Водночас окремі показники вказують на певне відновлення економічної активності. Наприклад за даними Мінекономіки кількість фізичних осіб-підприємців в Україні перевищила довоєнні показники. Станом на середину літа в Україні зареєстровано приблизно 2 мільйони фізичних осіб-підприємців, що майже на 36 тисяч фізичних осіб-підприємців більше, ніж було в січні 2022 року.
Війна росії проти України також продовжує чинити вплив на світову економіку. За словами директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої “Після значного зростання, яке становило понад 6% у 2021 році, відновлення світової економіки значно сповільнилося, головним чином через шок від війни росії в Україні. Ми прогнозуємо, що ці слабкі показники продовжаться, а глобальне зростання становитиме близько 3% у середньостроковій перспективі». Водночас слід зазначити, що війна лише підсилила негативні тенденції, що спостерігалися в світовій економіці: прогнози щодо перспектив зростання світової економіки погіршувалися, починаючи з початку 2010-х: середньострокові темпи зростання поступово зменшилися з 5% до 3%. За словами Георгієвої, з найбільших економік лише США повністю відновилася, Китай та інші країни з ринком, що розвивається, приблизно на 5% нижче тренду, а країни з низьким рівнем доходу постраждали ще більше.
Бюджетна сфера
За даними Міністерства фінансів, за січень-серпень 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 1 130,8 млрд грн. Зокрема, за рахунок платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, отримано такі основні надходження: 226,5 млрд грн – податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів; 127,0 млрд грн – податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, з яких зібрано 218,0 млрд, відшкодовано – 91,0 млрд грн; 109,9 млрд грн – податку на доходи фізичних осіб та військового збору; 101,9 млрд грн – податку на прибуток підприємств; 69,0 млрд грн – акцизного податку; 39,4 млрд грн – рентної плати за користування надрами; 19,6 млрд грн – ввізного та вивізного мита. При цьому виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 102,4% (+11,2 млрд грн), Державною митною службою – 97,9% (-5,3 млрд грн).
Іншим важливим джерелом доходів державного бюджету у січні-серпні цього року стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 317,2 млрд грн. Найбільшим донором грантової підтримки у січні-липні 2023 року були Сполучені Штати Америки (310,8 млрд грн).
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у січні-серпні 2023 року склали 301,8 млрд грн, з яких 38,2 млрд грн надійшло у серпні. В цілому, за підсумками січня-серпня 2023 року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1 655,5 млрд грн податків, зборів та інших платежів.
За січень-серпень 2023 року касові видатки державного бюджету становили 2 377,0 млрд грн, у тому числі загального фонду – 1 887,7 млрд грн, або 93% від розпису звітного періоду. В результаті за вісім місяців 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 714,6 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 749,8 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-серпень 2023 року дефіциту у сумі 1 237,4 млрд гривень.
Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – серпень 2023 року становили 1 120,6 млрд грн, або 88,2 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 351,3 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 106,5 млрд грн (2 191,1 млн дол. США та 660,9 млн євро). Із зовнішніх джерел надійшло 769,3 млрд грн (або $21,0 млрд),
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 05.09.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 6,4 млрд гривень із погашенням у червні 2025 р. та листопаді 2026 р. за граничними ставками відповідно 18,35% та 19,2%. Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 18,71%.
Валютний ринок
Зростання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків минулого тижня обумовило збільшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку до 638 млн доларів США (порівняно із 589 млн доларів США тижнем раніше).
При цьому, рахунок поточних операцій у липні набув від’ємного значення (-777 млн доларів США), що збільшило від’ємне сальдо ПР з початку року до майже 2 млрд доларів США. Це стало результатом збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі як товарами, так і послугами (разом до 3,5 млрд доларів США за місяць, 20,5 млрд доларів США з початку року), які не були повною мірою компенсовані надходженнями з оплати праці (977 млн доларів США у липні, 6,9 млрд. доларів США з початку року) та трансфертами (переважно до сектору загальнодержавного управління) з-за кордону (2,1 млрд. доларів США у липні, 15,2 млрд. доларів США з початку року).
Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну у липні становили 402 млн доларів США (2,3 млрд доларів США з початку року) та забезпечувалися значною мірою реінвестованими доходами іноземних інвесторів (194 млн. доларів США у липні, 1,6 млрд доларів США з початку року). Обсяг портфельних інвестицій в Україну у липні залишався на рівні минулого місяця, скоротившись з початку року на 187 млн доларів США. Обсяг іноземної готівки поза банками у липні продовжив зростати, хоча й нижчими темпами (на 593 млн доларів США за місяць, 6,6 млрд доларів США з початку року).
Фінансовий сектор
Обсяг працюючих кредитів банків у липні знизився до попереднього місяця на 0,2% за рахунок різноспрямованої зміни обсягів працюючих корпоративних та роздрібних кредитів: зниження працюючих корпоративних кредитів на 1,1% за місяць було частково компенсоване збільшенням працюючих кредитів фізичним особам (+2,7% за місяць). В результаті частка непрацюючих кредитів банків у корпоративному сегменті станом на 1 серпня зросла до 45,4% порівняно з 44,7% на початок липня, тоді як у сегменті кредитування фізичних осіб – скоротилася до 29,0%. Близько 4/5 непрацюючих кредитів продовжує обліковуватися на балансах державних банків. Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі характеризувалася помірним зростанням (до 39,3% порівняно із 38,9% попереднього місяця).
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишався на рівні понад 700 млрд грн, у тому числі понад 500 млрд грн – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності продовжували виступати витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, чистий вплив яких скоротився у зв’язку зі сплатою податків наприкінці місяця, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту та відплив готівки у позабанківський сектор зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі.
На умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 289 пільгових кредитів на загальну суму 2,6 млрд грн. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 36 тис. на загальну суму майже 140 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.
Окрім того, за програмою доступної іпотеки від держави єОселя минулого тижня банками було видано 198 кредитів на придбання житла на суму 273 млн грн. Загалом, з початку дії програми було надано 2877 пільгових іпотечних кредитів на суму 4 млрд грн. Більшість отримувачів кредитів є військовослужбовцями або працівниками силових відомств. Кредити за програмою переважно використовуються для купівлі житла на вторинному ринку, найбільше – у Києві та Київській області.