Вадим Столар, за інформацією УП, зараз за межами України. Депутат підтвердив інформацію щодо обшуків у нього вдома, заявивши, що співпрацює з представниками НАБУ й не створює «жодних перешкод у роботі правоохоронців».
Народний депутат Ярослав Железняк («Голос») повідомив, що Sense Bank фігурує у справі як канал переказу частини грошей для застави за ексміністра Германа Галущенка. Раніше «Українська правда» писала, що фігуранти справи «Мідас» впливали на обрання членів наглядової ради Sense Bank (націоналізованого колишнього російського «Альфа-банку»), тож фактично взяли банк під контроль.
За даними слідства, частину незаконно отриманих грошей Галущенко витратив на навчання сина в Швейцарії. У короткому ролику НАБУ про спецоперацію «Форест Гамп» є уривок розмови, в якій обговорювали сплату за навчання дітей краденими грішми. На оприлюдненому відео чутно, як невідомий чоловік каже: «У нас "Порятунок рядового Раяна". От тільки недоумок може записати на своїх дітей крадіжку грошей та ще й оплату їхнього навчання. Тому Форест Гамп». Можливо, саме через це операція НАБУ і САП й отримала таку гучну назву.
Як вони це зробили
Національне антикорупційне бюро оприлюднило деталі схеми, за якою її організатори легалізували 150 мільйонів гривень готівкою задля сплати застави за Галущенка.
«Для реалізації схеми група використала державний банк та рахунки підконтрольних підприємств. На початку схеми організатори схеми отримали фактичний контроль над АТ "Сенс Банк". Це дало їм можливість використовувати його в своїх інтересах», — повідомив детектив НАБУ Михайло Романюк.
Детективи розповіли, як організатори схеми обговорювали внесення застави. Участь у розмові брав екснардеп на ім'я Максим (Микитась, — Ред.), який казав помічнику, що за Германа Галущенка привезли 200 мільйонів, але про це нікому не можна говорити, навіть Вадіку (Столару, — Ред.). Заступниця голови ОП була вражена, що привезли машину з грошима. Вона питала, як провести ці гроші, аби не зацікавився Фінмоніторинг.
Для втілення схеми учасники залучили підконтрольні компанії і фізичних осіб. Також залучили топменеджмент державного банку. Екснардеп розповідав заступниці голови ОП про домовленість із керівником правління Sense Bank. Перший транш у 50 мільйонів гривень передали до офісу екснардепа. З них 15 мільйонів віддали довіреній особі, а 35 передали до «пральні» — конвертаційного центру.
Читайте такожЧому в корупційних справах щодо нардепів рішення має приймати не лише генпрокурор
Цього ж дня доставили другий транш у розмірі 10 мільйонів гривень. Голова наглядової ради банку звітував заступниці голови ОП про зарахування грошей на рахунки задіяних у схемі підприємств.
Третій транш у 70 мільйонів грн доставили до офісу екснардепа і розділили на три частини: 20 мільйонів отримала довірена особа, решту передали до конвертаційного центру. Четвертий транш на 20 мільйонів провели за старою схемою.
Хто вніс заставу за Галущенка
Нагадаємо, ексміністр енергетики і юстиції Герман Галущенко є одним із підозрюваних у справі про організацію корупційної схеми в «Енергоатомі», згідно з якою всі контрагенти були змушені платити відкати. У справі фігурують посадовці «Енергоатому» і ексвіцепрем'єр Олексій Чернишов, а основним підозрюваним є бізнесмен Тимур Міндіч.
Галущенку інкримінували відмивання грошей і участь у злочинній організації. За інформацією антикорупційних органів, через довірену особу ексміністра злочинна організація отримала понад $112 мільйонів.
Галущенко перебував у СІЗО, але вийшов під заставу після того, як суд зменшив її з 200 до 150 мільйонів гривень. Як з'ясували журналісти «Схем», 105 мільйонів внесли три фірми з сумнівною прибутковістю.
Найбільший внесок — 54 мільйони гривень — зробила компанія «Тетрас Оптіма», яка офіційно займається оптовим продажем деревини. Фірмою володіє Тетяна Ліннікова з Харківщини. Згідно з офіційними звітами за 2023 рік, чистий заробіток компанії становив символічні 35,6 тисяч гривень, а вже у 2026 році держава судилася з нею через податковий борг у чотири тисячі гривень.
Читайте також“Династія”, ефективні менеджери та моральне лідерство
Ще 46 мільйонів гривень перерахувала новостворена броварська компанія «Гіран Констракт», яка торгує сантехнікою і опалювальним обладнанням. За інформацією системи YouControl, підприємство має статутний капітал усього 5 тисяч гривень, нульові прибутки за минулі роки й лише одну людину в штаті.
Ще 5 мільйонів гривень додала харківська компанія «Скайт Рітейл» (також спеціалізується на деревині). У її звітності за 2023 рік колишній власник Дмитро Островський декларував повну відсутність доходів і капітал у 200 тисяч гривень. Згодом фірма перестала звітувати, змінила реєстрацію на Київську область, а новою бенефіціаркою стала Тетяна Степних.
29 червня 2026 року фігуранта справи «Мідас» звільнили під заставу в 150 мільйонів гривень. 19 серпня детективи і прокурори повідомили про підозру учасникам організації, що забезпечили внесення цієї застави за рахунок нелегальних грошей.
Підозри, виклики й позбавлення повноважень
Ексзаступниці голови ОП Ірині Мудрій повідомили про підозру та вручили клопотання про запобіжний захід, розповів Суспільному її адвокат Артем Крикун-Труш із юридичної компанії Miller. За його словами, захист вивчає матеріали справи, тому не коментує обґрунтованість підозри.
Як пише Суспільне, сама Мудра теж, як і її співучасник Вадим Столар, заявила, що співпрацює зі слідством, а підозру та оприлюднені записи коментуватиме після ознайомлення з матеріалами справи. Ексзаступниця голови ОП додала, що подала заяву про звільнення, щоб «захищати своє добре ім'я» самотужки. Мудра була заступницею голови ОП з березня 2024 року, а до того два роки працювала заступницею міністра юстиції Дениса Малюськи.
Цікаво, що в оприлюдненому НАБУ ролику є момент, коли заступниця голови ОП каже, мовляв, із корупцією непотрібно боротися, її треба систематизувати і контролювати. Перефразовуючи таким чином усім відоме «якщо процес не можна зупинити, його слід очолити».
Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд відсторонив голову наглядової ради державного Sense Bank Миколу Гладишенка. Також Кабмін ініціював відсторонення голови правління банку Олексія Ступака. Корецький наголосив, що до відповідальності слід притягти й інших посадовців банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування.
Голова Національного банку Андрій Пишний зі свого боку пояснив, що глава наглядової ради державного Sense Bank Микола Гладишенко не відсторонений від своєї посади, а позбавлений повноважень, бо порушив вимоги щодо незалежності.
Пишний нагадав, що Нацбанк ініціював перевірку наглядової ради Sense Bank ще після публікації у травні 2026 року «плівок Міндіча». Проте на той момент матеріалів проти Гладишенка було недостатньо для того, щоб профільна комісія ухвалила рішення про його відставку.
Після оприлюднення матеріалів операції «Форест Гамп» ситуація змінилася. Національний банк відкрив адміністративне провадження про колективну непридатність наглядової ради Sense Bank. Регулятор обіцяє співпрацювати з правоохоронними органами та принципово реагувати на виявлені порушення.
До слова, на тлі нового корупційного скандалу Верховна Рада України викликала голову Національного банку Андрія Пишного на пленарне засідання. За цю ініціативу народного депутата Ярослава Железняка проголосували 155 народних депутатів.
Міндіч, Єрмак та інші
Нагадаємо, 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України заявило про проведення масштабної операції «Мідас» — викриття корупції в енергетичній сфері. У межах операції відбулося понад 70 обшуків.
За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від «Енергоатому» у вигляді відкатів. Їх сплачували контрагенти компанії, яких, за версією слідства, їм нав'язували учасники схеми.
У НАБУ заявляли, що гроші відмивали у так званих бекофісах у центрі Києва. За даними слідства, загалом у справі вдалося відмити 100 мільйонів доларів.
Читайте такожТСК у справі Міндічгейту: жодних підозр Єрмаку та Умєрову, свідчення колишніх міністрів Чернишова, Гринчук і Галущенка
НАБУ також оприлюднило записи розмов фігурантів із кодовими іменами. Згодом стало відомо, кого саме вони позначали. Серед головних фігурантів називали бізнесмена та співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча, який фігурував під кодовим ім'ям «Карлсон», а також Олександра Цукермана — «Шугармена». Обидва виїхали з України незадовго до проведення обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили їх у розшук.
На плівках Міндіча — перехоплених слідчими розмовах фігурантів справи про корупцію в «Енергоатомі» — фігурувала інформація про котеджне містечко «Династія» у Козині, першу інформацію про яке журналісти Bihus.info опублікували ще в липні 2025 року. По цій справі 11 травня 2026 року НАБУ повідомило про підозру ексголові Офісу президента Андрію Єрмаку.
Санкція частини 3 статті 209 Кримінального кодексу (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі) передбачає позбавлення волі на строк від восьми до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Читайте такожЗастава, що «не влізе у джип»: суд заарештував Єрмака
Андрій Єрмак навіть тиждень посидів у платній камері СІЗО, звідки вийшов вранці 18 травня під заставу в 140 мільйонів гривень. 10 серпня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду змінив запобіжний захід, застосований до екскерівника Офісу Президента Андрія Єрмака, і обмеження щодо його пересування низкою областей. Єрмак займається організацією правової допомоги військовим, зокрема засвітився на зустрічі з військовими 2 корпусу Нацгвардії «Хартія».
Максим Микитась, народний депутат Верховної Ради України VIII скликання, екс-президент корпорації «Укрбуд», уже двічі потрапляв у поле зору правоохоронних органів.
2 жовтня 2019 року НАБУ повідомило Микитасю про підозру у присвоєнні 81,64 мільйонів гривень бюджетних грошей при обміні квартир для військових Національної гвардії. 20 січня 2020 року Микитася зняли з рейсу під час спроби вилетіти з України. 28 травня 2020 року Максима Микитася суд відправив до СІЗО. У грудні 2020 року Максим Микитась добровільно відшкодував до державного бюджету 50 мільйонів гривень від загальної суми збитків у 81,64 мільйонів гривень і вийшов із СІЗО.
28 грудня 2020 року поліція пред'явила Максиму Микитасю нову підозру у справі, не пов'язаній з корупцією. 31 грудня Шевченківський райсуд Києва обрав Максиму Микитасю запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою на два місяці за підозрою в замовленні викрадення столичного адвоката. 13 березня 2021 року Максим Микитась вдруге вийшов із СІЗО.
Кажуть, Бог любить трійцю.