного банку з метою збалансування ринку. Так, обсяг чистого продажу іноземної валюти Національним банком минулого тижня зріс до 721 млн доларів США порівняно із 388 млн доларів США тижнем раніше. З початку року продаж іноземної валюти Національним банком перевищив 24 млрд доларів США.
Водночас обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім як для підтримки стабільності курсу гривні, так і для виконання міжнародних зобов’язань України. Станом на 1 листопада 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 39 млрд доларів США (-1,9% за місяць).
Фінансовий сектор
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) знизився до близько 684 млрд грн, з яких близько 479 млрд – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником зниження рівня банківської ліквідності виступало збільшення обсягів інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюту на тлі помірних витрат з Єдиного казначейського рахунку Уряду.
Крім того, за результатами жовтня показники адекватності капіталу українських банків зросли: регулятивного – до 25,3%, основного – до 14,9% (у вересні, відповідно 25,0% та 14,8%), що понад як удвічі перевищує мінімальні нормативні вимоги НБУ (10% та 7% відповідно). Банки також продовжують дотримуватися нормативів концентрації ризиків.
Водночас переважна більшість нових корпоративних кредитів видається банками за підтримки державних програм. Так, на умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 256 пільгові кредити на загальну суму 1,5 млрд грн, з них близько третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 41 тисяч на загальну суму понад 161 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу кредити переважно видавалися банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Я вітаю зусилля Уряду України, зокрема Міністерства фінансів, офісу Президента щодо підтримки економічної активності суб’єктів господарювання, але це мають бути спільні послідовні дії з банківською системою.
Крім того, за державними гарантіями на портфельній основі у жовтні банки видали 527 кредитів на суму близько 2 млрд гривень із часткою зобов’язань за основним боргом, гарантованих державою, в обсязі понад 1 млрд гривень. Станом на 1 листопада 2023 року 29 банків-кредиторів обслуговують 17,6 тис кредитів на суму 62,7 млрд гривень. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становить близько 30,4 млрд гривень або 69 % від загального ліміту наданих гарантій (43,9 млрд гривень).