Військовий оперативний резерв — це опора національної безпеки, він безперечно важливий. У разі загрози або війни цих людей першими призивають захищати країну, ще навіть до оголошення мобілізації. Так, напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну саме резервісти оперативного резерву першими отримали повістки і стали до оборони країни, ще до оголошення загальної мобілізації.
Україна повинна мати сильний резерв. Проблема лише в тому, що держава не говорить з людьми про те, що очікує від них цієї служби.
Що таке військовий резерв і ВОР
Військовий резерв людських ресурсів — це весь запас людей, з якого держава доукомплектовує ЗСУ та інші військові формування у разі потреби. Згідно з постановою Кабміну №741 від 18 червня 2024 року, він поділяється на дві частини:
-
військовий оперативний резерв,
-
мобілізаційний людський резерв.
ВОР — найпідготовленіша частина резерву, до якої входять в основному люди, які мають досвід військової служби або участі у бойових діях. Потрапити до нього можна двома шляхами. Перший — добровільний: людина укладає контракт резервіста з конкретною військовою частиною. Другий — після звільнення в особливий період людину зараховують до оперативного резерву в обовʼязковому порядку, незалежно від її згоди.
Ті, хто за контрактом має зв’язок з певною військовою частиною, мають розуміння, на яку посаду вони можуть залучатися. (Однак на практиці ми бачимо, що контракт не гарантує конкретної посади: її може не бути через зміну штатів або вона вже зайнята.)
Для тих хто потрапив до резерву через обов’язкове зарахування після служби, такої визначеності немає: людину можуть приписати до частини відповідно до потреб комплектування. Крім того, резервісти за контрактом проходять збори та викликаються на службу тільки в ту в/ч, з якою у них контракт. Ті ж, хто контракту не має, можуть проходити збори і бути залучені на службу до будь-якої в/ч, яку визначить ТЦК.
Усередині ВОР є ще три категорії:
-
бойовий резерв — для доукомплектування в/ч бойового складу,
-
резерв нарощування — для доукомплектування в/ч, які не увійшли до бойового складу, зокрема тих, що формуються в особливий період
-
територіальний резерв, до якого зараховують людей від 45 років до досягнення граничного віку перебування в запасі, для частин Сил територіальної оборони.
На практиці сьогодні майже неможливо сказати, у яку саме складову ВОР потрапить конкретна людина: чітко прописаних критеріїв розподілу немає, а уявлення про те, як це працюватиме, значною мірою ґрунтуються на експертних припущеннях.
Що стосується решти військовозобов'язаних, вони перебувають у мобілізаційному людському резерві й залучаються в останню чергу, за мобілізацією.
Що станеться в день демобілізації
Правила прописані в пункті 12 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві ЗСУ, затвердженого Указом Президента № 618/2012. Логіка така: в особливий період після звільнення з військової служби людина, яка не має проблем зі здоровʼям та не досягла граничного віку, буде в обовʼязковому порядку зарахована до ВОР без її згоди. Військова частина оформлює зарахування, а подальше приписування до конкретної частини здійснює ТЦК відповідно до потреб комплектування. (Також на цьому етапі людині можуть запропонувати укласти контракт резервіста з відповідною в/ч.)
З цього моменту людина стає резервістом і має відповідні обов'язки: з'являтися за викликом на навчальні збори тривалістю до трьох місяців на рік, а в разі нової загрози — бути призваною на службу першою чергою.
Граничний вік перебування у військовому резерві — 60 років для рядового, сержантського і старшинського складу, молодших та старших офіцерів і 65 років — для вищого офіцерського складу. Тобто до досягнення цього віку людина є резервістом, що накладає на неї певні обов'язки.
Концепція військової кадрової політики Міноборони до 2028 року передбачає, що після завершення воєнного стану чисельність ВОР має зрости до 250 тисяч людей, а частка тих, хто уклав контракт резервіста, — до 30%.
Читайте такожВійськові без нових контрактів служитимуть до демобілізації, – заступник міністра оборони
Майбутні резервісти про це не знають
У нашому дослідженні «Ветерани і ветеранки у резерві» ми не зафіксували жодного прецеденту системного та вичерпного інформування військових про перспективу служби в резерві. Лише в одному випадку людина отримала розʼяснення щодо опцій зарахування чи підписання контракту — під час взяття на облік у ТЦК. Основне джерело інформації для решти — побратими й посестри, які вже мали такий досвід.
«Під час демобілізації мене просто поставили перед фактом, що я зарахований до оперативного резерву першої черги… Лише потім там почав розбиратись, що це означає, і отримав розуміння, що на випадок нової війни типу я буду мобілізований в першу чергу», — розповідає учасник фокус-групи, звільнений після першої хвилі демобілізації.
Знання про контракт резервіста серед тих, хто зараз служить, фрагментарні або відсутні: люди не розуміють, які саме переваги він дає порівняно з автоматичним зарахуванням. Тут важливо розвести дві когорти. Ті, хто пройшов резерв після 2015 року, приблизно уявляють, що на них чекає. Для тих, хто прийшов у 2022-му, демобілізація буде першою в житті, і більшість з них вперше стане резервістами. Держава визнає цю різницю у Стратегії ветеранської політики, але не робить з неї практичних висновків.
Контекст: роки на війні, резерв — після
Розмова про резерв накладається на втому і на відчуття, що тягар несуть ті самі люди. «Ми знову будемо чверть року свого життя кожного року повторювати якусь діяльність військову. Це трохи лякає», — так це формулюють у фокус-групах. Учасники дискусій кажуть, що держава покладається на «виснажені 5%» складу.
Резервісти мають додаткові обов’язки перед державою, а ще резервіста не можна забронювати як працівника критичного підприємства, таке право є лише у військовозобов’язаного. При цьому у Силах оборони зараз — близько 880–900 тисяч людей. А заброньованих в Україні — понад 1,3 мільйона, і за рік їх побільшало приблизно на 300 тисяч.
«Треба якби розраховувати не тільки на нас, а на когось іншого ще», — так сформулював свої відчуття один з респондентів дослідження.
Водночас ветерани не проти резерву як такого. Вони визнають, що людям з бойовим досвідом варто підтримувати навички і готові ділитись досвідом з тими, хто прийде наступним.
Чим ризикує держава
За неявку на збори де-юре є відповідальність, де-факто до неї практично не притягували (коли збори проводились). Ба більше: виїзд за кордон більш ніж на три місяці або неявка за повісткою є підставами для виключення з резерву. Тоді людина переходить у загальну категорію військовозобов’язаних, які мають менше обов’язків і залучаються до оборони пізніше. Тобто поведінка, яка означає ухилення від обовʼязку, юридично дає людині більше свободи, ніж сумлінне перебування в резерві. А механізму повернення, якщо підстава для виключення зникла, фактично не існує.
При цьому під нашими попередніми матеріалами військові пишуть, що після демобілізації не мають наміру повертатися ні в якому статусі. Це ще не конкретні результати досліджень, а сигнал до подальшого вивчення цієї теми. Держава має дослідити і відповісти на ризики — надто коли розраховує на 250 тисяч людей у резерві.
Чим далі люди воюють без визначених термінів, чим менше держава з ними говорить, тим вищий ризик, що вона втратить довіру та лояльність своїх найкращих людей.
Читайте такожСирський назвав види контрактів для захисників: від 6 місяців для колишніх до кількарічних для новобранців
Про що і як має говорити держава
Ця розмова не може відбуватися в день звільнення. Потрібна системна комунікація, розпочата задовго до демобілізації, — зокрема через «Армія+» і «Резерв+». Питання, на які держава має відповісти, ставлять самі військові.
Чому знову я? Чи планує держава наповнювати резерв не лише ветеранами? Що для цього робить?
Які терміни? Граничний вік перебування у ВОР — ми пропонуємо 55 років за умови, що людина прослужила мінімально визначений строк служби. Також ми бачимо необхідність встановити строк, на який резервістів можуть призивати за рішенням Верховного Головнокомандувача на особливий період, за винятком періоду воєнного стану та мобілізації.
Коли викличуть на збори? Графік на рік наперед, а не дзвінок за день-два до початку.
Чи дадуть відпочити? Відстрочка від зборів до року після звільнення та врахування стану здоровʼя при зарахуванні.
За що жити і забезпечувати сімʼю? Виплати за час зборів мають покривати реальні втрати доходу, а компенсації для роботодавців — бути своєчасними. Окремо — продумати механізми компенсації для резервістів-ФОПів.
Чи візьмуть на роботу? Захист від трудової дискримінації для резервістів і підтримка роботодавців, які їх наймають.
Куди я потраплю? Створити систему, завдяки якій військовослужбовці не перебуватимуть в «загальному кошику» військового оперативного резерву, а будуть закріплені за конкретною по в/ч заздалегідь. Резервіст розумітиме, до якої в/ч він належить, куди може бути призваний та з ким буде проходити збори. Ми пропонуємо наступний підхід: дати військовим частинам змогу зараховувати звільнених до власних списків резервістів, зберігши за людиною право за бажання укласти контракт з іншою військовою частиною.
Чого я там навчуся? Підготовка має відповідати тому, де і ким людину залучатимуть, бути якісною і релевантною до сучасних викликів.
Військовий резерв тримається, по суті, на лояльності людей, які вже і так багато віддали державі.
«Якщо буде нормальна, чесна, справедлива співпраця людини і армії, то це може бути абсолютно окей», — сказав нам один із ветеранів-резервістів.
Але розмову треба починати зараз — поки ветерани готові слухати.
Автор: Анна Пашкіна, юристка правозахисного центру для військовослужбовців «Принцип»
Читайте також«Війна на чуйці вже закінчилася, на полі бою тепер шахи»