ГоловнаСвіт

Нові санкції, спецтрибунал для Путіна, вступ України в ЄС. Підсумки саміту з Євросоюзом

Уперше наша держава приймала саміт Україна – ЄС як країна-кандидат до Євросоюзу. І цього разу точно пролунало, що Україна стане членом європейської спільноти. Щоправда, високі представники ЄС усе ж не дали чіткої відповіді, коли саме це станеться. Водночас для нас головне, що вже немає жодних «якщо» чи «але».

Окрім саміту, відбулося ще й спільне засідання Єврокомісії та українського уряду, де було ухвалено чимало важливих для нас економічних рішень. До Києва приїздили глава цієї інституції ЄС Урсула фон дер Ляєн і ще 16 єврокомісарів, а також президент Євроради Шарль Мішель. Ухвалені рішення в перспективі можуть допомогти Україні поновити свої потужності та модернізуватися.

Фото: Council of the European Union

Про що домовилися

“Україна буде просуватися до вступу в Євросоюз”, – заявила Урсула фон дер Ляєн на зустрічі з українським урядом. Крім того, вона наголосила, що завдяки "шляхам солідарності" (що полегшують експорт з України) українські фермерські господарства та промисловість розвиваються, торгуючи з ЄС.

Отже, визначено пріоритет – торгівля та економіка. І це добрий знак, адже так Євросоюз демонструє віру в те, що Україна встоїть і зможе розвиватися як європейська економіка.

2 лютого Україна підписала угоду з Європейським Союзом щодо участі у програмі "Єдиний ринок" на 7 років з бюджетом 4,2 млрд євро, де одним з основоположних компонентів стала підтримка та розвиток конкурентоспроможності бізнесу. Крім того, йшлося і про відновлювальну енергетику: Україна та ЄС уклали меморандум про стратегічне партнерство у сфері біометану, водню та інших синтетичних газів. Також Європейська комісія запросила Україну до енергетичної платформи Євросоюзу, щоб разом купувати газ, і вирішила надати додаткові 2 400 генераторів.

Паралельно, як і передбачалося резолюцією Європарламенту, Україна отримала комплексний пакет заходів для відновлення. ЄС виділяє 500 млн євро допомоги (7-й пакет) і 45 млн євро на цивільну допомогу. Така підтримка допоможе стимулювати економічне зростання в Україні після війни.

Фото: EPA/UPG

Урсула фон дер Ляєн оголосила також про виділення першого мільярда євро на заходи Плану швидкого відновлення.

Вона також пообіцяла, що десятий пакет санкцій проти Росії ухвалять до 24 лютого 2023 року. Водночас європейці наголошують уже на необхідності запровадити санкції проти Білорусі.

"Росія і російське суспільство вже платять високу ціну через запроваджені санкції. Десятий пакет заходів готується, ми маємо намір запровадити його до 24 лютого. Втрати (для РФ. – Ред.) складатимуть близько 10 млрд євро", – сказала фон дер Ляєн.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає обов’язковим включити до цього пакету "блокувальні санкції щодо виробництва російських ракет і безпілотних засобів". За його словами, Київ надав конкретні пропозиції штрафних заходів, які мають додатково обмежити можливості РФ виробляти ракети та дрони. Побачимо, чи дійсно так станеться.

Фото: EPA/UPG

Водночас Україна домоглася чіткого рішення – письмової згоди від ЄС притягнути Росію до міжнародної кримінальної відповідальності за її злочини. У спільному комюніке Євросоюз підтримав створення механізму, який допоможе засудити РФ за злочин агресії. Якщо простими словами, йдеться про формування органу, який дозволить покарати вище керівництво Росії. Україна ж наголосила, що віддає перевагу запровадженню Спеціального міжнародного трибуналу. 

Також Євросоюзом погоджено, що активи Росії мають бути використані для відновлення нашої держави.

Зазначається, що Росія має звільнити Крим та інші захоплені РФ окуповані українські території. У підсумковому документі саміту зазначено, що ЄС підтримує мирний план Зеленського, а отже, не погоджується на жодні поступки за рахунок українських земель.

Водночас Євросоюз погодився зберегти право прихистку для українців не лише на воєнний, а й на повоєнний періоди.

Фото: Council of the European Union

Чого досягла Україна

3 лютого Єврокомісія оприлюднила звіт про здатність України взяти на себе зобов'язання щодо членства в ЄС. Важливо розуміти, що він ґрунтується на даних станом на червень 2022 року.

З прогресивного – в документі зазначено, що Україна має хороший рівень підготовки у сфері митного контролю, енергетичної політики, зовнішніх зносин, зокрема в зовнішніх комерційних відносинах.

Україна має також гарний рівень підготовки в питаннях політики безпеки та оборони. Єврокомісія позитивно оцінює співпрацює України з ЄС у боротьбі з кіберзагрозами та дезінформацією. Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та пов’язаних з ним документів при цьому залишається невирішеним питанням.

За визначенням партнерів, наша держава перебуває на ранній стадії підготовки до імплементації законодавчих актів ЄС у сфері навколишнього середовища та зміни клімату, сільського господарства, соціальної політики та зайнятості.

Більш розвинутими вже є регіональні політики, сфера охорони здоров'я, захист споживачів. Україна має певний рівень підготовки у сфері оподаткування, зокрема, відчутний прогрес у приведенні законодавства про ПДВ у відповідність до європейського законодавства. У ЄС вважають, що Україна помірно підготовлена у сфері економічної та монетарної політики. Тут законодавство про Нацбанк лише частково відповідає процедурам ЄС.

Фото: EPA/UPG

Оголошено було і те, що пріоритетність так званого промислового безвізу (угода АСАА) буде ключовою, адже це дозволяє скасовувати необхідність додаткової сертифікації на безпечність промислових товарів і, таким чином, пришвидшує процес торгівлі. При цьому уряду України та Єврокомісії ще потрібно попрацювати над тим, щоб остаточно ухвалити угоду про промисловий безвіз наступного року.

У спільному комюніке ЄС додатково наголосив на необхідності судової реформи “відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, включаючи реформу Конституційного Суду та процедуру відбору політично незалежних і кваліфікованих конституційних суддів”. При цьому відзначається істотний прогрес у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій та у приведенні медіазаконодавства України у відповідність до права ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг. ЄС і Україна підтвердили свою відданість повній повазі прав осіб, які належать до меншин, як це закріплено в конвенціях ООН і Ради Європи та відповідних протоколах.

Чого очікує Україна 

Якщо коротко, то успішного відкриття переговорного процесу щодо вступу в ЄС. Україна офіційно задекларувала початок підготовки до переговорів про це. Йдеться про те, що ЄС і Україна будуть поступово погоджувати свої позиції стосовно всіх 35 розділів (і 6 кластерів) угоди про приєднання. Нині Україна розпочинає так званий “селфскринінг” – процес внутрішньої перевірки законодавства на відповідність європейському праву.

Фото: EPA/UPG

Водночас 2 лютого Європейський парламент своєю резолюцією закликав ЄС (а точніше Єврокомісію) готувати переговори щодо вступу України. При цьому Європейська комісія регулярно моніторитиме прогрес у виконанні кожного розділу угоди, надаючи відповідні рекомендації.

Загалом рекомендації стосуються вимог Копенгагенських критеріїв, що передбачають стабільність інституцій, дієздатну ринкову економіку, готовність стати членом ЄС. Водночас сам ЄС має бути спроможним інтегрувати країну-кандидата.

Україна ж представила результати “першого домашнього завдання” - прогресу з 7 реформ, які були рекомендовані до виконання після отримання нашою державою статусу країни-кандидата 23 червня 2022 року. Усна оцінка виконання Україною реформ для відкриття переговорів про вступ до ЄС відбудеться навесні, але офіційна (з письмовим звітом) – лише восени 2023 року.

Ці рекомендації включали в себе ухвалення законодавства про процес відбору суддів Конституційного Суду на конкурсній основі, посилення боротьби з корупцією, гармонізацію регулювання ЗМІ за стандартами ЄС і захист національних меншин. Представники громадянського суспільства оцінили прогрес України в майже 6 балів з 10 можливих. Про це йдеться в експертному дослідженні «Кандидат Check-3», результати якого 1 лютого оприлюднив аналітичний центр «Нова Європа».

Згідно з висновками експертів, найбільше Україна попрацювала над удосконаленням законодавства про медіа та нацменшини, а також у судовій реформі. Через майже рік бездіяльності відновила роботу Вища рада правосуддя (ВРП). Хоча для повного виконання умов у цій сфері слід призначити ще 6 членів ВРП і відібрати кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Меншою мірою відзначено прогрес у боротьбі з корупцією та відмиванням грошей.

Водночас українські високопосадовці висловили сподівання, що Україна зможе приєднатися до ЄС найближчим часом, можливо, навіть протягом наступних двох років.

Під час спільних консультацій Уряду України та Колегії Європейської комісії.
Фото: kmu.gov.ua
Під час спільних консультацій Уряду України та Колегії Європейської комісії.

"Коли я говорю про два роки, то йдеться про те, що ми докладемо всіх зусиль, щоб покласти ЄС на стіл звіт про те, що ми готові", – заявив прем’єр Денис Шмигаль.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн не концентрувалася на термінах, тільки заявила, що невдовзі можуть розпочатися офіційні переговори щодо цього.

"Справді, ми готуємо усне оновлення для країн-членів ЄС. Воно буде навесні. А повна, детальна оцінка, де буде йтися, що з 7 кроків виконане, де потрібно щось додаткове зробити – її ми побачимо восени", – заявила президентка Єврокомісії.

Чи достатньо цього?

Це правда, що швидкість, з якою українці готувалися до кандидатства та водночас робили прориви політичні, економічні та військові, для європейців просто неосяжні. Проте багато офіційних осіб ЄС вважають, що шлях Києва до повноправного членства може тривати роками, а тим часом блоку потрібно впоратися з очікуваннями інших кандидатів до ЄС, зокрема з Балканами.

Європейські представники відмовилися конкретизувати, коли Україна зможе доєднатися до ЄС, обережно говорячи про “вражаючий прогрес”.

Фото: EPA/UPG

Вікторія ВдовиченкоВікторія Вдовиченко, Програмний директор з безпекових студій, Центр оборонних стратегій.
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram