Найкращий матч чвертьфіналів
«Реал» приїхав на «Альянц Арену» після домашньої поразки 1:2, тож атакувати мусив. Мюнхенці тим часом розуміли, що фактор домашніх трибун на їхню користь.
Розпочали без зайвих формальностей. Мануель Ноєр, голкіпер німців, помилився з пасом і замість віддати захиснику викотив прямо під удар Арді Гюлеру. Турок сповна скористався шансом — завдав бездоганного удару в дотик у напрямку порожніх воріт — 0:1. Явно не на такий старт розраховував тренер «Баварії» Венсан Компані…
Німці відігралися швидко: за п'ять хвилин опорник Павлович опинився на лінії воріт під час кутового й навіть без стрибка пробив головою у площину буквально з декількох сантиметрів. Андрій Лунін тим часом намагався зорієнтуватися. Кутовий, видно, був домашньою заготовкою мюнхенців. Павлович, Кейн, Та, Упамекано й інші затисли Андрія, який не зміг зіграти на виході. Здається, напрацювання «Арсенала» під час кутових активно переймають інші.
Загалом можна зауважити, що стартовий обмін голами був лише передмовою до результативної перестрілки команд. Матч-відповідь нагадував перше протистояння між командами, в якому «Баварія» грала переважно першим номером, поки «Реал» зусиллями Вінісіуса й Мбаппе намагався зловити суперника на контратаках.
На 29-й хвилині Гюлер зробив дубль — реалізував штрафний з приблизно 23 метрів до воріт Ноєра. Мануель дотягнувся до м’яча, але перевести його на кутовий не зміг. Недарма в Туреччині Арду вважають головним талантом покоління.
Команди й не думали гальмувати. На 38-й хвилині гол до власного активу записав Гаррі Кейн. Він гросмейстерськи вибрав позицію в штрафному Луніна й, отримавши м’яч, відправив його під праву стійку.
«Реал» не відпускав і знову вийшов уперед зусиллями Мбаппе, який завершив стрімку контратаку. На перерву команди пішли за рівного рахунку за сумою двох матчів.
У другому таймі обидва колективи, стомлені активними діями попереду, взяли паузу. Однак раз по раз моменти виникали. У «Баварії» за це відповідав Олісе, який намагався знайти своїми «радіокерованими» пасами Кейна й Діаса. У «Реала» — ті самі Віні й Мбаппе. Аналізувати окремі компоненти гри складно, оскільки зіркові команди й діяли відповідно. Висока швидкість, індивідуальна майстерність, завдяки якій, до прикладу, Менді вдавалося приборкувати мертві паси, а Кімміху — легко виходити з-під пресингу.
Матч був ідеальною рекламою футболу для людини, яка ніколи його не дивилася. Бо ж команди продемонстрували, як грати результативно й водночас красиво. Ближче до 70-ї хвилини гравці все ж почали зважати на результат матчу й не загострювали без потреби. «Реал» вирішив зміцнити центр поля, випустивши замість атакувального Діаса футболіста захисту — Камавінгу.
Француз спочатку отримав жовту картку за жорсткий підкат, а потім побачив перед собою й другу жовту. Півзахисник вдарив Кейна по ногах, а після цього взяв м’яч у руки й побіг. Очевидно, футболіст хотів пригальмувати потенційну контратаку суперника, але натомість не на жарт розізлив арбітра Славка Вінчича. Як наслідок, останній вилучив Камавінгу й залишив «Реал» у меншості перед чемпіонськими хвилинами. Цим сповна скористалися мюнхенці. Спочатку Діас зрівняв рахунок у матчі прицільним ударом з меж штрафної на 89-й хвилині, а потім Олісе поставив масну крапку обвідним ударом у доданий час.
Матч завершився так, як і тривав — гаряче. Гюлер, автор дубля, отримав ще одну червону картку за розмови, поки футболісти чубилися.
Головний тренер мадридців Арбелоа після матчу взагалі заявив, що арбітр зіпсував гру.
«Не можна видаляти гравця за таке. Думаю, суддя навіть не знав, що в нього жовта картка. Суддя зіпсував гру і весь матч. Червона картка вирішила результат матчу? Це очевидно», — наголосив він.
Хай там як, констатуємо, що честь іспанського футболу в Лізі чемпіонів цьогоріч захищатиме лише мадридське «Атлетіко»... На шляху до фіналу в матрацників буде «Арсенал», який від матчу до матчу дивує своєю блідою грою.
Найгірший матч чвертьфіналів
Сказати, що хтось очікував від матчу-відповіді «Арсенала» й «Спортінга» феєрії, не можна, однак важко було передбачити й те, що сталося. Підсумок першого матчу визначили на останніх хвилинах другого тайму. Загалом жодна команда не створила багато моментів, тож результат закономірний.
Яку мету ставили команди в другому матчі, зрозуміти важко. Та й статистика вказує на те, що гра була максимально нудною. Судіть самі: рахунок — 0:0, володіння м’ячем — 50 на 50, удари — 15–8 на користь канонірів, з яких по одному в площину воріт, xG — 0,64 проти 0,29…
Найнебезпечніший епізод у першому таймі виник у «Спортінга». Катаму відгукнувся на навіс Араухо й пробив у стійку воріт Раї. Каноніри відповіли ударом у стійку Троссарда після кутового в другому таймі. Більше небезпечних моментів за 90 хвилин і не було. Однак головного тренера «Арсенала» Мікеля Артету все влаштувало.
«Нам довелося зробити це в особливий спосіб, без багатьох важливих гравців, тому це велика заслуга команди. Я радий за вболівальників, тому що сьогодні вони були поруч з командою. На нас чекають два чарівні вечори — один у Мадриді, а інший тут. Чи бачив я вогонь, якого вимагав? 100 %. Особливо у важкі моменти, коли ми втрачали м’яч за нетипових для нас обставин — кожен був готовий викластися на повну», — сказав іспанський тренер після гри.
Судячи з усього, Артета залишився задоволений. Глядачі на «Емірейтс» навряд чи.
Цікаво, чи зможе «Арсенал» пройти кризове «Атлетіко»? Навіть якщо так — переможця цьогорічного розіграшу визначатимуть у Парижі й Мюнхені.