Він сказав «так»
Європейська рада ухвалила історичне рішення відкрити переговори щодо вступу України й Молдови в ЄС. На практиці це означає, що ми з третьої сходинки (статус кандидата) піднялися на четверту (відкриття перемовин). Усього таких сходинок дев’ять, і остання — це вступ до Європейського Союзу.
Тепер Європейська комісія починає готувати технічні деталі майбутніх переговорів щодо членства України в ЄС — так звану переговорну рамку. Якщо визнають, що Україна виконала всі попередні критерії Єврокомісії, цю рамку можуть затвердити на саміті ЄС у березні 2024 року.
«Перемога України. Перемога всієї Європи. Перемога, яка мотивує, надихає та зміцнює», — написав Зеленський.
На засіданні Європейської ради розглядали ще три питання, пов'язані з Україною. Це затвердження пакету фінансової допомоги на 50 млрд євро, який має допомогти макрофінансовій стабільності держави, продовження фінансування в межах Європейського фонду миру (для надання летальної та нелетальної допомоги) на 20 млрд євро й запровадження 12-го пакету санкцій проти РФ.
Через вето угорського прем’єра Віктора Орбана рішення щодо 50 млрд євро помочі перенесли на січень, коли лідери ЄС зберуться позачергово, щоб розв’язати і цю проблему. Питання в тому, що її мають залагоджувати комплексно — у межах змін до бюджету ЄС, який ухвалили до 2027 року. Гроші повинні надходити траншами протягом чотирьох років. Проте важливо, що принципово рішення лідери країн Співдружності досягнули: спеціальний фонд на 2024 - 2027 роки діятиме. Справа тепер виключно за процедурним рішенням.
І щодо 12-го пакету санкцій європейські лідери дійшли згоди. Він зачепить російських фізичних осіб, публічні установи й корпорації, які підтримують війну проти України. Деталей не оприлюднили, але Європейська комісія рекомендувала зупинити комерційні доходи від російського діамантового бізнесу й санкції проти осіб, серед яких син колишнього прем’єра РФ Дмитра Медведєва.
Висновок Європейської ради також містить важливі для України позиції військової підтримки, зокрема, через Європейський мирний фонд, Місію ЄС щодо військової допомоги та двосторонню допомогу держав-членів Євросоюзу. Нагадаємо, що ЄС поки що не досяг мети — поставити Україні мільйон снарядів. Щоб виконати зобов’язання вчасно (до березня 2024 року), європейські компанії мають переспрямувати свій експорт боєприпасів з третіх країн. Крім того, йшлося також про надання Україні більшої кількості систем ППО.
Шантаж Орбана не вдався
Що шантаж Віктора Орбана буде ключовою перепоною на шляху України до ЄС, знали всі. Лідер Угорщини постійно заявляв, що прийняти Україну в ЄС найближчим часом заважають війна, корупція, великий сільськогосподарський сектор, а також утиски угорської меншини, у яких Будапешт звинувачує Київ. Він прозоро натякав колегам з ЄС, що готовий обміняти відкриття переговорів про членство України на гроші (30 млрд євро), які Єврокомісія заморозила через корупцію та проблеми з верховенством права в Угорщині.
Утім просто напередодні саміту Орбан різко змінив риторику — заговорив, що ЄС не повинен приймати Україну. Якраз останнє найдужче роздратувало і євробюрократів, і очільників урядів країн Співдружності.
Перед самітом президент Ради Європейського Союзу Шарль Мішель полетів до Будапешта, щоб переконати угорського лідера. Президент Франції Емманюель Макрон приймав Орбана в Парижі. З ним мав окрему розмову глава Нідерландів Марк Рютте. В останній момент Макрон, прем’єрка Італії Джорджія Мелоні й канцлер Німеччини Олаф Шольц були серед тих, хто за кавою зустрічався з Орбаном.
Європейська комісія в середу таки виділила кошти, які раніше заморозили для Угорщини. Однак Будапешт отримає не 30, а лише 10 млрд євро. Щодо решти, то уряд Орбана повинен виконати низку вимог: боротьба з корупцією, підвищення прозорості державних закупівель, захист прав ЛГБТК+, пом'якшення політики надання притулку та багато іншого.
Коли настав історичний момент голосувати за європейське майбутнє України й Молдови, Орбан просто вийшов із зали. Згідно з правилами, засідання за таких умов триває. У західних ЗМІ вже написали, що так вчинитипорадив угорському керівникові канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Європейський парламентар Філіп Ламбертс, співголова групи Зелених у Європейському парламенті, написав: «Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан відмовився від своїх погроз вето стосовно України. Однак якщо це результат хабаря в розмірі 10 мільярдів євро, то це все одно неприйнятний спосіб для ЄС».
Політичний радник Віктора Орбана Балаш Орбан додав, що «ми не вважаємо Україну готовою до переговорів з ЄС. Відповідно до цього виступаємо проти початку переговорів».
Після рішення Європейської ради держави-члени мають одностайно погодити конкретну переговорну рамку. Крім того, протягом найближчих років знадобиться щонайменше 35 одностайних рішень, щоб підтримати приєднання України до ЄС — голосуватимуть за кожну частину рамкового документа, як і за угоду в цілому.
Меми з Орбаном заполонили соціальні мережі. Привернуло увагу фото латвійської прем'єр-міністерки Евіки Сіліні з угорським прем’єром. «Сьогоднішнє найгарячіше фото з Європейської ради», — написала вона в мережі X.
"If looks could kill or Latvian and Hungarian prime ministers meeting in Brussels" Oil on canvas, 2023 pic.twitter.com/KNiTjbNGL8
— Una Bergmane (@UnaBergmane) December 14, 2023
Бюджетні питання
Зараз лідери Євросоюзу розглядають питання збільшення бюджету на наступні 7 років. Європейська комісія рекомендує підвищити видатки з бюджету ЄС на 2024–2027 роки й пропонує державам-членам внести додаткові €66 млрд на такі пріоритети, як Україна, інновації, конкурентоспроможність і міграція. Утім Угорщина своїм вето вчора заблокувала цю дискусію. Тому в січні відбудеться позачерговий саміт ЄС. Спілкуючись із журналістами, президент Європейської ради Шарль Мішель зазначив, що 26 лідерів погодилися з бюджетною пропозицією. «Один лідер, Швеція, потребує консультації зі своїм парламентом, що відповідає звичайній процедурі для цієї країни, і один лідер не зміг погодитися». Власне Віктор Орбан.
Перегляд бюджету включає пропонований пакет на 50 млрд євро для України, а також витрати на міграцію (9,6 млрд євро), оборону (1,5 млрд євро) й інші актуальні пріоритети (9,1 млрд євро). Шарль Мішель відмовився уточнити, чи піде ЄС на ухвалення рішення в обхід вето Орбана (у фінансових питаннях країни ЄС мають таку можливість), але наголосив, що Євросоюз виконає фінансові зобов’язання щодо України.
Крім того, висновок саміту цієї Європейської ради містить положення щодо розширення самого ЄС. Окрім України, Молдови чи Грузії, йдеться також і про долю Балкан. Якщо коротко, то відкриття перемовин з Боснією і Герцеговиною тимчасово на паузі. Зрушити питання з місця хотіла Австрія, навіть ціною відкриття переговорного процесу для України, але потім зняла цю вимогу. Північна Македонія теж має домашнє завдання — внести зміни в законодавство, пов'язане з нацменшинами. Загалом західні Балкани отримали ще один висновок про «відчинені двері» в ЄС.
Що далі?
Тепер Україна тримає курс на березень 2024 року, коли знову відбудеться саміт Європейської ради і коли Єврокомісія надасть свій черговий рекомендаційний звіт. У розмові з журналістами президент Шарль Мішель сказав: «Ми відкриємо переговори, і в березні буде опубліковано звіт, на підставі якого ухвалимо рішення».
На Україну чекає довга й кропітка робота: доведеться узгоджувати власне законодавство з європейським, проводити перемовини щодо кожного розділу угоди про вступ. Потім Київ чекатиме, поки ЄС завершить внутрішні трансформації, щоб мати можливість прийняти нових членів. Однак важливо одне: Євросоюз продемонстрував, що може, незважаючи на опір Угорщини, виконувати свої обіцянки.
Розмови про розширення Євросоюзу — це усвідомлення в ключових столицях ЄС того факту, що Співдружність потребує геостратегічного розширення. Саме це дозволило за два роки досягти того, що Україна не могла здобути десятиріччями. Що ж, далі потрібно готуватися до технічних перемовин і робити все можливе, щоби процес рухався якомога швидше, щоб ні в кого не виникло й думки про балканізацію питання майбутнього України.