Умовно-дострокове звільнення за умови укладання контракту. Але не для всіх
Ідея залучити засуджених до військової служби не нова. Законопроєкт про порядок мобілізації, який парламент ухвалив у першому читанні, містить норму про те, що засуджені громадяни з умовним терміном можуть піти на військову службу за власним бажанням.
Поки безпековий комітет Верховної Ради розглядає понад чотири тисячі правок до мобілізаційного проєкту, у парламенті зареєстрували інший, що деталізує, як залучати таких осіб до ЗСУ.
По-перше, автори пропонують внести зміни до ст. 81 Кримінального кодексу, щоб під час мобілізації та воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі, можна було застосовувати умовно-дострокове звільнення, аби вони проходили військову службу за контрактом. Але крім засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки.
По-друге, рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може ухвалити суд, якщо засуджений побажав проходити службу та відповідає вимогам.
По-третє, якщо така особа ухилятимуться від проходження військової служби, її позбавлятимуть волі на строк від 5 до 8 років.
Як це має відбуватися?
Після того, як засуджений захотів підписати контракт, суд ухвалює рішення про умовно-дострокове звільнення. Воно надходить до відповідного територіального центру комплектування. Далі Національна гвардія має доставити особу до ТЦК укласти контракт і відправити у військову частину.
Засуджені можуть укладати контракти на посади рядового, сержантського, старшинського, а також офіцерського складу — відповідно до військового звання, за яким перебувають на військовому обліку. Строк служби — до закінчення особливого періоду.
Адміністративний нагляд за такими особами здійснюватиме командир військової частини, також їх братимуть на окремий облік у спецпідрозділі ВЧ.
Важливо, що служитимуть вони виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах (спеціалізованих військових частинах). Для них передбачать щорічну основну відпустку, а також відпустку за сімейними обставинами.
Звільняти їх з військової служби пропонують у таких випадках:
— у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані ВЛУ непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців;
— у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані ВЛК непридатними за станом здоров’я з виключенням з військового обліку.
Контракт таких осіб припиняють (розривають) на таких підставах:
— за станом здоров’я — на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців;
— у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким покарано позбавленням або обмеженням волі;
— у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням рішення про демобілізацію.
Мін'юст роз’яснює деталі
Ще в лютому міністр юстиції Денис Малюська розповідав, як його відомство напрацьовує механізм залучення таких осіб до лав ЗСУ. За його словами, у першу чергу мова «про десятки тисяч, щонайменше 50 тис. громадян, яких не мобілізують, бо вони колись скоїли злочин».
Його заступниця Олена Висоцька додала, що варто врахувати ще 26 тисяч тих, хто наразі перебуває в місцях позбавлення волі. «Приблизно дві-три тисячі заявляють про своє бажання служити, але чітко розрахувати мобілізаційний потенціал серед засуджених дуже важко», — сказала вона в коментарі LB.ua.
Висоцька підкреслила, що не матимуть права служити у ЗСУ ті, хто отримав свої вироки за злочини проти основ національної безпеки.
«Інші категорії за цим проєктом можуть воювати та звільняти наші тимчасово окуповані території. Оскільки ми обговорюємо тільки проєкт закону, законодавець під час його розгляду прийде до певного спільного знаменника», — прогнозує вона.
Її колега, заступник міністра юстиції Андрій Гайченко в коментарі LB.ua додав, що такі категорії громадян — це великий мобілізаційний ресурс.
«Велика кількість — це умовні строки, злочини, не пов'язані з насиллям. До прикладу, у результаті ДТП людина навіть не вбила, а спричинила тілесні ушкодження іншим особам. Однак така особа отримала судимість. Де від такої людини буде більше користі? Удома, в колонії на утриманні держави чи на фронті? Ба більше, не всі ж з них отримають автомати. Нам також треба будувати фортифікаційні споруди, працювати в тилу. Тому все це значний трудовий ресурс. Окремо Міноборони буде вирішувати, кого брати, а кого — ні. Але ми маємо відкрити цей шлях і можливість посилити наші ЗСУ такими людьми», — сказав він.
Водночас екснардеп і юрист Леонід Ємець роз’яснив, що, згідно зі ст. 81 Кримінального кодексу, умовно-дострокове звільнення можна застосовувати не до всіх.
«А тільки до тих, хто відбув не менш ніж 50% строку за кримінальний проступок або нетяжкий злочин. Крім корупційних злочинів і ДТП у стані наркотичного/алкогольного сп’яніння. Або відбув не менш ніж дві третини строку за нетяжкі корупційні злочини та ДТП. Чи ті, хто відбув не менш ніж три четверті строку покарання за умисний особливо тяжкий злочин, де вже можлива заміна навіть довічного позбавлення волі. Тобто ці опції з урахуванням змін від Міністерства юстиції все одно залишаться незмінними. Їх доповнюють можливістю умовно-достроково звільнитися в разі мобілізації за бажанням», — розповів він LB.ua.
Депутати обіцяють правки до проєкту
Співавторка проєкту, представниця «Слуги народу» Марія Мезенцева наголосила LB.ua, що в документі прописані важливі запобіжники, аби до лав ЗСУ не потрапляли засуджені за злочини проти основ нацбезпеки. Їх можна розширити статями щодо інших злочинів, зокрема важких.
«Тим більше, мова ж не йде про повне звільнення особи від відповідальності, а лише умовно-дострокове від відбування покарання для проходження військової служби. І ще одним результатом стане також певне виправлення особи, усвідомлення необхідності служити народу та спокутувати провину за вчинений раніше злочин», — зазначила вона.
Ще один колишній нардеп «Слуги народу», нині член групи «За відновлення України» Анатолій Гунько (також співавтор законопроєкту) додав, що подаватиме правки, аби навіть ті, хто перебуває під слідством у СІЗО, отримали право долучитися до лав ЗСУ.
Анатолій Гунько, до речі, також перебував у Лук'янівському СІЗО Києва після того, як його затримали на одержанні неправомірної вигоди в розмірі 85 тис. доларів за нібито передачу в оренду державних земель. Коли в жовтні минулого року внесли 10 млн гривень застави, він вийшов на волю. НАБУ повідомляло, що надалі нардепа чекає суд, однак це не заважає йому працювати в комітеті з правової політики.
За словами парламентаря, у тому ж столичному СІЗО під вартою як мінімум три тисячі людей.
«Скажу чесно, за 2,5 місяці перебування я багато спілкувався з тими людьми. І там дуже багато охочих воювати. Наприклад, були такі, що ненавмисно під час ДТП убили людину. Це не рецидивісти. Чому б ні?» — міркує нардеп.
Голова профільного комітету з питань правоохоронної діяльності, член фракції «Слуга народу» Сергій Іонушас у коментарі LB.ua також зазначив, що в цілому підтримує ідею законопроєкту. Однак прогнозує, що під час розгляду ще до першого читання будуть дискусії щодо правок.
Члени правоохоронного комітету також погоджуються, що точно будуть окремо обговорювати питання виключення права на умовно-дострокове звільнення у разі підписання контракту на ВС для вбивць, тих, хто вже скоїв військові злочини та сексуальне насильство.
За прогнозами міністра юстиції Дениса Малюськи, з ухваленням закону в цілому не затягуватимуть. «Я очікую, що це буде точно весна, не пізніше», — заявив він.