Суть пробації та складнощі на шляху її імплементації в Україні
Пробація - це система нагляду, контролю та надання соціально-виховної допомоги особам, які вчинили кримінальні правопорушення, з метою їх виправлення та запобігання повторним злочинам без ізоляції від суспільства. Вона сприяє реабілітації правопорушників, надаючи їм можливість залишатися у суспільстві, працювати, навчатися, а також брати участь у соціальних та культурних заходах. Завдяки службі пробації вони можуть отримувати психологічну допомогу, консультації з працевлаштування та соціальну підтримку тощо, що допомагає уникнути повторних правопорушень. Ба більше, є випадки, коли підопічні пробації, пройшовши весь шлях ресоціалізації та виправлення, виявляли бажання стати волонтерами пробації. Тобто починали надавати різноманітну підтримку суб’єктам пробації.
Зменшення навантаження на пенітенціарну систему та економія бюджетних коштів
В Україні, як і в багатьох інших країнах, існує проблема переповненості в’язниць. Пробація дозволяє частково вирішити цю проблему. За кримінальні правопорушення легкої, середньої тяжкості (санкції статей не перевищують 5 років позбавлення волі) в більшості випадків правопорушники звільняються від відбування покарання у місцях несвободи з іспитовим строком. Під час цього терміну вони повинні дотримуватися обов’язків, встановлених судом, не вчиняти протиправних дій. Або отримати інший вид покарання, не пов’язаний із позбавленням волі: пробаційний нагляд, громадські та виправні роботи, штрафи та інші обмеження, що знижує навантаження на пенітенціарну систему. Станом на 1 січня 2025 року майже 67 тисяч засуджених відбувають покарання, альтернативні позбавленню волі.
Варто зазначити, що пробація є значно менш витратною, ніж тюремне ув’язнення. Згідно відкритих даних, середньомісячні витрати на утримання ув'язнених в Україні становлять 14 165 грн на особу. Тобто на рік держава витрачає майже 170 тис грн на кожного ув’язненого. А тепер помножимо цю цифру на 67000 (це кількість осіб, які потенційно могли опинитися за гратами, якби не було пробації). Економія суттєва, чи не так?
Ще один позитивний ефект – завдяки альтернативним ув’язненню видам покарання фіксується економія коштів на рівні місцевих бюджетів. Мовою статистики: у минулому році підопічні пробації виконали 724 тисячі годин безоплатних громадських робіт, що дозволило зекономити майже 30 мільйонів гривень місцевих бюджетів.
Зниження рівня рецидивізму та підвищення суспільної безпеки
Одним із ключових завдань пробації є зменшення рівня рецидивізму. Численні дослідження доводять, що пробація є більш ефективним засобом реабілітації порівняно з тюремним ув’язненням. Передусім це стосується осіб, які вчинили менш тяжкі злочини. Як би прикро це не звучало, але деколи в’язниця замість того, щоб бути місцем виправлення особи, стає школою для нових злочинів. Натомість пробація дає можливість працювати з правопорушником, проводити профілактику рецидивізму, створювати умови для соціальної адаптації та запобігати поверненню до злочинного середовища. Як це відбувається? Після отримання вироку суду щодо застосування покарання, не пов’язаного із позбавленням волі, або застосування іспитового строку, така особа потрапляє на облік пробації. І з першого дня починається робота з її ресоціалізації, яка засновується на індивідуальному підході.
Працівники пробації збирають інформацію та аналізують життєву ситуацію засудженого, його особистість та оточення – заповнюють форму Оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення. Тобто роблять повний скринінг, який містить таку інформацію: історія правопорушень, наявність у засудженого житла, рівень освіти, працевлаштування, матеріальний стан, контроль над мисленням та поведінкою, психічний стан, вживання алкоголю та психоактивних речовин, ставлення до правопорушень та готовність до змін. Мета цієї оцінки ризиків - визначити, які саме сфери життя, фактори ризику, стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до рішення суду деяким клієнтам пробації призначається такий обов’язок, як обов’язкове проходження однієї з пробаційних програм: “Профілактика вживання психоактивних речовин”, “Профілактика агресивної поведінки”, “Зміна прокримінального мислення”, “Формування життєвих навичок” та “Подолання домашнього насильства”. Це курс тренінгів із виконанням домашніх завдань на різну тематику, які проводять сертифіковані працівники пробації. Кожна програма призначається за результатами оцінки ризиків та виявлених криміногенних факторів, що підштовхують осіб до протиправної поведінки. І такий підхід працює! Згідно даних ДУ “Центр Пробації”, 97% суб’єктів пробації успішно проходять пробацію та не вчиняють нових злочинів під час перебування на обліку. Це, своєю чергою, підвищує загальний рівень безпеки в країні.
Підвищення ефективності правосуддя
У межах досудової пробації щодо обвинувачених за запитом суду складається досудова доповідь. Вона базується на проведеній оцінці ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення. Тож, суддя може познайомитися із усіма аспектами життя обвинуваченої особи та винести рішення, яке буде дійсно ефективним і справедливим щодо неї. Воно міститиме вид покарання та обов’язки, які допоможуть їй попрацювати над своїми кримінальними ризиками та не потрапляти на лаву підсудних ще раз.
Позитивний ефект для родин та суспільства
Пробація також має позитивний ефект не тільки для самих правопорушників, але й для їхніх родин і суспільства в цілому. Підоблікові пробації можуть продовжувати працювати, забезпечувати свої родини та утримувати себе. Це дозволяє уникнути додаткових соціальних та економічних проблем, які можуть виникнути у разі ув’язнення, зокрема для родин, які залишаються без основного годувальника та члена родини.
Виклики реформи пробації
Як і будь-яка реформа, система пробації стикається з низкою викликів, що впливають на її ефективність та подальший розвиток.
По-перше, це - недостатнє фінансування. Наразі існує брак коштів для забезпечення матеріально-технічної бази, оплати праці працівників. Відповідно це ускладнює роботу органів пробації та їхню здатність виконувати власні функції.
По-друге, це - нестача кваліфікованих кадрів та низький рівень їхньої підготовки у сфері роботи з правопорушниками.
По-третє, ефективність пробації багато в чому залежить від соціально-виховної роботи із суб’єктами пробації. І з цим теж є проблеми. Працівники пробації не завжди мають ресурси для проведення якісної та ефективної роботи, оскільки не є фахівцями у сфері психології, роботи із залежностями тощо. Для цього мають залучатися волонтери та ресурси громади.
По-четверте, пробація має в подальшому впроваджувати нові діджитал-технології для оцінки ризиків, моніторингу поведінки та автоматизації процесів. Також доцільно на державному/місцевому рівнях напрацьовувати партнерські програми з роботодавцями для сприяння працевлаштуванню клієнтів пробації, надання ним якісних послуг відповідно до їх ризиків.
Комплексна реалізація цих кроків сприятиме більш ефективній роботі системи пробації в Україні, що дозволить зменшити рівень рецидивної злочинності та полегшити інтеграцію правопорушників у суспільство.
Крім того, розвиток пробації набуває особливого значення й у контексті євроінтеграції України. Саме тому підтримка інституційної спроможності ДУ “Центр пробації”, підтримка рівня ефективності працівників пробації, а також напрацювання інструментів роботи з клієнтами пробації відповідно до міжнародних стандартів є важливими напрямками підтримки зі сторони Проєкту ЄС “Право-Justice”.