Коли демобілізація?
Ключові норми, які дискутували ще з грудня минулого року (коли уряд вніс до парламенту першу редакцію законопроєкту), стосувалися порядку демобілізації. Кабмін запропонував таку можливість після 36 місяців безстрокової служби. Фракція «Європейська солідарність» наполягала на 18 місяцях.
Зрештою, залишили норму про три роки служби. Однак з певними новаціями. По-перше, демобілізуватися за бажанням можна буде після 36 місяців безстрокової служби, але плюс один місяць після подання рапорту. Фактично це 37 місяців. По-друге, таке звільнення відбуватиметься у строки, які визначатиме Ставка Верховного Головнокомандувача.
Член робочої групи з напрацювання законопроєкту, представник «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко вже пообіцяв внести правки. На його думку, Ставка окремо може затягувати демобілізацію — і це треба виправляти.
Строковики також зможуть демобілізуватися через 210 днів після прийняття закону з відстрочкою від мобілізації на шість місяців.
Також можна звільнитися зі служби:
— у зв’язку з обранням народним депутатом України (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
— у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді КСУ, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голови Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
— за власним бажанням військовослужбовця з числа іноземців й осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, але не раніше ніж після шести місяців безперервної військової служби;
Також під час дії воєнного стану зможуть звільнитися:
— військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
— військовослужбовці, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду на строк, визначений у медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
— один з членів подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
— військовослужбовці, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років. При цьому не можуть звільнитися військовослужбовці, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
— військовослужбовці, у яких є дитина з інвалідністю віком до 18 років. Чи повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
— військовослужбовці, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання;
— військовослужбовці, які мусять здійснювати постійний догляд за членом сім’ї першого ступеня споріднення (не більше одного), який є особою з інвалідністю II групи. Але лише в разі відсутності інших осіб, котрі можуть здійснювати такий постійний догляд, що підтверджено в порядку, встановленому КМУ;
— у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною. Але лише якщо про таку особу не піклуються інші особи;
— якщо близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час безпосередньої участі в АТО, у відсічі збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
Пониження призовного віку — без змін, неявка в ТЦК й облік ВПО
В оновленій версії закону про мобілізацію зберегли зміну призовного віку з 27 до 25 років.
Передбачено також, що під час мобілізації та воєнного стану військовозобов’язані, які залишили своє місце проживання, будуть зобов’язані в семиденний строк з дати взяття на облік ВПО стати на військовий облік у ТЦК за місцем перебування. Усім іншим чоловікам призовного віку необхідно буде оновити свої дані протягом 60 днів.
Керівники підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування та форм власності мають «сприяти прибуттю громадян України до ТЦК шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів».
До ТЦК можна не з'явитися лише через поважні причини:
— перешкода стихійного характеру;
— хвороба призовника;
— дії країни-агресора або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути в зазначені пункт і строк;
— смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.
Про причини неприбуття громадянин буде повідомляти у ТЦК протягом трьох діб від визначених у повістці.
Медико-соціальні експертні комісії також зобов’яжуть у семиденний строк повідомляти відповідні ТЦК про призовників, військовозобов’язаних і резервістів, яких визнано особами з інвалідністю, та про зміну групи інвалідності.
А керівники закладів охорони здоров’я під час направлення для проходження базової військової служби будуть у триденний строк передавати інформацію до ТЦК про громадян від 18- до 25-річного віку на стаціонарному лікуванні.
Людей з інвалідністю не чіпатимуть. Однак є «але»
Люди з інвалідністю всіх груп будуть звільнені від військової служби. Хоча перша редакція передбачала мобілізацію для ІІІ групи, що спричинило жорстку критику.
Проте особи, чия інвалідність II та III груп (окрім військовослужбовців) була встановлена після 24 лютого 2022 року, будуть проходити переогляд. Це стосуватиметься чоловіків віком від 25 до 55 років.
Обмежено придатні (яких після ухвалення закону вже не буде як категорії) мають також пройти перевірку протягом дев’яти місяців. Та вони будуть визнані або придатними, або непридатними.
Відпустки для колишніх полонених і служба лише за бажанням
Звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпустки зі збереженням грошового забезпечення, якщо продовжать службу.
Колишні полонені також матимуть право не проходити військову службу після звільнення. І можуть далі служити виключно за власною згодою.
Електронний кабінет і повістки
Громадяни будуть зобов'язані реєструвати електронний кабінет призовника/військовозобов'язаного/резервіста. Тому оновити особисті дані (протягом 60 днів) можна буде не лише в ТЦК, а й онлайновому кабінеті. Його пропонують зробити на базі реєстру військовозобовʼязаних «Оберіг» або в ЦНАП.
Повістки можуть надсилати через електронний кабінет. Якщо таку повістку про виклик до ТЦК надіслано онлайн пізніше від 17 години, то вважають, що її вручили наступного робочого дня.
Під час мобілізації громадяни України віком від 18 до 60 років будуть зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК, поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України.
Обов'язкова військова підготовка та скасування строкової служби
З 2025 року пропонують запровадити базову загальновійськову підготовку до п’яти місяців при закладах вищої освіти всіх форм власності як окрему дисципліну. І взагалі скасувати строкову службу.
Від проходження базової загальновійськової підготовки будуть звільнені лише такі категорії:
— визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;
— пройшли військову службу в інших державах до набуття громадянства України;
— проходили військову службу.
Також запровадять базову військову службу. На неї будуть направляти придатних до цього за станом здоров’я громадян України чоловічої статі (жіночої статі — добровільно) віком від 18 до 25 років. Вони зможуть обирати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24 років.
У разі мобілізації громадяни проходитимуть обовʼязковий військовий вишкіл протягом двох-трьох місяців.
Обмеження виїзду, керування транспортними засобами й блокування карток
Якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення повістки не з'явився до ТЦК, то військкомат буде звертатися до суду щодо:
— обмеження у праві на виїзд за межі України;
— керування транспортним засобом;
— арешту коштів та інших цінностей, у банках і в інших депозитарних установах.
А далі вже суд буде вирішувати, чи накладати обмеження на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою. Хоча в першій редакції проєкту пропонували без рішення суду вносити ухилянтів до Реєстру боржників.
Право на відстрочку для здобувачів наступної вищої залишать
Призову на військову службу не підлягатимуть студенти денної або дуальної форми навчання, які здобуваються рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий. У другій редакції зняли норму про те, що відстрочка для здобувачів вищого рівня освіти можлива тільки з тієї самої спеціальності.
Однак тут є винятки: крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту.
Також призову не підлягатимуть:
— докторанти й особи, зараховані на навчання до інтернатури;
— наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Засуджені — за бажанням
Засуджені громадяни, що мають умовний термін, зможуть за власним бажанням піти на військову службу.
Консульські обмеження
З другої редакції виключили норму про військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном.
Водночас консульські дії в закордонних дипломатичних установах для військовозобов'язаних чоловіків віком від 18 до 60 років виконуватимуть за наявності в них військово-облікових документів. У тому числі оформлення паспорта громадянина України, закордонного паспорта громадянина України тощо.
Дійсність військово-облікових документів перевірятиме консульська посадова особа закордонної дипломатичної установи України у порядку, встановленому КМУ.
Однак цю вимогу не застосовуватимуть у разі:
— оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
— вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
— вчинення нотаріальних дій з питань оформлення спадщини;
— вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.
Новий порядок бронювання
Бронюватимуть військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:
— державної служби категорії А, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усіх військовозобов’язаних;
— державної служби категорії Б, В, в органах місцевого самоврядування — до 50% від кількості військовозобов’язаних;
— у Національній поліції, НАБУ, ДБР, БЕБ, ДСНС, Службі судової охорони, в судах, інших державних органах й установах системи правосуддя й органах досудового розслідування, патронатних службах;
— на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
— на підприємствах, в установах і організаціях, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (зокрема, бронюватимуть кінцевих бенефіціарних власників), а також критично важливі для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань.
Військовозобов’язані, яких забронюють, зобов’язані уточнити свої облікові дані через електронний кабінет або ТЦК.
Коли ухвалять закон?
Депутати прогнозують, що за прискореною процедурою закон можуть проголосувати вже в лютому, а в березні він набуде чинності.