Політика президента США Джо Байдена на Близькому Сході висить на волосині. Переговори про припинення вогню в Газі досягли критичної стадії. Атаки хуситів в Ємені перешкоджають морському сполученню і створюють напругу для ВМС США. Після місяців високої напруженості у відносинах між Байденом з прем'єр-міністром Беньяміном Нетаньягу підтримка Штатами Ізраїлю погіршується, пише Bloomberg.
Ба більше, ситуація на Близькому Сході завжди може ускладнитися й погіршитися, що, ймовірно, так і трапиться. Війна в Газі може бути лише початком двох додаткових криз, які можуть виявитися ще більш руйнівними.
Перша потенційна криза пов’язана з ризиком війни між Ізраїлем і ліванським бойовим угрупованням "Хезболла". Під час конфлікту в 2006 році південний Ліван був спустошений. Відтоді ізраїльські офіційні особи з настороженням спостерігали за тим, як Хезболла — першокласне воєнізоване угруповання, схожа на "ХАМАС на стероїдах" — накопичує більш досконалу зброю, зокрема близько 150 000 ракет.
"Хезболла" використовує протитанкові ракети та іншу зброю проти ізраїльських солдатів і мирних жителів. Ізраїль у відповідь завдає ударів по військовій інфраструктурі Хезболли, під час яких гинуть її командири. Найдраматичнішим став авіаудар 1 квітня, в результаті якого загинули високопоставлені чиновники Корпусу вартових Ісламської революції в консульстві Тегерана в Дамаску і викликав зловісні погрози відплати з боку Ірану.
Видання пише, що тотальна війна між "Хезболлою" та Ізраїлем була б більш руйнівною, ніж конфлікт в Газі. Оскільки "Хезболла" є найважливішим союзником Ірану, вона може втягнути й Тегеран.
Друга криза також стосується Ірану, як і багато інших проблем Близького Сходу. Іран, як і "Хезболла", воліє уникнути повномасштабного протистояння з Ізраїлем і США. Але частково це тому, що status quo пропонує багато переваг.
Хаос на Близькому Сході перешкоджає, хоча б тимчасово, зближенню між ключовими ворогами Ірану: Ізраїлем і Саудівською Аравією. Він дозволяє хуситам, яких Тегеран озброїв і наділив повноваженнями, дражнити США.
Ядерна програма Ірану зараз настільки зріла, що Тегеран може мати достатньо високозбагаченого урану для створення, можливо, трьох ядерних боєзарядів всього за два тижні. Створення придатної для використання ядерної зброї зайняло б більше часу, можливо, рік, і немає жодних переконливих доказів того, що Іран робить необхідні кроки. Але занепокоєння з цього приводу зростає.
Глава Центрального командування США генерал Майкл Курілла стверджує, що іранська ядерка "змінить Близький Схід... назавжди". Це дало б Тегерану так званий "ядерний щит," за яким він міг би підтримувати партненрів та шантажувати ворогів.
США та Ізраїлю, можливо, незабаром доведеться вирішити, чи дозволити Ірану продовжувати рухатися до ядерної фінішної прямої, чи зупинити його, застосувавши більш жорсткі заходи, від посилення санкцій до військових ударів.
Адміністрація Байдена здебільшого замовчує про іранську ядерну проблему. Можливо, там намагаються за лаштунками домовитися про якусь угоду про припинення, або, можливо, відповідей для вирішення проблеми немає.
Попри все, було б помилкою очікувати, що закінчення війни в Газі призведе до стійкої регіональної розрядки. Швидше за все, це стане початком наступних небезпечних фаз глибокої, затяжної кризи безпеки на Близькому Сході.