Що передбачає пакет допомоги на 50 мільярдів
20 червня цього року Єврокомісія запропонувала створити спеціальний механізм допомоги Україні, Ukraine Facility, у розмірі 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки у формі грантів і позик. Ці гроші виділять, лише коли внесуть зміни до вже затвердженого семирічного бюджету Євросоюзу, коли збільшать його. За це рішення мають проголосувати лідери країн Співдружності.
Ukraine Facility повинна замінити двосторонню підтримку, яку зараз надає ЄС у рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва – Глобальна Європа (NDICI), та кредитну програму ЄС для України MFA+ вартістю 18 мільярдів євро, яка закінчиться наприкінці 2023 року.
17 жовтня 2023 року Європарламент схвалив Ukraine Facility на 50 мільярдів євро, щоб підтримати відновлення, реконструкцію та модернізацію України протягом 2024–2027 років.
Позицію прийняли 512 голосами, 45 висловилися проти, 63 утрималися.
Остаточне рішення про виділення коштів мали ухвалити цього тижня лідери ЄС на дводенному саміті. Програма Ukraine Facility була частиною мегапакету, куди також увійшли видатки на міграційні програми ЄС, фінансування Фонду солідарності ЄС й оборони. Однак угорський прем’єр наклав так зване вето на це рішення. У Швеції водночас повідомили, що мають отримати технічну попередню згоду від парламенту. Решта лідерів держав ЄС висловилися за. Через це вирішили скликати екстрений саміт на початку січня 2024 року. Там сподіваються вирішити питання змін до бюджету Євросоюзу, який включатиме виділення Україні траншів на 2024–2027 роки.
Чи може Угорщина блокувати рішення ЄС
Стратегічні рішення в ЄС ухвалює Європейська рада — вищий політичний орган Союзу, до якого входять керівники держав й урядів держав-членів, а також президент Європейської ради (організовує засідання Ради й головує на них, здійснює зовнішнє представництво Союзу в питаннях спільної зовнішньої політики й політики безпеки) та голова Європейської комісії — керівник виконавчого органу ЄС.
Європейська рада ухвалює свої рішення за принципом консенсусу. Тобто достатньо одного голосу проти, аби заблокувати будь-яке рішення. А якщо якась держава утримується від голосування, рішення ухвалюють — так, власне, сталося, коли Європейська рада затвердила початок переговорів з Україною про вступ до ЄС.
Принцип консенсусу прописали в базових Угодах ЄС. Засновники Союзу розглядали його як важливий інструмент демократії та забезпечення рівності держав-членів, завдяки якому жоден учасник Союзу чи група країн не зможе домінувати над іншими.
Треба сказати, що прем’єр Угорщини вже тривалий час зловживає правом вето.
У червні 2022 року, після того як Будапешт заблокував ухвалення чергового пакету санкцій проти Росії, віцепрезидентка Європарламенту Катаріна Барлі запропонувала позбавити Угорщину права голосу, оскільки країна зловживає принципом консенсусу в ЄС і використовує його як засіб шантажу.
Це не перша така ініціатива – ще у 2018 році Європейський парламент хотів покарати Угорщину за статтею 7 Договору про Європейський Союз, яка передбачає введення санкцій, у тому числі позбавлення права голосу в Раді ЄС, за порушення засадничих демократичних цінностей. Таке рішення мусила б ухвалити Європейська рада, де Угорщина має право вето.
22 листопада цього року Європарламент визначив у резолюції, що необхідно змінити базові угоди ЄС, замінивши принцип консенсусу механізмом «кваліфікованої більшості». Однак навряд чи лідери ЄС зможуть ухвалити таке рішення.
Чому Віктор Орбан блокує допомогу Україні
Проста, очевидна відповідь — Угорщина Віктора Орбана має тісні стосунки з Росією, а тому часто діє в її інтересах. Угорщина зацікавлена в дешевих російських енергоносіях, які досі отримує й які допомагають триматися на плаву її економіці. Росатом будує нові енергоблоки на АЕС у місті Пакш, які щонайменше подвоять її потужність. При цьому ¾ коштів на спорудження реакторів дає сама Росія — як пільговий кредит.
Після повномасштабного вторгнення Росії керівництво Угорщини далі спілкується з Кремлем as usual, Віктор Орбан й очільник угорського МЗС Петер Сійярто регулярно роблять антиукраїнські та проросійські заяви, Будапешт щоразу береться блокувати допомогу Україні й пакети санкцій проти РФ.
Однак списати все на русофільство керівництва Угорщини чи якусь залежність від Кремля було б надто просто. Орбан — самостійний гравець, який намагається (і небезуспішно) монетизувати свої стосунки з Росією і коштом Москви, і завдяки шантажу союзників по ЄС.
ЄС уже не перший рік висловлює претензії Угорщині через проблеми з корупцією, верховенством права, через тиск на судову систему, ставлення до меншин. І ці претензії супроводжують, з одного боку, рекомендації, що саме треба виправити/покращити, з іншого – замороження коштів, які Будапешт мав би отримати з бюджету ЄС. Зараз Орбан вимагає 20 мільярдів євро – до саміту лідерів ЄС ця сума становила 30 мільярдів. 10 мільярдів Єврокомісія розблокувала власне напередодні історичного рішення про початок переговорів з Україною й Молдовою.
І цього виявилася достатньою, аби Орбан не ветував рішення – він просто вийшов, коли його ухвалювали. Так само Угорщина не заблокувала черговий пакет санкцій проти Росії.
Чи зможе ЄС погодити 50 мільярдів для України
Імовірно, так. Лідери ЄС повернуться до цього питання на саміті вже наприкінці січня.
«Маємо ще трохи часу, Україна не залишиться без грошей у найближчі кілька тижнів. Я впевнений, що ми зможемо укласти угоду на початку наступного року, думаємо про кінець січня», — заявив за підсумками консультації прем'єр Нідерландів Марк Рютте.
Водночас рішення про виділення грошей Україні можна провести без голосу Угорщини. Це буде не ідеальний варіант, якщо говорити про процедуру, утім цілком прийнятний.
І Віктор Орбан уже окреслив ціну свого за. Коли на початку наступного року лідери ЄС знову зберуться, щоб розглянути пакет допомоги Україні, Угорщина подбає, щоб спочатку отримати всі свої кошти: «Це чудова можливість для Угорщини дати зрозуміти, що вона повинна отримати все, що їй належить».
Фактично лідерам ЄС потрібно лише домовитися про те, скільки саме з двадцяти заморожених мільярдів отримає Угорщина, аби Віктор Орбан знову вийшов із зали, де відбуватимуться переговори.
А якщо Угорщина таки не погодиться
Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що ЄС виконає фінансові зобов’язання щодо України.
«Маємо різні інструменти, щоб гарантувати, що Україна може розраховувати на нашу підтримку. Є сильна політична воля 26 лідерів ухвалити цей мегапакет. І це сигнал, який ми хочемо надіслати Україні», — заявив він.
Ще напередодні саміту лідерів ЄС єврокомісар з питань бюджету Йоганнес Ган попередив: ЄС має альтернативний план, якщо Будапешт таки заблокує виділення допомоги Україні.
«Одна з якостей Комісії — завжди мати план Б», — сказав Ган.
За інформацією Reuters, ЄС зможе обійти вето Угорщини за рахунок угод про допомогу, які кожен член ЄС самостійно надасть Україні.
«Настав момент, коли всім набридло, що Будапешт тримає нас у заручниках. Обхідний шлях є, він непростий, але є», — заявив Reuters співрозмовник у Єврокомісії.
Ще один співрозмовник запевнив, що ЄС налаштований рішуче: «Питання грошей так чи інакше вирішать. Київ одержить підтримку».