«За» і «проти» надання літаків
Зброя – надто питання надання Україні винищувачів і далекобійних ракет – стала найчутливішим питанням у Брюсселі. З приводу цього ми чули голоси і прихильників такого кроку з боку ЄС, і противників. Президентка Європарламенту Роберта Мецола публічно виступила за передачу Україні авіації та далекобійних ракет.
Після того як офіційний Лондон запропонував навчати українських пілотів на західних літаках, Польща та Словаччина заявили, що розглядають можливість надати винищувачі МіГ-29 радянської розробки. Водночас деякі лідери ЄС добряче нервували, адже їм знову видається, що передача Україні західних винищувачів спровокує подальшу ескалацію з боку Москви та загрожуватиме відкритим конфліктом між НАТО та Росією.
Найкрасномовніше про це висловився прем'єр Нідерландів Марк Рютте. «Дебати щодо передачі Україні сучасних винищувачів мають проходити за зачиненими дверима, аби країни-члени НАТО не потрапили в пряму конфронтацію з Росією».
Водночас за підсумками зустрічі з лідерами ЄС президент Зеленський повідомив, що є певні позитивні рішення щодо винищувачів для України.
Наступного тижня, коли відбудеться чергова зустріч міністрів оборони НАТО в Рамштайні, ми дізнаємося, до чого насправді дійшли лідери ЄС під час перемовин.
Трибунал та санкції
«Європо, ми захищаємося від найбільшої антиєвропейської сили сучасного світу. Ми, українці, захищаємося на полі бою разом з вами», – заявив Зеленський під час виступу в Європарламенті.
У своїх висновках Європейська рада рішуче засудила війну Росії, яка є явним порушенням Статуту ООН і яка спричинила величезні страждання та руйнування в Україні. Для нас важливо те, що у висновках сказано, що ЄС «твердо налаштований притягнути до відповідальності всіх тих, хто скоїв злочини у зв’язку з агресивною війною Росії проти України».
Для України тут важливе ще й письмове підтвердження, що до відповідальності притягатимуть через «створення відповідного механізму для розслідування злочину агресії».
На практиці це означає, що ЄС підтримує висновки розслідувань, які проводить прокурор Міжнародного кримінального суду, а також вважає важливим «створення в Гаазі міжнародного центру для розслідування злочину агресії проти України».
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Євросоюз має спільну волю до створення трибуналу, єдиним питанням залишається те, які механізми задіяти: «Наступний крок – це створення трибуналу. У нас ще тривають дискусії, як саме він буде організований. Проте запевняю вас, Володимире: у нас є політична воля притягнути винуватців до відповідальності, у тому числі за злочин агресії. А якщо в нас є політична воля, то ми знайдемо способи».
Іншими словами, у ЄС погодилися з тим, що керівництво Росії слід притягти до відповідальності та покарати. Це питання, до речі, стане одним з ключових пунктів Мюнхенської безпекової конференції (що розпочнеться вже наступного тижня).
Водночас у питанні запровадження 10-го пакету санкцій, анонсованого Єврокомісією, не все йде за планом. Тож фон дер Ляєн заявила, що незабаром ЄС вдарить по Росії новими санкціями, запровадивши додаткові обмеження на експорт, щоб «знищити військову машину Росії», а також санкції проти військових лідерів, політичних діячів і російських «пропагандистів». Водночас президент Зеленський закликав лідерів Європейського Союзу запровадити санкції проти атомної галузі, ракетної та дронної індустрій Російської Федерації.
Далеко не всі держави-члени ЄС готові до такого рішення. Президент Болгарії Румен Радев уже заявив, що його країна ветуватиме рішення ЄС щодо санкцій, якщо вони стосуватимуться російської атомної енергетики. Президент Радев, який представляє Болгарію в ЄС, оскільки в країні немає регулярного уряду, виступає проти надання зброї Україні, і це при тому, що попередній склад парламенту Болгарії в листопаді 2022 року схвалив абсолютно протилежне рішення. Він стверджував, що надання зброї Україні дорівнює «гасінню пожежі бензином».
Натомість позитивною можна вважати заяву Євросоюзу про використання заморожених активів на користь відновлення України: «Європейський Союз разом з партнерами активізує свою роботу з використання заморожених та іммобілізованих активів Росії для підтримки відновлення України та з метою відшкодування збитків, відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права».
Побачимо, як це буде імплементовано, адже вже не вперше Україна разом з Польщею та країнами Балтії закликає прискорити роботу над конфіскацією заморожених російських державних і приватних активів для відновлення нашої держави.
Формула миру й інтеграція в ЄС
У листопаді минулого року Володимир Зеленський презентував 10 пунктів формули миру. Якщо коротко, то вона про звільнення усіх українських полонених і депортованих, виконання Статуту ООН разом з відновленням територіальної цілісності України, виведення російських військ і припинення бойових дій, недопущення в майбутньому ескалації, фіксацію закінчення війни, репарації.
І тут важливо, що остаточні висновки саміту ЄС містять згоду всіх держав-членів рухатися в цьому напряму. Крім того, йшлося про те, щоб формула миру була закріплена відповідною резолюцією Генеральної Асамблеї ООН під час проведення надзвичайної спецсесії до першої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Українські посадовці зазначають, що за результатами двосторонніх перемовин певні держав-члени ЄС уже навіть визначилися з конкретними пунктами, де вони можуть або взяти лідерство, або стати учасниками.
А ось щодо відкриття переговорного процесу щодо членства України в ЄС, то все не так однозначно. Лідери європейських інституцій намагаються уникати питання будь-яких визначених термінів. Президент Зеленський дав зрозуміти главі Європейської ради Шарлю Мішелю, що чекає на обіцяну ЄС офіційну оцінку, яка дозволить розпочати переговори про приєднання, вже цього року.
«Коли я кажу цього року, Шарле, я маю на увазі цього року, 2023 року», – заявив Володимир Зеленський.
Як ми вже писали раніше, Європейська комісія, відвідавши минулого тижня Київ, пообіцяла навесні представити “усну оцінку” прогресу виконання Україною 7 пунктів “домашнього завдання”, а восени – письмову.
Під час пресконференції Урсула фон дер Ляєн додала, що комісія «дуже тісно співпрацює з українським урядом», але при цьому “немає чітких часових меж», які слугували б індикаторами для відстеження прогресу.
Групи дружніх і не дуже
Крім звернення до Європарламенту, значний час Зеленський також присвятив зустрічам з лідерами ЄС. Ці переговори відбувалися не один на один, а по групах. Більшість лідерів зустріли президента оваціями. Усі, крім прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який досі хоче зберегти зв’язки з Москвою. Попри те, що він намагався ігнорувати Зеленського, усе ж після зустрічі з українським президентом заявив, що Угорщина далі надаватиме Україні гуманітарну та фінансову допомогу.
З Орбаном загалом усе зрозуміло – він не здивував, чого не скажеш про главу італійського уряду Джорджі Мелоні. Напередодні вона розкритикувала президента Франції за те, що її не покликали на зустріч у Парижі, на якій, окрім Зеленського, також був канцлер Німеччини Олаф Шольц. Вона заявила, що таке запрошення "було недоречним".
Зеленський попросив її про приватну зустріч. Під час “довгої” розмови президент «висловив велику вдячність за прихильність Рима». Перші результати є: Італія разом з Францією нададуть Україні системи протиповітряної оборони SAMP-T.
«Абсолютно так, ми вже деякий час беремо участь у спільному з Парижем і дуже важливому для України питанні. Я думаю, що ми просуваємося швидко і найближчими днями зможемо оголосити про це остаточно», – заявила Мелоні.
***
Попри успіхи України на фронті, попри певні досягнення в питанні реформ, президенту Зеленському доводиться особисто весь час доводити (як і кожному українцю) європейцям, що ми варті пришвидшення процесу перемовин про вступ, про надання техніки й озброєння. І це в момент, коли Росія готує черговий наступ.
Водночас деякі лідери ЄС усе ще бояться «ескалації відносин з Москвою». Сам факт того, що новий наступ можливий, доводить одну прикру реальність: «дозованість» або «точковість» у питанні надання зброї Україні – це вкрай хибна стратегія Заходу. Шкода, що за майже рік далеко не всі там це зрозуміли.
