Бюджет
За даними Мінекономіки України, за період 01.01.24-18.04.24 доходи бюджету зросли на 26,5%, порівняно із періодом 01.01.23-18.04.23 (без міжнародної фінансової допомоги, збільшилися у 1,6 раза), що обумовлено зокрема зростанням надходжень від податку на прибуток (у 2,7 рази), власних надходжень бюджетних установ (на 26%), податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (на 39,8%) і неподаткових надходжень (на 47,8%).
Видатки держбюджету за період 01.01.24-18.04.24 зросли на 14% в порівнянні з періодом 01.01.23-18.04.23, зокрема у частині витрат на заробітну плату (на 24,5%) та капітальних видатків (у 2,4 раза) на тлі проведення необхідних відновлювальних будівельних та інших робіт.
Дефіцит держбюджету становить 7,8 млрд дол. США – 43 % від загального обсягу доходів держбюджету.
За період 01.01.24-16.04.2024 залучено військових облігацій на суму 140,4 млрд грн, за 01.03.22-31.12.22 –250,5 млрд грн, за 01.01.23-31.12.2023 – 566,1 млрд грн (середньомісячне залучення військових облігацій за 01.03.22-31.12.22 становило 25,02 млрд грн, за період 01.01.23-31.12.2023 – 47,2 млрд грн).
Загалом, за період 01.03.2022-16.04.2024 до держбюджету залучено 957 млрд грн або 26,8 млрд дол. США.
Від початку війни станом на 01.04.2024 до Державного бюджету України також залучено близько 85,3 млрд дол. США міжнародної фінансової допомоги, що здебільшого спрямовувалась на фінансування першочергових потреб бюджету, зокрема соціальних витрат.
Підтримкою для міжнародних резервів НБУ були стійкі надходження від міжнародних партнерів України – у 2023 р. було отримано 42,5 млрд дол. США. та у січні-березні 2024 р. – близько 10,2 млрд дол. США, а станом на 01.04.2024 на безповоротній основі надійшло ще 118 млн дол. США.
НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні, то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ – з початку 2024 р. (станом на 19.04.24) від'ємне сальдо інтервенцій становило 7,36 млрд дол. США («-» 8,11 млрд дол. США станом на 21.04.23, в цілому за 2023 р. – «-» 28,61 млрд дол. США
Валютний ринок та валютна стійкість
Наразі з огляду на стійкий прогрес у сповільненні темпів споживчої інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, НБУ ухвалив рішення щодо переходу з 03.10.2023 до керованої гнучкості обмінного курсу гривні.
Загалом з початку цього року (станом на 19.04.24) гривня до долара США девальвувала на 4,3% (станом на кінець 2023 р. порівняно зі значенням на кінець 2022 р. – на 3,9%, а за аналогічний період 2022 р. – на 34,1%).
Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками – готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і далі залишаються активні інтервенції НБУ (наразі динаміка курсу готівкової іноземної валюти повторювала динаміку котирувань безготівкової валюти, яку «підігріває» посилення невизначеності, у т.ч. на фоні постійних обстрілів з боку рф).
Загалом станом на 17.04.24 порівняно з 17.04.23 готівкова гривня до долара США девальвувала на 5%, а порівняно зі станом на кінець 2023 р. – на 0,7%.
З початку року станом на 22.04.2024 НБУ продав на міжбанківському валютному ринку 7,4 млрд. дол. (за мінусом купівлі), в т.ч. за минулий тиждень – 0,7 млрд. грн.
Тижневі нетто-продажі валюти минулого тижня були аномально високими, якщо їх порівнювати з динамікою з початку року. Більше валюти було продано лише в перший тиждень 2024 року.
Приріст попиту на іноземну валюту переважно пов'язаний з тиском з боку населення. Населення за І квартал 2024 року купило 2,5 млрд.дол. готівкової та безготівкової іноземної валюти (за мінусом продажів). Це вдвічі більше за аналогічний період минулого року.
Продовжують нарощувати зовнішні активи українські банки. Банки в І кварталі збільшили чисті зовнішні активи на 1,0 млрд.дол. Всього з початку 2023 р. чисті зовнішні активи банків зросли на 3,6 млрд.дол. Банки не тільки накопичують внутрішню гривневу ліквідність, вони ще її активно складують у валютних активах.
Підвищення активності населення та банків у операціях з купівлі іноземної валюти свідчить про посилення розбалансування валютних очікувань.
Чіткі ознаки розбалансування валютних очікувань спостерігаються з жовтня минулого року, коли НБУ запровадив режим керовано-гнучкого курсоутворення та активізував комунікації щодо реалізації «Стратегії пом’якшення валютних обмежень..». Це логічним чином спричинило підвищення попиту на іноземну валюту, оскільки структурний дефіцит платіжного балансу залишається гігантським – близько 30 млрд.дол. на рік.
Якщо до переходу на режим керованої гнучкості витрати валютних резервів складали 1-2 млрд. дол. на місяць, то після переходу – 2-3 млрд.дол. на місяць. Активно зростає готівкова валюта поза банками, яка вже становить понад 120 млрд.дол.
Вочевидь, ініційована НБУ «Стратегія пом’якшення валютних обмежень…» є передчасним кроком. Адже, не може бути валютної лібералізації в умовах неринкових шоків війни та домінування неринкових джерел надходження іноземної валюти.
В лютому-квітні 2024 р. близько 90% нової гривневої ліквідності в системі було конвертовано в іноземну валюту, тоді як в середньому за 2023 рік даний коефіцієнт становив лише 73%.
Можна констатувати, що непродумані рішення Національного банку загострили фундаментальні валютні ризики української економіки. Зовнішньоторговельний дефіцит - основний чинник валютного дефіциту (за 2023 р. – 29 млрд грн). Однак, НБУ не тільки посприяв підвищенню валютного попиту, але ще й засобами процентної політики створив дискримінаційні умови для українських виробників, які не тільки змушені жорстко конкурувати з імпортом, але й позбавлені доступу до дешевого позичкового ресурсу (на відміну від закордонних виробників).
Отже валютні резерви, які повністю сформовані з міжнародної допомоги, понадміру витрачаються на підтримку валютного курсу. За час війни Україна отримала 83,8 млрд. дол. зовнішньої допомоги (станом на 22.04.2024). З даної суми НБУ витратив на підтримку валютного курсу близько 60 млрд дол. Тобто валютна стабільність в країні утримується виключно завдяки надходженню зовнішньої допомоги,
В банківській системі накопичуються гігантські суми вільної банківської ліквідності, які не приносять продуктивної користі економіці та її реальному сектору. В той же час банки активізували свої вкладення у зовнішні валютні активи, замість інвестування в державні цінні папери чи розширення кредитування бізнесу.
Фінансовий сектор
Станом на 17.04.24 відбулося розширення грошової маси (порівняно з 17.04.23 – на 21% або на «+» 547 млрд грн) з огляду на нарощування як депозитів (включених в грошовий агрегат М3) – на 22,9%, так і обсягу готівки в позабанківському обігу – на 15,3%.
Станом на 17.04.24 спостерігалося певне відновлення кредитування корпоративного сектора (порівняно з 17.04.23 – на 2,4% або на 17,9 млрд грн) та розширення кредитування населення (на 16% або на 32,88 млрд грн відповідно).
З початку 2024 року за програмою єОселя українці взяли кредити на придбання 2 800 квартир та 87 приватних будинків. Чверть виданих кредитів - на житло першого продажу. Загальна сума виданих іпотечних кредитів цього року - майже 5 млрд грн. Від початку дії програми кредити вже отримали 9 212 родин на 14,2 млрд грн.
Зокрема, минулого тижня українці отримали за програмою єОселя 197 кредитів на 335 млн грн, серед яких: кредити під 3% отримали 111 військовослужбовців та силовиків, 14 педагогів, 21 медик та 3 науковці; кредити під 7% отримали 36 українців без власного житла, 6 ВПО та 6 ветеранів.
Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку (137 кредитів) та у забудовника (45). Також 15 українців взяли кредити на купівлю квартири в будинку, який будується.
Скористатись програмою доступного кредитування сьогодні можуть як представники окремих професій, так і громадяни, які не мають у власності житла або хочуть покращити його умови. Для військовослужбовців ЗСУ за контрактом, вчителів, медиків та науковців пільгова ставка складає 3% річних. Для інших категорій - учасників бойових дій, ветеранів, ВПО, інших громадян - ставка іпотеки становить 7%.
За минулий тиждень у межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали від уповноважених банків 754 пільгові кредити на загальну суму 2,3 млрд грн, з яких 631 кредит – від банків державного сектору економіки на 1,6 млрд гривень.
З початку 2024 року за програмою підприємці отримали 7 713 кредитів на загальну суму 29,6 млрд грн, з яких від банків державного сектору економіки – 5 722 кредит на 15,4 млрд гривень.
За час дії воєнного стану в Україні видано 51 855 кредитів на 206,9 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 38 756 кредитів на 105,8 млрд грн), з яких станом на 22 квітня поточного року:
- 17,11 млрд грн – на інвестиційні цілі; 58,55 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу; 37,24 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників;
13,16 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції; 57,41 млрд грн – на антивоєнні цілі; 10,02 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.
Усього з моменту старту Програми підписано 86 677 кредитних договорів на 296,5 млрд грн, з них банками державного сектору економіки – 59 232 договори на 132,5 млрд гривень.