Під час війни Верховна Рада України стикнулася з новим викликом — необхідно працювати в extended форматі (каденція Верховної Ради ІХ скликання завершилася в жовтні 2023 року, проте через війну провести вибори неможливо. — Ред.), і скільки це триватиме, не знає ніхто. Утім є ще одна серйозна проблема, каже Давид Арахамія: надто багато нардепів хочуть скласти мандат.
«Усередині парламенту немає єдності. Це ілюзія. Вона була півтора року тому. Зараз її немає. Наближається велика криза. Тільки в мене у фракції є 17 заяв на складання мандата. Тобто в нас уже 401 людина в парламенті. Ще одну ми відпустимо через медичні обставини. І 226 голосів з 400 дуже важко збирати, чесно кажучи.
Я знаю, що в інших фракціях теж є люди, які хочуть піти. Ми вирішили для себе, що не будемо давати голоси за складання мандатів. Тільки за медичними показаннями. А так більше ніяких умов, за яких ми будемо голосувати за складання мандатів, щоб зберегти парламент легітимним», — зазначив лідер фракції «слуг».
Він також наголосив, що торішні розмови про можливість виборів ще більше розсварили політичні сили.
«На щастя, нам стало розуму зробити Діалоги Моне й під керівництвом Пета Кокса підписати декларацію всіх політичних партій і фракцій, що вибори під час війни неможливо проводити і їх не буде. Це трішки заспокоїло, але, чесно кажучи, ящик Пандори вже відкритий. Чим більше ми кажемо, що виборів не буде, тим більше вони (опоненти. — Ред.) нас підозрюють у тому, що ми просто брешемо, щоб вони були непідготовлені, щось там готуються. І це взаємонепорозуміння глибшає», — додав Арахамія.
Водночас перший віцеспікер Олександр Корнієнко зазначив: робота в рамках вступу до ЄС показала, що український політикум може працювати не лише в політичних чи локальних інтересах, а й заради великої мети. Та перед парламентом стоїть багато важливих завдань, які даватимуться куди складніше.
«Складність у тому, що далі не буде семи conditionals (як це було з вимогами для вступу в ЄС. — Ред.). Бо для НАТО не існує жодних conditionals, це дуже політичний процес. Є вимога партнерів: хочете в НАТО — маєте вступати в ЄС. Це сформульовано дуже примітивно, але така вимога є. Немає якогось окремого треку для НАТО. Є три закони, якісь секторальні у сфері нацбезпеки, технічні речі», — відзначив Корнієнко.
Тривають пакети МВФ, Світовому банку, додає він, «та вони не так збуджують депутатів, як сім conditionals, тому що дуже специфічні, там великий простір для маніпуляцій, правок, обговорень корисних чи некорисних». Як затягують з ухваленням законів, він показав на прикладі законопроєкту про корпоративне управління.
«Одна з вимог партнерів, про яку казали й під час семи conditionals, про це завжди каже МВФ, і зараз Світовий банк закладе в проєкт до наступного траншу, — законопроєкт про корпоративне управління. Так званий 5599.
Виходячи із цифри п'ять, можна зрозуміти, що зареєстрували його ще у 20 році, пройшов перше читання, потім дивним чином до нього виявилося 2,5 тисячі правок від депутатів, афільованих з фінансовими групами (це я так толерантно кажу). Бо запровадити актуальне, сучасне, в межах стандартів OSCD й інших організацій корпоративне управління в державному секторі вигідно тільки державі, партнерам і, на жаль, не фінансовим групам, дотичним до корпоративного управління.
За цей час уже багато часу минуло, фундаментально змінився підхід в Укрнафті, і ми бачимо, які величезні гроші вона може приносити в країну, коли люди, які намагалися нею управляти, перебувають зараз в іншому місці. Але щоб перетворити це (законопроєкт 5599. — Ред.) у закон, якого вимагають партнери, знадобиться не один тиждень нашої роботи — і кулуарно, і потім у залі кілька годин, а може, кілька засідань», — розповів віцеспікер.
Додатково ускладнює процес купа технічних законопроєктів, на яких знаються три людини в залі, додав Корнієнко. Але найважливіше, що сповільнює, — недосконалість регламенту, який передбачає близько двох місяців на ухвалення рішення, бо воно має пройти перше читання, друге читання, правки, висновок комітету тощо. І в 99% його порушують, щоб пришвидшити процес.
«Ми не порушували регламенту тільки з такими законами, як мобілізація або земля, щоб не дати оскаржити їх у Конституційному Суді через порушення процедури ухвалення. А решта — там один день загубили, там висновку комітету не дочекалися, там ще щось», — поділився Корнієнко.
«Наш поважний консультант Пет Кокс, який допомагає реформувати парламент, ще у 2016 році сказав, що маємо парламент Радянського Союзу. З такими темпами й такими регламентами робитимемо реформи все життя. Кожне скликання. У нас немає фасттреків, усе дуже затягнуто. І, на жаль, ми не змогли у 2019 році познімати ці блоки, тому що послухали колег по партії, які потім перестали ними бути», — додав він. Корнієнко впевнений: парламент Х скликання почне свою роботу точно з внутрішнього реформування.
Попри все, перший віцеспікер сподівається, що 2024 року парламентських засідань побільшає і законодавці повернуться до умовного календарного плану.
«Того року ми збиралися десь 48 разів, цього, думаю, буде 70. Може, ми повернемося до чогось схожого на календарний план, такі думки обговорюють. Коли ми заздалегідь знатимемо, у які тижні працюємо, в які ні. Бо коли виникає потреба зібратися, хтось запланував поїздку, у когось сесія ПАРЄ тощо. Можливо, ми будемо це менеджерити», — поділився заступник голови Верховної Ради.
При цьому він вважає, що роботу ВР слід зробити більш публічною.
«Моя особиста думка: нам потрібно все-таки подумати над висвітленням. Одна з проблем недовіри (до парламенту. — Ред.) — що парламент інвізибл.
Або він візибл партизанським шляхом через тікток Олексія Гончаренка.
Але там є безпекова складова, яку ми намагаємося вирішити. Ми, як дєвіци в тємніце, сидимо в периметрі, яким не керуємо. Блокпости навіть не Управління державної охорони курує, а міжвідомча група з трьох складових. Навіть мені інколи важко запустити людину — за дзвінком цього не роблять, треба писати лист. Тому я бачу, що буде якесь просування висвітлення, напевно», — каже Корнієнко.
Можливо, це спростить фізичний доступ до комітетів представників громадськості чи профільних організацій, які беруть участь в обговоренні законопроєктів.
«Усе це в комплексі даватиме якийсь тюнінг, який допоможе цьому перезрілому парламенту. Це перший в історії парламент, який пересидів, давайте чесно... Люди вимагають: давайте вже зараз їх порозпускаємо.
Це дражливо для суспільства, що парламент пересиджує. На це накладається, звичайно, російська пропаганда, мовляв, треба всіх депутатів розстріляти, в окопи відправити... А ще й чіпляються родові й неродові травми українського парламентаризму — неможливість домовитися, недовіра тощо», — зазначив віцеспікер.
«Та до перспектив, на які парламент може спиратися в цій непростій ситуації, я відносив би все-таки розуміння невідворотності того, що доведеться працювати невідомо скільки — рік, два, ми не знаємо. І в ситуації, коли в штабах гуде активність, хоч 80% населення проти проведення виборів, усе-таки знаходити якісь точки дотику», — резюмував Корнієнко.