ГоловнаСвіт

Микола Точицький: «Знайдено країну, яка буде першою перепродавати Україні вакцини за контрактами ЄС»

Євроінтеграція, Угода про асоціацію, «промисловий безвіз», «вільне небо» – останніми роками ми часто чуємо ці вирази, однак далеко не кожен розуміє їхнє значення. Ми багато говоримо про рух до Європи, проте не завше усвідомлюємо, як іти цим шляхом і що дає інтеграція з нашим ключовим економічним партнером – Євросоюзом. Політики, експерти, чиновники часто-густо складно пояснюють ці речі. Тому, можливо, й українці на місцях інколи збавляють євроінтеграційний темп.

Водночас є ті, хто докладає чималих зусиль, щоб наша держава все ж таки за певний час стала повноправним членом ЄС. Один із таких людей – Представник України при Європейському Союзі Микола Точицький. Безвізовий режим, продовження і посилення антиросійських санкцій, перегляд торговельних преференцій для українських виробників – це все у список своїх досягнень може сміливо записати пан посол. Розмовою з ним LB.ua продовжує цикл інтерв'ю з українськими дипломатами, котрі відстоюють наш суверенітет за межами України.

Звичайно, однією з ключових тем бесіди з Миколою Точицьким стала протидія пандемії коронавірусу, вакцинація та обмеження пересування (мобільності) державами Євросоюзу. Коли українцям слід очікувати прибуття вакцини з ЄС? Хто стане країною-посередником, яка доправлятиме препарати на територію нашої держави? Чи обмежить запровадження сертифікатів вакцинування безвізові подорожі? Чи готова Європа погодити російську вакцину?

Представник України при Європейському Союзі Микола Точицький
Фото: Надано представництвом України у ЄС
Представник України при Європейському Союзі Микола Точицький

Окремо ми порушили питання, пов’язані з європейською перспективою України. Що дає і коли буде підписана Угода про відкрите небо? Коли чекати на «промисловий безвіз»? На якому етапі нині перебуває процес перегляду окремих додатків торговельної частини Угоди про асоціацію? Чого чекати від приїзду в Україну голови Європейської ради Шарля Мішеля?

Звичайно ж, обговорили з послом Точицьким і виклики, пов’язані і з санкційною політикою ЄС, і з супротивом окремих наших географічних сусідів євроінтеграційному руху, і з виконанням Мінських домовленостей, і з проблемами верховенства права та корупції всередині України.

«Я не вірю, що запровадження коронапаспортів відбудеться»

Попри заяви Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), голови Єврокомісії, уряду Німеччини та ряду інших держав, деякі європейські країни схиляються до запровадження так званих коронапаспортів. Перелік таких країн чималий: Швеція, Іспанія, Кіпр, Португалія, Данія, Естонія, Ісландія. Йдеться про те, що без вакцини ти в’їхати до них невдовзі не зможеш. Це означає, що саме поняття безвізу скасовується?

Я не вірю, що запровадження коронапаспортів відбудеться. Тому що це – порушення прав людини. І якщо в нас є Угода про асоціацію та рішення про безвізовий режим, підтримане державами-членами, то цих документів усі сторони мають дотримуватися.

Разом з тим не виключаю, що деякі країни, посилаючись на форс-мажор, можуть говорити про додатковий документ, який мав би бути з пасажиром під час перетину кордону. Це вже міграційне право кожної держави. Є ж чимало прикладів, коли під час проходження кордону вимагають ваучери про проживання. Проте якщо буде оголошено, що нормальні безвізові поїздки відновлюються, то будь-який суд доведе, що ви маєте право в’їхати до країни без коронапаспорта.

Фото: EPA/UPG

Одначе деякі члени ЄС заявили, що дозволятимуть в’їжджати лише за наявності ПЛР-тестів, окремі авіаперевізники повідомили, що пускатимуть на борт своїх літаків тільки вакцинованих пасажирів. Що із цим робити?

По-перше, якщо прикордонники якихось країн вимагатимуть він вас пред’явити паспорти вакцинації, ви зможете піти до суду і виграти справу, щоправда, це займе чимало часу. По-друге, нам усім варто відповідально поставитися до пандемії, перевіряти свій стан здоров’я, здавати перед поїздкою ПЛР-тести для безпеки своєї та оточуючих. Це наша спільна відповідальність. Я в ранзі посла, щоразу в’їжджаючи до країни перебування, заповнюю формуляри, де вказую, що не є носієм COVID-19.

Зараз слід зрозуміти, що далеко не всі країни ЄС прагнуть запроваджувати якісь паспорти. Багатьом державам, які живуть за рахунок туризму, це невигідно. Голова ж Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступає за те, щоби правила були єдині для всіх. Якщо ні, то тоді в ЄС мають домовитися щодо недискримінаційного підходу, враховуючи, що далеко не всі країни можуть собі дозволити масове тестування.

Нагадаю лише про те, що 18 лютого єврокомісари з питань внутрішніх справ Юлва Йоханссон і з питань юстиції Дідьє Рейндерс направили міністрам юстиції та внутрішніх справ держав-членів ЄС спільного листа, в якому закликають неухильно дотримуватися координованого підходу в частині відкриття та закриття кордонів. Лист було направлено після того, як 21 січня президент Європейської ради Шарль Мішель під час віртуальної зустрічі лідерів держав ЄС заявив, що країни Євросоюзу повинні залишати свої кордони відкритими, попри боротьбу з коронавірусом.

Повертаючись до авіаперевізників. Більшість із них є приватними компаніями і можуть запроваджувати додаткові правила заради безпеки своїх пасажирів, дотримуючись при цьому правил, що існують у державах, де вони здійснюють свою діяльність.

Тестування на covid-19 проводиться для всіх пасажирів, які прибувають міжнародними рейсами, в аеропорту Арланда, Швеція, 22 лютого 2021 р.
Фото: EPA/UPG
Тестування на covid-19 проводиться для всіх пасажирів, які прибувають міжнародними рейсами, в аеропорту Арланда, Швеція, 22 лютого 2021 р.

Якщо все ж запровадять окремі сертифікати імунізації, чи пускатимуть тих, хто зробив щеплення не американською чи європейською вакциною? Є якесь розуміння всередині ЄС, що робити із цими людьми?

Не думаю, що це вже настільки потрібно диференціювати. За моєю інформацією, якщо навіть сертифікати запровадять, то ключове значення матиме, чи сертифікована вакцина Європейським агентством з медикаментів. 

А чи готовий ЄС сертифікувати російську вакцину?

Не виключаю цього. Ви ж пам’ятаєте, як голова європейської дипломатії Жозеп Боррель, перебуваючи в Москві, висловив сподівання, що ЄС невдовзі зареєструє російську вакцину «Спутник V». Інша річ, що ми прекрасно розуміємо, що в цьому препараті 20% – лікувальні речовини, а 80% – дезінформація. Тим не менш, якщо ця вакцина пройде сертифікацію у ЄС, а в Угорщині вже видали дозвіл на її застосування, то я не бачу підстав для того, щоб Євросоюз відмовився від реєстрації препарату з РФ. Одначе головним арбітром для нас має залишатися ВООЗ.

Тут є набагато серйозніша проблема, ніж реєстрація – боротьба з підробками.

Поясніть.

Нині діє глобальна ініціатива COVAX, яка провадить централізовану закупівлю і транспортування вакцин. Попри те, що ЄС тут виступає головним перемовником і допомагає здобути препарат країнам, що перебувають поза союзом, він – посередник. Євросоюз спонсорує і передає препарат для імунізації, а кожна окрема країна підписує договір з тією чи іншою компанією-виробником. І держава відповідає за збереження, перевірку, адміністрування та недопущення фальсифікату на свою територію. Приємно зазначити, що Україна приєдналася до операції STOP2 під егідою Всесвітньої митної організації. Мета операції – протидія контрабанді вакцини і пов'язаних з COVID-19 медичних препаратів.

За програмою COVAX, наприкінці лютого – на початку березня до України мало б надійти 117 тисяч доз вакцини компанії Pfizer. Однак це небагато для 40-мільйонного населення. Планувалося, що ще вісім мільйонів доз ми отримаємо від фонду COVAX. Коли відбудеться постачання препарату та чи може Україна розраховувати на додаткові вакцини від європейців?

Відомо, що загалом у рамках COVAX, який фінансово підтримується зокрема й ЄС, Україна отримає 8 млн доз вакцини і перша партія надійде найближчим часом.

Водночас європейською стороною розробляється механізм перепродажу Україні препаратів від держав-членів ЄС. Найважливіше – вже знайдено країну, яка буде першою з точки зору надання такої підтримки Україні.

Фото: Надано представництвом України у ЄС

Ви говорите про Польщу?

Так. З польською стороною вже ведуться переговори про постачання препарату. Сподіваюсь, що невдовзі ми підпишемо відповідні контракти.

У вас є інформація про те, скільки лікарів за пандемічний рік виїхало назавжди з України до ЄС?

У мене немає такої інформації. Я був одним із тих, хто скасовував обов’язковий консульський облік, бо вважаю, що це – порушення прав людини. Тому він нині є факультативним, тож ці лікарі, громадяни України, не зобов’язані приходити і на місці реєструватись. Отже, цю інформацію можна лише отримати, і то гіпотетично, у міністерстві міграції будь-якої держави.

Питання не в тому, скільки виїхало за пандемічний рік, а в постійній трудовій міграції. На жаль, Україна не створила належних умов за 30 років, зокрема, й для наших лікарів.

Ви певно чули інформацію про польських і чеських рекрутерів, які шукають лікарів в Україні та Білорусі; про окремі італійські регіони, які затвердили прискорену процедуру отримання громадянства для медиків з інших держав?

Ми не можемо зупинити міграційні процеси, однак у стані ними управляти, як будь-яка інша країна. Ви навели приклад Італії, а можна згадати і про Португалію, де проживає пів мільйона легалізованих українців. Колись через проведення тотальної амністії їм дозволили зареєструватися. Є протилежний приклад деяких інших країн ЄС, де окремим українським лікарям уже два роки не легалізують документів про професійну діяльність до того статусу, який вони мали б в Україні.

Проблема ж не в інструментах. Коли ти запитаєш в українського заробітчанина, чому він вирішив поїхати на заробітки за кордон, він тобі скаже, що у нього немає гарантій, що життя його дітей в Україні буде облаштоване, що в нас безпечно. А це вже питання верховенства права і не тільки.

Фото: leopolis.news

«ЄС багато допомагає Донбасу. Просто ця інформація майже не поширюється українськими ЗМІ»

Українська команда на чолі з прем’єром Денисом Шмигалем повернулася з Брюсселя після перемовин у форматі Ради асоціації. Лунають різні оцінки: хтось каже, що значних здобутків ми не отримали, хтось навпаки, говорить про великі досягнення. Що ж у підсумку?

Україна домовилася з ЄС про перегляд тарифів у рамках зони вільної торгівлі. Ми називаємо це прискоренням тарифної лібералізації. Ми заявили про готовність доєднатися до «Європейського зеленого курсу», що включає питання значного зменшення викидів парникових газів, досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Так ми вже закладаємо майбутні фінансові можливості для переобладнання українських шахт. Окремо нас похвалили за створення належних умов для цифровізації. Європейцям дуже сподобалося, як працює український е-сервіс з надання державних послуг «Дія». Загалом, європейські партнери наголосили: Україна рухається у правильному напряму.

Вказали і подразники – закон про локалізацію виробництва (програма «Купуй українське», – LB.ua), запроваджений мораторій на експорт лісу-кругляка, який не відповідає Угоді про асоціацію і через який ЄС подав проти України позов до арбітражу. Європейці продовжують порушувати питання регуляції тарифів на енергетику, ситуації з рішеннями Конституційного Суду, декларування, верховенства права тощо.

Давайте поговоримо про звіт Європарламенту щодо виконання Угоди про асоціацію. Згідно з механізмом оцінки її виконання, лише 37% завдань, пов’язаних з її імплементацією, були виконані Україною в попередній рік (порівняно з 52% у 2018 році, – LB.ua). Як сприймати ці дані? Київ гальмує євроінтеграційні процеси?

Наші досягнення та завдання в рамках Угоди акумулюються та розвиваються. Є певні речі, які в умовах пандемії ми робити не можемо. І найголовніше – деякі стандарти слід модернізувати, бо є ті, які вже застаріли. Тому ми і прагнемо перегляду певних додатків до Угоди.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз у Брюсселі, 11 лютого 2021
Фото: kmu.gov.ua
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз у Брюсселі, 11 лютого 2021

Європарламент вкотре зазначив, що ключові проблеми України – це корупція, олігархи та кволі державні інституції. Цього разу окремо звернули увагу на корупцію в системі охорони здоров’я в контексті вакцин. Однак ніхто у ЄС не називає чітких критеріїв: що має статися, щоб нам сказали, що Україна поборола корупцію чи отримала ефективні державні інституції. Чи є вони, ці критерії?

Критерії є. Це рівень відчуття кожного громадянина, що він живе в демократичній країні, де є верховенство права…

Перепрошую, однак, попри певну спільність, правова система Польщі точно відрізняється від тієї, що діє в Німеччині.

Так, вона різна, але поляк задоволений судовою системою Польщі, а німець – Німеччини. Чи задоволений українець судовою системою в Україні? Оце і є відповідь. І це не лише про закони, які адаптовані до реалій тієї чи іншої країни, а про їхнє виконання і дотримання правил. Якщо сказано, що слід дотримуватися дистанції, а інакше – покарання, то це означає, що є дотримання відстані і застосовуються відчутні фінансові штрафи. Це і є правова свідомість. Критерії кожна країна має свої, однак основний з них – це верховенство права і відчуття того, що ти захищений у своїй державі.

У звіті вказано, що «Мінські домовленості» є безальтернативними з точки зору вирішення питання війни на Донбасі. Чи означає це, що будь-який план «Б» української сторони, що, на думку Києва, сприятиме швидшому поверненню окупованих територій, не підтримується і не буде підтриманий ЄС?

Для початку цей план має з’явитися. Тоді його слід показати Євросоюзу, який скаже, чи готовий він йому слідувати. На сьогодні основні наші зусилля спрямовані на те, щоб примусити країну-агресора виконувати положення Мінських домовленостей.

Переформулюю. Що означає констатація того, що Мінські домовленості є безальтернативними?

Це означає, що, на думку ЄС, врегулювання війни на Донбасі можливе лише на базі Мінських домовленостей, дипломатичним шляхом.

Фото: Укрiнформ

У заяві Європарламенту є заклик до Єврокомісії та відповідальних служб провести оцінку потреб Донбасу та виробити стратегію його відновлення. А чи готовий Євросоюз, як на цьому наполягав президент Зеленський, включитися у процес відбудови територій Донбасу, що підконтрольні Україні?

ЄС багато допомагає Донбасу. Просто ця інформація майже не поширюється українськими ЗМІ. 2019 року в Маріуполі відкрився Офіс проєктів ЄС, який аналізує потреби регіону. Також у вересні минулого року в тому ж Маріуполі почав діяти новий регіональний офіс Консультативної місії ЄС, яка допомагає впроваджувати реформи в секторі цивільної безпеки. Розширення регіональної присутності Євросоюзу важливе і з політичної точки зору, і для громадян у регіонах України, які отримують можливість на постійній основі комунікувати з представниками ЄС і за їхньої підтримки змінювати життя на краще.

Євросоюз надав 123,5 млн гривень підприємцям з Донбасу за програмою FinancEast. Програма передбачає відшкодування до 50% вартості інвестиційних проєктів – придбання у лізинг або у кредит сільськогосподарської техніки, обладнання і транспортних засобів, монтаж, будівництво чи реконструкцію приміщень. Було відкрито шість соціальних закладів у населених пунктах Донецької області. Європейський Союз надав 23 млн євро гуманітарної допомоги для сходу України протягом 2020 року, ставши найбільшим гуманітарним донором. Ці гроші були спрямовані на забезпечення населення водою, укриттями, медичною допомогою, психологічною підтримкою, а також на освіту в надзвичайних умовах, поширення інформації про міни та товари для зимівлі.

Якщо говорити про інфраструктуру, то можна згадати відкриття дороги Запоріжжя – Маріуполь, будівництво якої фінансово підтримувалося ЄС. Окремо додам, що український уряд підписав угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) за проєктом «Програма з відновлення України», якою передбачено надання 340 млн євро кредиту для фінансування соціально важливих проєктів на Донбасі. Йдеться, зокрема, про будівництво та відновлення великих інфраструктурних об’єктів. Нині ми плануємо великий проєкт у Лисичанську.

Траса Запоріжжя-Маріуполь після ремонту
Фото: facebook/Юрий Голик
Траса Запоріжжя-Маріуполь після ремонту

Європарламент підтримав у своєму звіті санкційну політику щодо Росії. У Австрії нещодавно відбувся скандал: одне архітектурне бюро погодилося будувати оперний театр в окупованому Севастополі. У Латвії пройшли обшуки у семи осіб, які підозрюються в порушенні штрафних заходів проти РФ. Чи є у вас інформація, скільки на сьогодні європейських компаній обходять санкційний режим?

У мене немає такої інформації. Ми можемо перевірити лише передані нам від ЄС дані щодо тієї чи іншої компанії-порушника. Коли ж ми передаємо свідчення про факти протиправних дій, часто-густо компанії або ж припиняють працювати, або перепрофілюються, або ж закриваються. Наші європейські колеги реагують на всі наші зауваження. Мінімум раз на рік відбувається розмова у форматі Україна – ЄС з питань правових наслідків тимчасової окупації Криму, у порядок денний завжди виносяться питання, пов’язані з дотриманням санкційного режиму. Окрім того, у рамках наших регулярних політичних консультацій з ЄС ми обговорюємо ці питання, що дозволяє нам реагувати на повідомлення про те, що хтось порушує санкційний режим. Нагадаю, що в МЗС також з’явилася посада спецпредставника з питань санкційної політики, що сприяє кращій координації діалогу є ЄС з санкційних питань.

Питання санкцій є доволі складним, адже ви не можете узяти і брутально заборонити тому чи іншому архітектору, компанії не виконувати контракт. Не забувайте, що підприємець міг його підписати ще до окупації українських територій. І він має виконувати свої зобов’язання. У цьому разі держава має надати йому якісь гарантії щодо компенсації витрат.

Отже, маємо докладати багато зусиль разом з нашими європейськими партнерами, щоб приватні компанії дотримувалися санкційного режиму.

Можливо, Україні слід винести на обговорення з ЄС у рамках взаємного діалогу питання реального покарання європейських порушників санкційного механізму?

Для цього мають бути запроваджені додаткові параметри покарання. Тут потрібно запроваджувати спеціальну регуляцію, а, відповідно, усі держави – члени ЄС мають дати на це згоду. Навряд чи тут можливий консенсус. Станом на сьогодні легше працювати по конкретній компанії і чогось досягати методом переконання.

Разом з тим ЄС нещодавно затвердив санкційний механізм ЄС за порушення прав людини. Можу вам сказати, що він буде доволі ефективним. Уже ведеться робота стосовно списків, які передала українська сторона. Вони стосуються порушення Росією прав людини у Криму та на Донбасі. Думаю, це буде один із важливих елементів у рамках «Кримської платформи».

Фото: Надано представництвом України у ЄС

«Навряд чи вдасться підписати угоду «про відкрите небо» на початку березня»

Давайте поговоримо про наші подальші перспективи. Україні не вдалося укласти договір про відкрите небо з ЄС. Прем’єр Шмигаль висловив сподівання, що цього вдасться домогтися під час візиту до Києва голови Європейської ради Шарля Мішеля на початку березня. Чи не занадто обнадійливі обіцянки, враховуючи, що питання «вільного неба» блокується через перемовини Іспанії та Великобританії щодо Гібралтару?

Навряд чи вдасться підписати угоду на початку березня. Є процедурні питання. У ЄС ніхто не працює в режимі надзвичайної ситуації, як в Україні. Хоча, правду кажучи, тут не спрацювала європейська сторона, можливо, вперше за історію відносин з Україною.

Наші юристи висловлювали певні занепокоєння щодо питання Гібралтару після виходу Великобританії зі складу ЄС. Нам сказали, щоб ми не переймалися, що це не наша проблема, що питання буде врегульовано. Залишається справа за малим – погодження угоди вже без Великої Британії. Ми також маємо підтвердити і перевірити додаток перший до проєкту Угоди про Спільний авіаційний простір. Лише після цього відбудеться підписання.

Якщо говорити простою мовою, що цей договір дає українським перевізникам і пасажирам?

Це знімає питання монополії певних компаній. Іншими словами, вам не потрібно орієнтуватися на когось великого, хто літає і хто закрив це небо виключно для себе. Це дешевші квитки, більше перевізників, більше перельотів. Це однакові правила гри для всіх авіакомпаній.

Фото: EPA/UPG

Поки що не почався діалог про вироблення із ЄС угоди про «промисловий безвіз». Хто гальмує процес і коли чекати на перші результати?

Євросоюз має оцінити наші промислові можливості. Для цього направляється спеціальна місія. Європейська сторона мала надати оцінку ще навесні минулого року. Однак почалася пандемія COVID-19. Європейські представники фізично не могли провести необхідні зустрічі, поговорити з експертами, обговорити питання державних стандартів тощо.

Зараз тільки все це відбувається. Представники ЄС знайшли мудре рішення: вони проводять оцінку через своїх партнерів і за допомогою делегації Євросоюзу в Києві. Оцінювання можливостей ще триває. Я сподіваюся, до літа вони це зроблять.

Які можливості відкриються перед українськими експортерами після ухвалення цієї угоди?

Український підприємець, експортер отримає сертифікат якості та безпечності на свою продукцію. І йому вже не потрібно стояти в черзі, возити товар на перевірку. Він отримає вільний доступ на ринок. Ніхто не питатиме нашого виробника про дотримання стандартів.

Як ви вже казали, ЄС пристав на позицію України переглянути торговельну частину Угоди про асоціацію, однак українська сторона остаточних пропозицій так і не сформувала. Чому?

Деякі елементи уже давно сформульовані і передані європейській стороні. Це і питання енергетичних ринків, і цифровізації, і електронних підписів, і е-торгівлі. Ба більше, я вам хочу сказати, що ми маємо доволі активного торговельного представника – Тараса Качку. Він знає все про торговельну частину Угоди.

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України - Торговий представник України Тарас Качка
Фото: ЕВА
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України - Торговий представник України Тарас Качка

Ще залишається шість параметрів, над якими працює українське Міністерство закордонних справ, урядовий офіс. Тож найближчим часом європейська сторона чекає від України пропозицій.

Другий кредитний транш ЄС у 600 млн євро поки що не надійшов. Наскільки я розумію, керівні структури ЄС не погодяться виділити нам макрофінансову допомогу без попередньої позитивної оцінки МВФ, який відмовився від виділення позики. Чи не так?

Так, це було завжди умовою: будь-який транш ЄС надавався лише після сигналу з боку МВФ. Однак це не означає, що ми не отримаємо гроші Фонду та Євросоюзу. Дійсно, нині представники МВФ поїхали з України, не домовившись про виділення позики. Однак це просто черговий етап переговорного процесу, який завершився. Далі буде наступний етап, і тут ми маємо краще виконати наше домашнє завдання. У нас ще є запас до кінця весни, щоб ці переговори з МВФ, а отже і з ЄС, завершилися успішно.

Враховуючи поточну кризу в Білорусі та відмову ЄС від будь-якого співробітництва з Лукашенком, ситуацію навколо Нагірного Карабаху, яка доля чекає на програму Східного партнерства?

Особисто для мене це найскладніше питання. Усі дивляться на Україну як на двигун східноєвроінтеграційних процесів. Ми постійно щось ініціюємо у рамках перемовин із ЄС. Спочатку ми пройшли складний шлях, узгоджуючи всі пункти з інституціями Євросоюзу – про долучення до процесів цифровізації, енергетичного ринку, переговорів про скасування роумінгових платежів, встановлення торговельних преференцій тощо. Зараз же те, що ми вигризали зубами, отримали за спрощеної процедури всі держави Східного партнерства.

Щодо самого партнерства, яке передбачає спільний рух усіх учасників до європейського альянсу, то можу сказати, що нині Україні стало легше – євроінтеграційну ідею підхопили Грузія та Молдова. Однак якщо ми акцентуватимемо увагу лише на собі і забудемо про інших трьох партнерів, Азербайджан, Білорусь і Вірменію, сам проєкт може провалитися. Особливо зараз, коли ми бачимо, що відбувається у Білорусі. Хоча, думаю, що і білоруси з часом приєднаються до наших євроінтеграційних ініціатив.

Разом з тим ми висуваємо проєкти, які були б цікаві всім учасникам Східного партнерства. Я, до прикладу, пропоную з’єднати південь з північчю, створивши транспортний торговельний коридор. Із порту Північного моря в Генті (Бельгія), куди заходить найбільше наших товарів по морю, до польського Гданська, далі через Білорусь і потім до Одеси, через Чорне море до Грузії та Азербайджану і звідти до Китаю. Це цікаво всім учасникам партнерства. Однак ЄС навряд чи вестиме перемовини про це нині з Білоруссю.

Фото: Надано представництвом України у ЄС

Опитування соціологічного агентства Kantar Profiles Division показало, що європейці ключовими викликами для України вбачають питання подолання корупції, економічного розвитку та територіальної цілісності. Для них це перепони на шляху до євроінтеграції. Чи не означає це, що без стрімкого економічного розвитку та завершення війни, вирішення територіальних питань Україна не зможе стати членом ЄС?

У нас з правової точки зору в документах ЄС зафіксовано факт незаконної окупації Криму та частини території Донбасу. Євросоюз, посилаючись на міжнародне право, не визнає окупацію. До того ж серед членів ЄС є країни, які мають територіальні проблеми…

Кіпр, до прикладу…

Саме так. Думаю, що, перш за все, ми маємо концентруватися на подоланні корупції, становленні верховенства права, доведення до кінця судової реформи, що є ключовими для нашого вступу в ЄС.

Серед усіх питань, пов’язаних із євроінтеграцією України, мене найбільше турбує те, що пов’язане з ідентичністю. До прикладу, влада Македонії змінила під тиском Греції і державні символи, і назву країни заради вступу до НАТО. А коли захотіла стати членом ЄС, то Болгарія сказала: спочатку відмовтеся від історичної пам’яті та мови. У нас з деякими європейськими сусідами теж є певні проблеми – із трактуванням історичних питань, у питаннях мовної політики. Є у вас передчуття, що перед Україною ставитимуть додаткові бар’єри?

Відповім недипломатично: це не наші проблеми, а проблеми лише однієї сусідньої з нами держави. Ми це відчуваємо в НАТО і нещодавно відчули на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС.

Я не вважаю, що відмова від своїх цінностей, від культури, від своїх традицій коштує таку ціну – вступу до ЄС. І не думаю, що таким чином буде стояти питання, коли Брюссель ухвалюватиме політичне рішення про прийняття України до лав Євросоюзу. Ми чітко і давно знаємо, що від нас очікує ЄС і якими є передумови для вступу. Основне – успіх у реалізації наших комплексних реформ. Це переконання громадянина України. Ми занадто велику ціну платили за євроінтеграцію і продовжуємо її платити до цього часу. За те, щоб невідомо для чого доводити, що ми європейська нація. Ми – європейська нація. Україна – частина Європи.

Ви в мене питали про те, чи є критерії, які визначають, що країна поборола корупцію чи отримала досконалу судову систему. Скажу так: головний параметр – коли ми самі визнаємо, що побудували правову державу. Євросоюз тут нам лише може допомогти.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем
Фото: kmu.gov.ua
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем

Невдовзі до України з візитом прибуде президент Європейської ради Шарль Мішель. Чого очікувати від візиту?

Візит президента Європейської ради Шарля Мішеля в Україну – це особливий прояв підтримки України з боку ЄС.

Окрім того, на мою думку, дуже символічно, що цей візит фактично збігається з сьомими роковинами окупації Криму. Це є дуже показовим проявом солідарності ЄС з Україною та непохитності позиції щодо невизнання спроби анексії Кримського півострова.

Це також чітке свідчення, що ЄС продовжує залишатись нашим надійним партнером у протидії агресії РФ й надалі підтримуватиме нас на шляху проєвропейських перетворень.

Олександр ДемченкоОлександр Демченко, редактор відділу "Світ"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram