Річниця Харківського контрнаступу. Здобутки і уроки

На дискусійному майданчику “Нової країни” (спільного проєкту LB.ua та EFI Group) присвяченому четвертій річниці Харківського контрнаступу цікаво було послухати про нього наживо від ключових творців цієї нашої досі найуспішнішої наступальної сухопутної операції - вищих воєначальників у відставці: екс-головкома Олександра Сирського і ексначальника Генштабу Анатолія Баргилевича. 

Ігор Ліскі, Анатолій Баргилевич,Олександр Сирський, Олександр Фацевич, Ігор Терехов
Фото: Зоряна Стельмах
Ігор Ліскі, Анатолій Баргилевич,Олександр Сирський, Олександр Фацевич, Ігор Терехов

Перший на той момент командував найчисельнішим видом ЗСУ - Сухопутними військами, другий був начальником штабу оперативно-стратегічного угрупування «Хортиця». Я сам протягом літа 2022 року служив у складі бойової групи на Харківщині, тому маю уявлення про перебіг і характер бойових дій саме на цьому напрямку фронту. Це були «старі добрі» часи ще тієї минулої війни, коли головним засобом вогневого ураження була артилерія, коли дрони використовувалися не так масово і головно для спостереження та розвідки, і подекуди - для скидів боєприпасів, і коли ключовим елементом прориву оборони противника і просування залишалася бронетехніка - танки і бронемашини. 

Тоді, у кінці серпня 2022 року, нашим військам вдалося ввести ворога в оману, що головні наступальні дії готуються на південному Херсонському напрямку, а натомість приховано накопичити резерви і подолати шляхи висування до районів зосередження саме на Харківщині. Згодом неочікувано для противника, блискавичним кидком, зламати передній край його слабо підготовленої оборони, у перший день операції просунутися на глибину 19, наступного дня ще на 29 кілометрів та зрештою обернути на панічну втечу відступ дезорганізованої і деморалізованої російської армії. 

Реклама

Олександр Фацевич (праворуч), Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський і інші учасники й командувачі в штабі під час Харківського контрнаступу вересень 2022
Фото: з архіву Олександра Сирського
Олександр Фацевич (праворуч), Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський і інші учасники й командувачі в штабі під час Харківського контрнаступу вересень 2022

Як наслідок, результати контрнаступу перевершили навіть очікування самих планувальників: вдалося звільнити 11,5 тисяч квадратних кілометрів української землі, перейти і закріпитися на лівобережжі ріки Оскіл, відновити контроль над майже 500 населеними пунктами включно із містами Балаклією, Ізюмом, Куп’янськом, Святогірськом, Лиманом, звільнити від окупації близько 150 тисяч наших громадян. А окрім цього вдалося взяти ще чимало трофеїв: різнобарвне українське наступальне угруповання тільки танками здобуло два батальйони ворожої бронетехніки. 

Читайте також«Вони тікали, кидаючи все». Як відбувався Харківський контрнаступ восени 2022 року та чи можливо повторити таку операцію

У перше велике звільнене українське місто Балаклія на напрямку головного удару першим входив і встановлював український прапор на місцевій адміністрації спецпідрозділ воєнної розвідки «Кракен». Саме він потім разом із 92-ю механізованою бригадою звільняв вже із боями лівий берег Куп’янська. Того важливого міста, яке досі під нашим контролем і за яке точиться запекла битва.      

Якщо від початку вторгнення російська армія окупувала і тримала під своїм контролем більше третини всієї території Харківської області, постійно загрожуючи обласному центру, то після нашого контрнаступу росіяни займали лише мізерні шість відсотків. Ворога було надовго і далеко відкинуто на схід і на північ від Харкова, другого за площею і населенням українського міста-мільйонника. І так тривало аж до травня 2024 року, коли росіяни знову сунули через кордон і відкрили фронт на півночі на декількох прикордонних ділянках Харківщини, зокрема у Вовчанську. 

І ось тут важливо пам’ятати, що для росіян цей наш переможний контрнаступ був настільки болючою військово-політичною поразкою, що вони зробили з нього, на жаль, правильні висновки. 

По-перше, саме після цього 21 вересня 2022 року Путіним було оголошено часткову мобілізацію, бо професійна російська армія на той час майже вичерпалася, бо понесла шалені втрати і потребувала термінового поповнення. По-друге, саме після наших успіхів на звільненій від ворога Харківщині, протягом 23-27 вересня 2022 року окупантами було проведено так звані «референдуми» на всіх де-факто окупованих на той час наших територіях - у Херсонській, Запорізький, Донецькій і Луганській областях. Росія саме тоді вперше відчула гіркий присмак великої поразки. Відтак юридично нікчемним загарбанням наших земель противник політично закріпив їх у своїй конституції, зобов’язавши набрану армію мобілізованих росіян вбивати і вмирати за так звані «нові території». По-третє, було змінено командувача об’єднаного окупаційного угруповання: ним став генерал армії Суровікін, із яким пов’язують початок кампанії масованих повітряних ударів по нашій енергетиці і який збудував потужну оборонну лінію противника, яку нам так і не вдалося зламати під час наступу влітку 2023 року.      

На жаль, в українському суспільстві блискавичний харківський контрнаступ, окрім очевидних позитивних наслідків, спричинив і негативний психологічний ефект - сталося масове запаморочення від успіхів. І воно тільки посилилося після подальшого звільнення 11 листопада 2022 єдиного окупованого ворогом обласного центру Херсону. З кожної праски почалися переможні реляції та оптимістичні прогнози про майбутній великий наступ і звільнення українських земель аж до Криму. Масову мобілізацію натомість не було суттєво посилено. Важливо пам’ятати ці невивчені уроки і не повторювати їх.    

Документальний фільм «Харківський контрнаступ. Земля» з циклу «Воєнна розвідка України: у небі, на морі і на землі»:

Артем Шевченко Артем Шевченко , Військовослужбовець Сил оборони і безпеки, підполковник
Реклама