Перший на той момент командував найчисельнішим видом ЗСУ - Сухопутними військами, другий був начальником штабу оперативно-стратегічного угрупування «Хортиця». Я сам протягом літа 2022 року служив у складі бойової групи на Харківщині, тому маю уявлення про перебіг і характер бойових дій саме на цьому напрямку фронту. Це були «старі добрі» часи ще тієї минулої війни, коли головним засобом вогневого ураження була артилерія, коли дрони використовувалися не так масово і головно для спостереження та розвідки, і подекуди - для скидів боєприпасів, і коли ключовим елементом прориву оборони противника і просування залишалася бронетехніка - танки і бронемашини.
Тоді, у кінці серпня 2022 року, нашим військам вдалося ввести ворога в оману, що головні наступальні дії готуються на південному Херсонському напрямку, а натомість приховано накопичити резерви і подолати шляхи висування до районів зосередження саме на Харківщині. Згодом неочікувано для противника, блискавичним кидком, зламати передній край його слабо підготовленої оборони, у перший день операції просунутися на глибину 19, наступного дня ще на 29 кілометрів та зрештою обернути на панічну втечу відступ дезорганізованої і деморалізованої російської армії.
Як наслідок, результати контрнаступу перевершили навіть очікування самих планувальників: вдалося звільнити 11,5 тисяч квадратних кілометрів української землі, перейти і закріпитися на лівобережжі ріки Оскіл, відновити контроль над майже 500 населеними пунктами включно із містами Балаклією, Ізюмом, Куп’янськом, Святогірськом, Лиманом, звільнити від окупації близько 150 тисяч наших громадян. А окрім цього вдалося взяти ще чимало трофеїв: різнобарвне українське наступальне угруповання тільки танками здобуло два батальйони ворожої бронетехніки.
Читайте також«Вони тікали, кидаючи все». Як відбувався Харківський контрнаступ восени 2022 року та чи можливо повторити таку операцію
У перше велике звільнене українське місто Балаклія на напрямку головного удару першим входив і встановлював український прапор на місцевій адміністрації спецпідрозділ воєнної розвідки «Кракен». Саме він потім разом із 92-ю механізованою бригадою звільняв вже із боями лівий берег Куп’янська. Того важливого міста, яке досі під нашим контролем і за яке точиться запекла битва.
Якщо від початку вторгнення російська армія окупувала і тримала під своїм контролем більше третини всієї території Харківської області, постійно загрожуючи обласному центру, то після нашого контрнаступу росіяни займали лише мізерні шість відсотків. Ворога було надовго і далеко відкинуто на схід і на північ від Харкова, другого за площею і населенням українського міста-мільйонника. І так тривало аж до травня 2024 року, коли росіяни знову сунули через кордон і відкрили фронт на півночі на декількох прикордонних ділянках Харківщини, зокрема у Вовчанську.
І ось тут важливо пам’ятати, що для росіян цей наш переможний контрнаступ був настільки болючою військово-політичною поразкою, що вони зробили з нього, на жаль, правильні висновки.
По-перше, саме після цього 21 вересня 2022 року Путіним було оголошено часткову мобілізацію, бо професійна російська армія на той час майже вичерпалася, бо понесла шалені втрати і потребувала термінового поповнення. По-друге, саме після наших успіхів на звільненій від ворога Харківщині, протягом 23-27 вересня 2022 року окупантами було проведено так звані «референдуми» на всіх де-факто окупованих на той час наших територіях - у Херсонській, Запорізький, Донецькій і Луганській областях. Росія саме тоді вперше відчула гіркий присмак великої поразки. Відтак юридично нікчемним загарбанням наших земель противник політично закріпив їх у своїй конституції, зобов’язавши набрану армію мобілізованих росіян вбивати і вмирати за так звані «нові території». По-третє, було змінено командувача об’єднаного окупаційного угруповання: ним став генерал армії Суровікін, із яким пов’язують початок кампанії масованих повітряних ударів по нашій енергетиці і який збудував потужну оборонну лінію противника, яку нам так і не вдалося зламати під час наступу влітку 2023 року.
На жаль, в українському суспільстві блискавичний харківський контрнаступ, окрім очевидних позитивних наслідків, спричинив і негативний психологічний ефект - сталося масове запаморочення від успіхів. І воно тільки посилилося після подальшого звільнення 11 листопада 2022 єдиного окупованого ворогом обласного центру Херсону. З кожної праски почалися переможні реляції та оптимістичні прогнози про майбутній великий наступ і звільнення українських земель аж до Криму. Масову мобілізацію натомість не було суттєво посилено. Важливо пам’ятати ці невивчені уроки і не повторювати їх.
Документальний фільм «Харківський контрнаступ. Земля» з циклу «Воєнна розвідка України: у небі, на морі і на землі»: