Троє впливових бізнесменів — два американці та росіянин — минулого місяця схилилися над ноутбуком у Маямі-Біч, нібито щоб розробити план припинення тривалої та смертельної війни Росії проти України.
Але повний масштаб їхнього проєкту йшов набагато далі, за словами людей, знайомих з переговорами. Вони приватно прокладали шлях до відновлення російської економіки вартістю два трильйони доларів, причому американський бізнес мав випередити європейських конкурентів у отриманні дивідендів.
У своєму маєтку на набережній Стів Віткофф, мільярдер-забудовник, який став спеціальним посланником президента США, приймав Кирила Дмітрієва, голову російського фонду прямих інвестицій, якого Владімір Путін особисто призначив переговірником, і який значною мірою сформував документ, який вони переглядали на екрані. Джаред Кушнер, зять президента, прибув зі свого будинку неподалік на острові, відомому як “Бункер мільярдерів”.
Дмітрієв просував план, згідно з яким американські компанії могли б використати приблизно 300 мільярдів доларів активів російського центрального банку, заморожених у Європі, для американо-російських інвестиційних проектів та реконструкції України під керівництвом США. Американські та російські компанії могли б об'єднатися для розробки величезних мінеральних багатств в Арктиці. Дмитрієв місяцями стверджував, що немає меж тому, чого можуть досягти два давні супротивники: їхні конкуруючі космічні галузі, які змагалися одна з одною під час Холодної війни, могли б навіть здійснити спільну місію на Марс зі SpaceX Ілона Маска.
Для Кремля переговори в Маямі стали кульмінацією стратегії, розробленої ще до інавгурації Трампа, спрямованої на обхід традиційного апарату національної безпеки США та переконання адміністрації розглядати Росію не як військову загрозу, а як країну щедрих можливостей, за словами західних представників служб безпеки. Укладаючи багатомільярдні угоди щодо рідкісноземельних ресурсів та енергетики, Москва може змінити економічну карту Європи, водночас вбиваючи клин між Америкою та її традиційними союзниками.
Дмитрієв, випускник Goldman Sachs, знайшов сприйнятливих партнерів у особі Віткоффа — давнього партнера Трампа з гольфу — та Кушнера, чий інвестиційний фонд Affinity Partners залучив мільярдні інвестиції від арабських монархій, конфлікт яких з Ізраїлем він допоміг врегулювати.
Двоє бізнесменів поділяли давній підхід президента Трампа до геополітики. Якщо покоління дипломатів розглядали пострадянські виклики Східної Європи як гордіїв вузол, який потрібно ретельно розплутувати, президент передбачав просте вирішення: кордони мають менше значення, ніж бізнес. У 1980-х роках він особисто запропонував домовитися про швидке припинення Холодної війни, одночасно будуючи те, що, за його словами, мало стати Вежею Трампа навпроти Кремля, а комуністичний режим був би діловим партнером.
“Росія має так багато величезних ресурсів, величезні земельні простори, — сказав Віткофф The Wall Street Journal, детально описуючи свої сподівання на те, що Росія, Україна та США стануть діловими партнерами. — Якщо ми все це зробимо, і всі процвітатимуть, і всі будуть частиною цього, і кожен матиме переваги, це, природно, стане захистом від майбутніх конфліктів там. Тому що всі процвітатимуть”.
Коли на початку цього місяця з'явився витік версії 28-пунктного плану, це викликало негайні протести. Лідери Європи та України скаржилися, що він відображає переважно російські тези та перетинає майже всі червоні лінії Києва. Вони не заспокоїлися навіть після того, як представники адміністрації запевнили їх, що план не є остаточним, будучи стурбованими тим, що Росія — після насильницького перекроювання європейських кордонів — отримує комерційні можливості у винагороду.
Коли цього тижня західні лідери зібралися для обговорення плану, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск запропонував стислий підсумок: “Ми знаємо, що йдеться не про мир. Йдеться про бізнес”.
Для багатьох у Білому домі Трампа таке розмиття бізнесу та геополітики є особливістю, а не помилкою. Ключові радники президента бачать можливість для американських інвесторів укласти вигідні угоди в новій повоєнній Росії та стати комерційними гарантами миру. У розмовах з Віткоффом та Кушнером Росія чітко дала зрозуміти, що воліла б, щоб американський бізнес втрутився, а не їх конкуренти з європейських держав, лідери яких “говорили багато сміття” про миротворчі зусилля. Один із цих людей сказав: “Це «мистецтво угоди Трампа» — сказати: «Дивіться, я врегулюю цю справу, і для Америки це принесе величезні економічні вигоди, чи не так?»”.
Питання для історії полягатиме в тому, чи розглядав Путін цей підхід в інтересах припинення війни, чи як хитрощі для заспокоєння США, водночас продовжуючи конфлікт.
Однією з ознак того, що він може бути серйозним, є те, що деякі з його найдовіреніших друзів, мільярдери з його рідного Санкт-Петербурга — Геннадій Тимченко, Юрій Ковальчук та брати Ротенберги — відправили своїх представників на таємні зустрічі з американськими компаніями для обговорення угод щодо видобутку рідкісноземельних корисних копалин та енергетики, повідомляють джерела, знайомі з цими зустрічами, та представники європейських розвідок. Це включає відродження гігантського трубопроводу “Північний потік”.
В інших випадках група бізнесменів, близьких до адміністрації Трампа, прагнула позиціонувати себе як нові економічні зв'язки між США та Росією.
Немає жодних доказів того, що Віткофф, Білий дім чи Кушнер були проінформовані про ці зусилля або координували їх. Людина, знайома з думкою Віткоффа, сказала, що він впевнений, що будь-яке врегулювання з Росією принесе користь Америці в цілому, а не лише жменьці інвесторів.
Віткофф, який цього року не їздив до України, наступного тижня має вшосте відвідати Росію та знову зустрітися з Путіним. Він наполягає, що не грає на чиємусь боці. “Українці героїчно боролися за свою незалежність”, — сказав Віткофф, який намагався надихнути українських чиновників ідеєю про те, що солдати можуть скласти зброю, щоб отримувати зарплати калібру Кремнієвої долини, працюючи в американських дата-центрах штучного інтелекту. “Зараз настав час закріпити досягнуте шляхом дипломатії”, — додав він.
“Адміністрація Трампа зібрала пропозиції як від українців, так і від росіян, щоб сформулювати мирну угоду, яка може зупинити вбивства та завершити цю війну”, — сказала речниця Білого дому Анна Келлі.
Посадовець адміністрації повідомив, що Кушнер і Віткофф також зустрілися з радником України з національної безпеки Рустемом Умеровим у Маямі та розмовляли з президентом України Володимиром Зеленським.
Поки Віткофф вів переговори з Дмітрієвим протягом дев'яти місяців, деякі агентства в адміністрації Трампа мали обмежене уявлення про його взаємодію з Москвою.
Напередодні серпневого саміту на Алясці між Трампом і Путіним Віткофф і Дмітрієв обговорили обмін полоненими, який став би найбільшим двостороннім обміном в історії їхніх країн. Центральне розвідувальне управління, яке традиційно керує обміном в'язнями з Росією, не було повністю проінформовано про цей запропонований обмін. Як і управління Державного департаменту у справах несправедливо ув'язнених американців.
Кар'єрні чиновники в офісі, що контролює санкції в Міністерстві фінансів, часом дізнавалися подробиці зустрічей Віткова з Москвою від своїх британських колег.
Упродовж кількох днів після подій на Алясці одне з європейських розвідувальних відомств розповсюдило серед найвищих посадовців з питань нацбезпеки континенту звіт, і ті були шоковані його змістом. У ньому містилися подробиці щодо комерційних та економічних планів, які адміністрація Трампа просувала разом із Росією, зокрема спільний видобуток рідкоземельних елементів в Арктиці.
Віткофф тісно співпрацював з віцепрезидентом Джей Ді Венсом та державним секретарем Марко Рубіо. Але спеціальний посланець Трампа з питань України Кіт Келлог, практично не був включений до серйозних переговорів, і минулого тижня заявив, що залишає посаду.
Щоб зрозуміти історію переговорів адміністрації щодо Росії, The Wall Street Journal поспілкувалася з десятками чиновників, дипломатів, колишніх і нинішніх співробітників розвідки США, Росії та Європи, а також з американськими лобістами та інвесторами, близькими до адміністрації.
Картина, яка вимальовується, — це дивовижна історія бізнес-лідерів, які працюють поза традиційними дипломатичними шляхами, щоб закріпити мирну угоду діловими угодами.
Гість з Москви
Віткофф лише кілька тижнів тому обійняв посаду переговірника президента Трампа з питань Росії та України, коли його офіс звернувся до Міністерства фінансів з проханням допомогти дозволити російському бізнесмену, що перебуває під санкціями, відвідати Вашингтон.
Кіріл Дмітрієв, інвестиційний банкір зі ступенями Гарварда та Стенфорда, розмовляв улюбленою мовою Віткоффа: мовою бізнесу. Він запросив Віткоффа до Москви в лютому та супроводжував його на тригодинну зустріч з Путіним для обговорення війни в Україні. Але Дмітрієв був персоною нон грата в США, його заблокувало Міністерство фінансів у 2022 році.
Трамп сказав Віткоффу, що хоче, щоб війна закінчилася, і адміністрація готова ризикнути, привітавши емісара Путіна у Вашингтоні. Міністр фінансів Скотт Бессент мав запитання щодо цього унікального прохання, але зрештою схвалив його.
Дмітрієв прибув до Білого дому 2 квітня та представив список багатомільярдних бізнес-проектів, які два уряди могли б реалізувати разом. У якийсь момент державний секретар Марко Рубіо сказав Дмітрієву, що Путін має продемонструвати, що він серйозно налаштований на мир.
Але Дмитрієв відчував, що його ділові стосунки проривають бар’єри. «Ми можемо перетворити довіру в інвестиціях на політичну роль», — сказав він у неопублікованому інтерв’ю того місяця.
У квітні Дмітрієв запросив Віткоффа до президентської бібліотеки Санкт-Петербурга на чергову тригодинну зустріч із Путіним. Віткофф сам робив нотатки, послуговуючись кремлівським перекладачем, а потім брифінгував Білий дім з посольства США.
Того ж місяця європейські радники з національної безпеки планували зустрітися з Віткоффом у Лондоні, щоб залучити його до мирного процесу. Але він був зайнятий своїм іншим кейсом — переговорами щодо припинення вогню в Газі — і не зміг прибути. Після цього один європейський чиновник попросив Віткоффа почати розмовляти з союзниками через захищений стаціонарний телефон, який глави європейських держав використовують для ведення конфіденційних дипломатичних розмов. Віткофф відмовився, оскільки він занадто багато подорожував, щоб користуватися громіздкою системою.
Тим часом Дмітрієв та Віткофф регулярно спілкувалися телефоном щодо дедалі амбітніших пропозицій. США та Росія обговорювали важливі угоди щодо розвідки нафти і газу, а також арктичного транспортування, розповів Дмитрієв WSJ. “Ми вважаємо, що США та Росія можуть співпрацювати практично з усього в Арктиці, — сказав він. — Якщо буде знайдено рішення щодо України, економічна співпраця США може стати основою для наших майбутніх відносин”.
На позицію
Американські та російські бізнес-лідери тихо очікували, що Віткофф і Дмитрієв впораються із завданням, готуючи свої компанії до отримання прибутків від миру.
У рамках секретних переговорів віцепрезидент Exxon Mobil Ніл Чепмен зустрівся в катарській столиці Досі з головою “Роснефті” Ігорем Сєчіним, колишнім особистим секретарем Путіна, щоб обговорити повернення Exxon до масштабного проєкту “Сахалін” — інвестиції, що завмерла після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Exxon, мільярдер Тодд Боелі та інші вивчали можливість купівлі активів, що належать “Лукойлу”, другому за величиною виробнику нафти в Росії. США запровадили санкції проти “Лукойлу” у жовтні, посилюючи тиск на Москву, що спонукало компанію виставити свої закордонні активи на продаж.
Elliott Investment Management розглядала можливість придбання частки в газопроводі, який транспортує російський природний газ до Європи.
Нещодавно бізнесмени, пов’язані з Кремлем — Тімченко, Ковальчук і Ротенберги — пропонували американським партнерам газові концесії в Охотському морі, а також потенційно в ще чотирьох локаціях, за даними європейського силового чиновника та особи, обізнаної з переговорами. Росія також згадувала про можливості видобутку рідкоземельних елементів поблизу величезних нікелевих родовищ Норильська та ще в шести сибірських локаціях, які досі не розробляються, сказали ці люди.
Біч, друг Трампа-молодшого з коледжу, вів перемовини про придбання 9,9% Арктичного СПГ-проєкту з “Новатеком”, другим за величиною виробником природного газу в Росії, який частково належить Тімченку — за умови, що США та Велика Британія знімуть санкції з цього проєкту, згідно з проєктами контрактів, які переглянув The Wall Street Journal.
У заяві Біч зазначив, що партнерство з “Новатеком” “суттєво вигідне для будь-якої компанії, яка прагне посилювати американське лідерство в енергетиці”, а його компанія America First Global “активно шукає інвестиційні можливості, що зміцнюють американські інтереси по всьому світу”. Він додав, що “ніколи не працював зі Стівом Віткоффом”, але «надзвичайно вдячний» за зусилля його та інших, спрямовані на припинення війни. Трамп-молодший казав знайомим, що не має бізнесу з Бічем.
Тим часом інвестор із Маямі Лінч звертався до уряду США з проханням дозволити йому подати заявку на участь в аукціоні щодо пошкодженого газопроводу “Північний потік-2”, якщо той виставлять на продаж у межах процедури банкрутства. Лінч, який у 2022 році отримав ліцензію Мінфіну США на завершення придбання швейцарської “дочки” російського Сбєрбанку, добивався ліцензії на газопровід ще за адміністрації Байдена, але в квітні посилив лобістські зусилля, найнявши Чеса МакДауелла, друга Трампа-молодшого. За наступні шість місяців він мав заплатити фірмі МакДауелла 600 тисяч доларів. Представники Лінча зверталися до Віткоффа з проханням про зустріч.
Наприкінці липня глава російського космічного агентства “Роскосмос” Дмітрій Баканов відвідав Космічний центр ім. Ліндона Б. Джонсона NASA в Г'юстоні — це був перший такий візит з 2018 року — а
також виробничі потужності космічних апаратів Boeing і SpaceX.
Дорога до Маямі
6 серпня Віткофф полетів до Москви на запрошення Путіна на зустріч, підготовлену лише за кілька днів. Дмітрієв провів його через парк “Зарядьє” з видом на Москву-ріку, а потім супроводив до Кремля на ще одну тригодинну зустріч з російським лідером. Путін згадав, що хоче особисто зустрітися з Трампом. Він вручив Віткоффу медаль для передачі заступнику директора ЦРУ, чий психічно хворий син загинув, воюючи на боці Росії проти України.
Наступного дня Вітков зателефонував за допомогою відеоконференції з чиновниками та главами держав провідних європейських союзників і пояснив основні принципи пропозиції Путіна. Якщо Україна віддасть приблизно 20% Донецької області, яку Росія не змогла захопити, Москва відмовиться від своїх претензій на Запорізьку та Херсонську області. Європейські чиновники були спантеличені. Чи мав Путін на увазі, що він виведе свої війська із Запорізької та Херсонської областей, як пропонував Віткофф? Чи, що більш ймовірно, Путін просто обіцяв не захоплювати тисячі квадратних миль цих двох областей, які після років кривавих боїв залишилися під контролем України? У будь-якому разі, Україна скептично поставилася до цінності обіцянки Путіна.
9 серпня Віткофф прибув на іспанський острів Ібіца. Європейські лідери все ще прагнули роз'яснень від нього, Білого дому та Державного департаменту щодо того, що саме запропонував Путін.
Віткофф хотів кувати залізо, поки гаряче, і провести саміт без зволікань. Дмітрієв був оптимістично налаштований, що Віткофф врахував чутливість Росії: “Ми вважаємо, що Стів Віткофф і команда Трампа чудово розуміють позицію Росії щодо припинення конфлікту”, — сказав він WSJ кілька днів тому.
Саміт 15 серпня провалився майже одразу після початку. Віткофф, Рубіо та Трамп прибули на літаку Air Force One, де зустрілися з Путіним, його давнім радником Юрієм Ушаковим та міністром закордонних справ Сєргеєм Лавровим. Путін розпочав лекцію з тисячолітньої історії про єдність російського та українського народів. Сторони скасували обід та післяобідню сесію, на якій мали розглянути інші питання, такі як обмін полоненими.
У жовтні президент Зеленський полетів до Вашингтона, сподіваючись отримати крилаті ракети далекого радіуса дії американського виробництва “Томагавк”. Його військові хотіли паралізувати російські нафтопереробні заводи, підштовхуючи Москву до переговорів на кращих умовах.
На момент прибуття Зеленського Трамп поговорив з Путіним напередодні та вирішив не пропонувати “Томагавки”. Натомість Віткофф закликав українських чиновників спробувати інший підхід: яка користь від жменьки ракет? Натомість він закликав Україну попросити Трампа про 10-річне звільнення від тарифів. Це б значно підживило їхню економіку, сказав він.
“Я займаюся врегулюванням угод. Ось чому я тут, — сказав він WSJ. — Ми постійно стукаємо у двері та пропонуємо ідеї”.