Що сталося і що цьому передувало
На початку вересня НАБУ і САП повідомили, що розслідують дії злочинної організації, пов'язаної з «кришуванням» мережі шахрайських колцентрів. Кодова назва операції — «Карфаген». Слідство пов'язувало викриту схему із заступником начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генпрокурора Сергієм Кропивою і його співмешканкою Єлизаветою Івахненко. Їм оголосили підозри і взяли під варту: Кропиві — з альтернативою застави 120 мільйонів гривень, Івахненко — 20 мільйонів.
Кравченко під час офрек-розмови з журналістами запевнив, що не збирається у відставку, а всі припущення, що на плівках «Карфагену» є згадки про нього, — безпідставні. Та невдовзі, як повідомляли джерела LB.ua, після розмови із президентом Володимиром Зеленським генпрокурор подав у відставку. Профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності одностайно підтримав подання президента на звільнення Кравченка. Голосуватимуть 15 вересня.
Але вночі 14 вересня Кравченко виїхав за кордон. За інформацією журналістів, підставою для перетину кордону стало відрядження до Франції. А вже близько 8 ранку на сторінках Офісу Генпрокурора опублікували відеозвернення Кравченка. Він нагадав, що кілька днів тому подав у відставку після повідомлень НАБУ та САП про операцію «Карфаген» і проведені обшуки, і наголосив, що це свідоме політичне рішення, а не визнання вини чи результат угоди.
«Операція "Карфаген" була спрямована не лише проти мене. Справжньою метою було отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ та САП. А після цього усунути генпрокурора і зупинити ухвалення процесуальних рішень у цих справах», — сказав Кравченко.
За його словами, під час обшуків в Офісі Генпрокурора працівники НАБУ і САП отримали доступ до захищених законом матеріалів проваджень щодо їхніх керівників і працівників, а частину документів та електронних даних скопіювали і викрали.
«Станом на сьогодні Офіс Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у десятках кримінальних проваджень, у межах яких розслідуються тяжкі та особливо тяжкі злочини, вчинені працівниками НАБУ і САП. Допитано понад сто людей, зібрано значний обсяг матеріалів негласних слідчих дій», — говорив керівник ОГП.
Про першу підозру генпрокурор розповів: «Спираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивне усиновлення з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді. Я впевнений у цих матеріалах і можу їх оприлюднити».
Друга підозра, продовжив Кравченко, стосується «близької до керівника САП особи» — за вплив на суддів Вищого антикорупційного суду, пропонування їм неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації.
Він додав, що раніше від цього рішення його «політично стримував президент» та антикорупціонери, які нібито пропонували гарантії недоторканності в обмін на відмову від підозри. «За кожним моїм словом стоять факти та докази, зібрані задовго до операції "Карфаген", єдиною метою якої було зупинити мене як прямого політичного опонента, як людину, яка може перешкодити обранню потрібного нового керівника САП», — сказав Руслан Кравченко.
Генпрокурор порадив Семену Кривоносу та керівнику САП Олександру Клименку подати у відставку. Згодом він оголосив, що поїхав у закордонне відрядження: «Зараз перебуваю у закордонному відрядженні, у межах якого запланована низка зустрічей, у ході яких маю намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів, ознаки концентрації ними неконтрольованого впливу та ризики, які така практика створює для державного суверенітету, верховенства права й демократичних інституцій України». Кого саме має намір інформувати, Кравченко не уточнив. У відрядження він вочевидь відправив себе сам.
У НАБУ заяву Кравченка розцінили як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. «Ця атака розпочалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генерального прокурора», — зазначили у відомстві.
За інформацією НАБУ станом на 09:00, жодної підозри директору Семену Кривоносу офіційно не вручали. «НАБУ не вилучало жодних кримінальних проваджень, про які йдеться у заявах генерального прокурора. Усі твердження щодо нібито вилучення НАБУ таких проваджень не відповідають дійсності», — йдеться в повідомленні бюро. Там наголошують, що заяви Кравченка наразі мають публічний, а не процесуальний характер: «Окремо наголошуємо, що НАБУ і САП ніколи не пропонували і не вимагали жодної "недоторканності" для будь-кого».
На звернення Кравченка жорстко відреагував президент Володимир Зеленський. «У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно», — заявив глава держави.
Голосування за відставку відбудеться 15 вересня, повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. А співрозмовники LB.ua запевняють, що голоси за відставку Кравченка в Раді будуть.
Поки що кандидатури на посаду генпрокурора на заміну Кравченку немає. «Та це й не важливо, хто буде. Безвідносно до прізвища це буде людина президента. До призначення обовʼязки буде виконувати хтось із заступників», — розповів у неділю один із впливових членів «Слуги».
Інший нардеп додав, що «всі чутки про подання на посаду генпрокурора чинного очільника САП Олександра Клименка чи голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева — екзотика. Поки що кандидатури немає. Сам Кравченко перед звільненням призначить виконувати обовʼязки когось із заступників».
Ще одне джерело прогнозує: «Враховуючи той факт, що перша заступниця Кравченка Марія Вдовиченко подала у відставку, ймовірніше, обовʼязки до призначення повноцінного Генпрокурора буде виконувати Олексій Хоменко, який після звільнення Андрія Костіна у жовтні 2024 року вже виконував обовʼязки генпрокурора».
Інше джерело, дотичне до керівництва держави, категорично відкинуло можливість подання Гетманцева. Що ж до Хоменка, то не виключено, що він буде в.о. генпрокурора до призначення нового, однак подавати цю кандидатуру на генпрокурора президент, за словами джерела, не буде. «Зараз шукають. Може бути й великий сюрприз», — сказало джерело LB.ua.
Що кажуть нардепи-правники: чи законна підозра у відрядженні?
Сергій Власенко, народний депутат із фракції «Батьківщина», член Комітету Верховної Ради з питань правової політики, наголошує: заява про відставку не позбавляє Кравченка повноважень до голосування Ради, а тому підпис під підозрою чинний. «Тобто він повноважний генеральний прокурор», — сказав депутат у коментарі LB.ua.
Правової колізії у ситуації з підозрою, за його словами, немає: «Вона підписана чинним генеральним прокурором. Вона робоча, нормальна. Він міг її підписати, стоячи на трибуні Верховної Ради перед голосуванням». Якщо Рада завтра проголосує за відставку, підозра, за його словами, залишається чинною.
Щодо обставин виїзду генпрокурора за кордон депутат зауважив, що факт перебування у відрядженні під час підписання підозри не підтверджений. А твердження Центру протидії корупції, що дозвіл на виїзд генпрокурора у відрядження міг дати виключно президент, Власенко назвав такими, що не відповідають закону. «Хочу нагадати, що згідно з Конституцією генеральний прокурор не підконтрольний і не підзвітний президенту. Тому політичні нісенітниці нехай залишать при собі. Президент до цього не має і не може мати жодного стосунку», — сказав депутат.
Коментуючи обшуки НАБУ і САП у кабінетах керівництва ОГП, Власенко сказав, що мета цих дій була очевидною від початку. «Для всіх, хто більш-менш розбирається, було очевидно, що коли НАБУ і САП зайшли в кабінет до генерального прокурора і до першої заступниці, у них не було жодних підстав заходити в цей кабінет, окрім того, щоб отримати доступ до певних матеріалів. І Кравченко сказав сьогодні, що вони заходили туди з метою отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень проти самих працівників НАБУ і САП. Ніякої юридичної процесуальної необхідності в цьому не було», — сказав він.
Водночас депутат вважає, що генпрокурор не продумав публічну сторону конфлікту. «Мені здається, що Кравченко повністю програв медійну складову. Якби він того ж дня після заходу в його кабінет вийшов до суспільства і спокійно пояснив людям, чому до нього прийшли, що до нього особисто питань не було, що єдина мета, з якою вони зайшли, — це отримати доступ до матеріалів проваджень, тоді ситуація була би трошки інша», — зазначив Власенко.
Відкритими, за його словами, залишаються два питання: «Чи буде контролювати це розслідування наступник Кравченка? І як це все спрацює в довгостроковій перспективі? Повідомлення про підозру деколи вистрілюють не відразу, а згодом».
Сергій Демченко, народний депутат із фракції «Слуга народу», також член Комітету з питань правової політики, погодився, що підозра чинна, і наголосив на неприпустимості політичних оцінок дій правоохоронців. «Усе має бути за законом. Якщо ми починаємо політично оцінювати, ми впливаємо на правоохоронні органи, і це вже, на мою думку, поза межами закону», — сказав депутат у коментарі LB.ua. І додав: «Ми мусимо створити їм усі умови для того, щоб вони могли максимально швидко і об'єктивно реагувати відповідно до законодавства. І цього я від них усіх очікую».
Щодо правового боку ситуації Демченко сказав: «Підозра підписана у час, коли у генпрокурора є повноваження, і вона не скасовується через звільнення. Правових підстав скасування підозри не існує, тому якщо вона існує, то вона буде діяти».
Процедурно, за його словами, оголошення і вручення підозри мають збігатися: «Це дії, які мають збігатися в часі. Тобто людині оголошується підозра шляхом вручення підозри». Водночас, коментуючи заяву НАБУ про невручення підозри, Демченко зауважив: «Є різні процесуальні способи вручення підозри. Вони зазначені прямо в Кримінальному процесуальному кодексі». Отже, вручити підозру особисто — не єдиний законний спосіб, каже депутат.
Що кажуть юристи: підпис є, підозрюваних ще немає
Юрій Бауман, партнер адвокатського об'єднання «Бауман Кондратюк», у коментарі LB.ua погоджується з нардепами щодо законності підпису, але звертає увагу, що обидві підозри так і не стали процесуальним фактом.
«Кравченко мав право підписати підозру. Обидва супровідні листи до підозр датовані 12 вересня — за день до перетину кордону о 2:30. Тобто підписані в суботу, в Україні. Колізії немає», — сказав адвокат.
Він звертає увагу на етичний бік ситуації: «Людина, чий Офіс під розслідуванням НАБУ, в останні дні на посаді б'є по керівнику органу, який це розслідує. Але така етика в КПК не кодифікована».
Ключовою проблемою Бауман називає спосіб, у який підозру намагалися передати Кривоносу. «Підпис генпрокурора на підозрі — ще не підозра. Людина стає підозрюваною з моменту, коли підозру їй вручили (статті 42, 276–279 КПК). Вся країна знає, де є Кривонос, тому єдиний спосіб — вручити особисто. Замість цього підозру надіслали в канцелярію НАБУ "для передачі Кривоносу С.Ю." — тобто директору НАБУ пропонують організувати вручення підозри самому собі. Кривонос, як керівник установи, може, звісно, накласти резолюцію "до виконання", але навряд чи стане», — сказав він.
Адвокат розповідає: «Верховний Суд ще у 2019 році пояснив: підписати підозру спецсуб'єкту може лише уповноважена особа, а вручити за її дорученням — слідчий або прокурор із групи. Роботодавець підозрюваного в цьому переліку відсутній. Підпис є, підозрюваного немає. Від підписання підозри до її вручення — як від "подав заяву про відставку" до указу президента: начебто один крок, а йти можна довго».
Відставка Кравченка, за його словами, підозру не скасує, але перекладе рішення на наступника. «Підозра не зникає, звільнення прокурора не скасовує його процесуальних рішень. Але не вручена підозра — це папір, який чекає "на руки". Вручити її має або новий генпрокурор (в.о.), або прокурор за його дорученням. Іншими словами, Кравченко залишив наступнику не підозру, а вибір: вручиш — "продовжив атаку", не вручиш — "прикрив". Це не процесуальний документ, це валіза без ручки, підписана на прощання», — сказав адвокат.
Другу підозру — неназваній довіреній особі керівника САП — Бауман вважає цікавішою за першу. «Провадження від 3 вересня 2025 року, кваліфікація — ч. 4 ст. 190 і ч. 1 ст. 114-1 КК, підозра на 9 аркушах, адресат — "довірена особа керівника САП". Генпрокурор публічно описав це як "вплив на суддів ВАКС, пропозицію неправомірної вигоди, сприяння в ухиленні від мобілізації". Звучить грізно. Але дивимось на кваліфікацію: стаття 190 — це шахрайство. Не стаття 369-2 "зловживання впливом", не стаття 369 "пропозиція неправомірної вигоди", а саме шахрайство», — каже адвокат.
З такої кваліфікації, на його думку, випливає висновок про самих суддів: «Шахрайство "за вплив на суддів" юридично означає, що впливу не було: хтось узяв гроші, пообіцявши "вирішити питання у ВАКС", і не вирішив. Тобто сам Офіс Генпрокурора своєю кваліфікацією стверджує, що судді ВАКС ні на що не вплинули. Для ВАКС це, мабуть, найкраща характеристика, яку суд отримував від прокуратури за останній рік».
Коментуючи можливі негласні слідчі дії, Бауман пояснив: «За особливо тяжким злочином (ч. 4 ст. 190) негласні дії дозволені, і за рік від реєстрації провадження можна було провести повний цикл. Слухати "довірену особу керівника САП" — це слухати й керівника САП. А от слухати суддів ВАКС напряму — окрема історія: за статтею 49 закону "Про судоустрій і статус суддів" це можливо лише за клопотанням генпрокурора чи його заступника, і за статтею 247 КПК — з дозволу слідчого судді апеляційного суду поза межами юрисдикції органу розслідування». А отже, «якщо записи розмов суддів ВАКС існують, то під клопотанням про них стоїть підпис або самого Кравченка, або його заступника».
Оцінюючи, чи мають підозри серйозне підґрунтя, Бауман перелічив чотири ознаки: «Перше: підозра за "вплив на суддів" на 9 аркушів — це або дуже впевнена підозра, або дуже коротка. Друге: кваліфікація не збігається з публічним наративом, а це зазвичай означає, що наратив писали для мікрофона, а кваліфікацію — для слідчого судді. Третє: заява Кравченко "можу оприлюднити матеріали" — фраза красива, але матеріали слідства до розсекречення є державною таємницею, і той, хто їх оприлюднить, ризикує стати адресатом наступної підозри, вже без "для передачі". І головне: обидві підозри не вручені. Дві підозри, підписані в суботу перед від'їздом Кравченка, і жодного підозрюваного в понеділок — це поки що не кримінальний процес, а його анонс».
«Висновок простий. За буквою закону підпис Кравченка — законний, вручення — немає, а наслідки — в руках того, хто сяде в крісло на Різницькій після 15 вересня. Кримінальна справа починається не з відеозвернення, а з розписки про отримання. Її поки що ніхто не показав», — підсумував Бауман.
Адвокатка Олена Гаджук, керуюча партнерка Hadzhuk&Partners, у коментарі LB.ua підтверджує, що Кравченко мав право підписати підозру директору НАБУ, однак каже, що цього недостатньо.
«Закон наділяє правом повідомити про підозру директору або іншому працівнику Національного антикорупційного бюро України виключно генерального прокурора (або виконувача його обов'язків) або керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тобто Руслан Кравченко мав формальне право прийняти таке процесуальне рішення. Втім, для однозначної відповіді на питання, чи не було при цьому порушено закон, потрібно володіти деталями справи, які станом на зараз відсутні у публічному просторі, наприклад, чи входив Руслан Кравченко до групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, адже сам по собі факт перебування на посаді генерального прокурора ще не дає права повідомляти про підозру у всіх справах», — пояснює вона.
Окремо адвокатка звертає увагу на те, що «повідомлення про підозру Семену Кривоносу не пов'язане з його роботою на посаді Директора НАБУ, а стосується подій понад десятирічної давнини.
Ключовим Гаджук, як і інші юристи, вважає питання вручення. «Повідомлення про підозру — це момент, із якого починається притягнення людини до кримінальної відповідальності. Проте скласти такий документ і підписати ще не означає повідомити людині про підозру: важливою є процедура вручення. Закон вимагає вручення письмового повідомлення про підозру в день його складення слідчим або прокурором. КПК передбачає можливість надіслати такий документ за місцем проживання або на роботу (що, власне, і сталося в обговорюваному випадку), але виключно тоді, коли неможливо вручити особисто», — каже адвокатка. Якщо процедуру вручення порушили, повідомлення про підозру можна скасувати.
Гаджук вважає, що «повідомлення про підозру очільнику НАБУ виглядає як політичне рішення, яке Руслан Кравченко використає як козир для отримання пільг від посадовців інших держав, і одночасно з цим ляже на стіл майбутнього генерального прокурора як гордіїв вузол, який або додасть балів на старті кар'єри, або потягне на дно. Проте у будь-якому випадку публічне шоу з притягненням до відповідальності очільника передового антикорупційного органу точно не грає на руку Україні».
Політичні наслідки: шкода для іміджу держави буде, протести — навряд
Олександр Мережко («Слуга народу»), голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, також вважає ситуацію ударом по репутації держави.
«Це просто не є нормальним, коли правоохоронні органи починають вести міжусобну боротьбу під час війни. Спочатку СБУ і ГУР, а тепер прокуратура проти НАБУ. По-перше, це підриває єдність державної влади; по-друге, це поганий сигнал для наших партнерів. Складається враження, що хтось намагається помститися або послабити НАБУ, яке користується підтримкою суспільства і довірою західних партнерів», — сказав він у коментарі LB.ua. І додав, що розуміє, які негативні наслідки це може мати для репутації України у світі.
На його думку, реагувати мають і президент, і парламент. Мережко також пропонує змінити спосіб призначення генпрокурора: «Треба якнайшвидше визначитися з новим генеральним прокурором. Можливо, розглянути питання про необхідність проведення конкурсу, щоб запобігти таким скандалам у майбутньому. Або ж тимчасове призначення Генпрокурора до того часу, як буде проведений конкурс. Бо під час війни важливо, щоб не було вакууму. І щоб посаду генпрокурора обіймала людина, яка б користувалася довірою як президента та Ради, так і суспільства».
Федір Веніславський («Слуга народу»), член Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, не виключає посилення політичної кризи: «На жаль, ризики істотні. Як розвиватиметься ситуація у подальшому, залежатиме від найближчих рішень президента і парламенту».
Олександр Дануца («Слуга народу»), член Комітету з питань правоохоронної діяльності, на запитання про можливу нову хвилю вуличних протестів відповів, що він її не очікує. «Я не думаю, що це призведе до чергових картонок. Я переконаний, що завтра звільнять генерального прокурора, а підозра, що озвучена ним, не є підозрою, коли вона не вручена», — сказав він у коментарі LB.ua, перебуваючи на онлайн-засіданні профільного комітету.
За його словами, довести підозри до вручення в нинішній ситуації буде нікому: «Я сумніваюсь, що знайдуться прокурори, які десь будуть ловити Кривоноса чи людину, пов'язану з САП, як озвучив прокурор, і теж вручать підозру. А без озвучення підозри немає відповідного статусу».
Ярослав Юрчишин («Голос»), голова Комітету з питань свободи слова, назвав Кравченка «генпрокурором-втікачем». «І це ніяке не протистояння органів ОГПУ та НАБУ, а кримінально карана справа», — сказав він. Ідеться, за його словами, про статтю 364 Кримінального кодексу — зловживання службовим становищем.
Свою оцінку він виводить із заяв генпрокурора: «Кравченко сам заявив, що президент заважав йому це зробити раніше. Ще й антикорупційні органи згадав і якісь гарантії. Тобто, за його словами, він це зробив, щоб помститись за дії НАБУ. Тому чи мав право підписати підозру — так. Чи діяв неупереджено — сам сказав, що ні. Як на мене, це зловживання». Фракція «Голос», за словами Юрчишина, вимагатиме поставити на розгляд законопроєкт № 15343 про відкритий конкурс на посаду генпрокурора.
Джерело LB.ua, дотичне до керівництва держави, каже, що Кравченко поставив главу держави у вкрай незручне становище, розповівши, що Зеленський нібито тиснув на нього, аби заблокувати справи проти НАБУ і САП. І водночас фактично зізнався, що піддавався цьому тиску і нібито приховував втручання в роботу прокуратури. Джерело припускає, що після цього Кравченко навряд чи повернеться в Україну.