Що показує таймлайн?
Після провалу голосування за зміни до Митного кодексу щодо оподаткування міжнародних посилок спікер Руслан Стефанчук навіть попросив у народу вибачення: мовляв, йому соромно, що нардепи вкотре не голосують за закон, ухвалення якого є однією з ключових вимог міжнародних партнерів.
А вже у понеділок, 7 вересня, спікер зібрав робочу нараду керівництва Верховної Ради, представників уряду й голів парламентських комітетів. На ній проаналізували стан законопроєктів, пов'язаних із виконанням зобов'язань України в межах Ukraine Facility, програм МВФ тощо. «Наступні тижні маємо використати максимально результативно», — закликав він.
Інфографіку про стан цих законопроєктів LB.ua отримав від джерел у парламенті. «Це табличка, яку депутатам розсилає заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець», — уточнив один із парламентарів.
Фото таблиці з переліком та станом законопроєктів, пов'язаних із виконанням зобов'язань України в межах Ukraine Facility, програм МВФ та інших напрямів міжнародної підтримки.
Судячи з інфографіки, станом на 25 серпня 2026 року на розгляді Верховної Ради мало бути понад 50 законодавчих ініціатив, від ухвалення яких прямо залежить надходження грошей від Ukraine Facility, МВФ, Світового банку, а також макрофінансової допомоги ЄС. Варто враховувати, що 30 липня Рада ЄС оновила План України, додавши до нього під €8,3 млрд додаткового фінансування на 2026 рік майже 30 нових умов, зокрема у сфері верховенства права й антикорупції.
Найдавніший «борг» — це п'ять законопроєктів Ukraine Facility з дедлайном до 31 грудня 2025 року: про відновлення роботи індустріальних парків (№12117), контроль за державною допомогою (№15437), інвестиції у відновлювані джерела енергії (№14271), відновлення конкурсів на посади держслужби (№13478-1) і зміни до закону про НКРЕКП (№14282, спільна умова UF і МВФ). Кожен прив'язаний до траншу в 137 мільйонів євро.
Лише два з них — щодо вдосконалення індустріальних парків та інвестицій у відновлювані джерела енергії — ухвалили 2 вересня цього року в цілому. А 1 вересня Рада ухвалила, але лише в першому читанні (249 голосів), законопроєкт №15437 про відновлення контролю за державною допомогою, який мала ухвалити ще торік.
Ще гірша ситуація з першим кварталом 2026 року: із двох умов Ukraine Facility з дедлайном до 31 березня одна (законопроєкт №15024 про особливості процедур банкрутства, до якого прив'язана допомога в розмірі 550 мільйонів євро) застрягла на першому читанні, а друга — вдосконалення добору й покращення дисциплінарної відповідальності прокурорів, транш у 915 мільйонів євро, — станом на 25 серпня навіть не зареєстрована як законопроєкт.
Читайте також«Є дуже багато всього, чого Євросоюз може повчитися в України»
Дедлайн, що горить
Четвертий транш Ukraine Facility був прив'язаний до збільшення кількості персоналу Вищого антикорупційного суду, п'ятий — до вступу в дію закону про удосконалення декларацій доброчесності суддів (№13165-2), який Рада ухвалила в другому читанні та в цілому ще 9 червня 242 голосами, а президент підписав 24 червня 2026 року. Одначе «борг» по Вищому антикорупційному суду так і завис. Дедлайн спливає 29 вересня 2026 року. У Єврокомісії ще у червні наголошували: якщо Україна не виконає ці вимоги вчасно, може бути застосована процедура остаточного скорочення виплат, передбачена регламентом Ukraine Facility.
Йдеться про майже 300 мільйонів євро у межах четвертого траншу та понад 380 мільйонів євро у межах п’ятого.
Втім у Брюсселі застерегли, що для України передбачений «механізм гнучкості» з додатковим часом на реформи через війну, і відзначили «значний прогрес» України попри складні обставини.
Саме на 30 вересня в таймлайні припадає ще одна група з 13 законопроєктів. Серед них оновлення державної антикорупційної політики (№15230-д, транш 365 мільйонів євро, перше читання); легалізація й оподаткування ринку віртуальних активів — №10225-д, законопроєкт, який депутати розглядають з осені 2025 року й досі не довели до другого читання; пакет із чотирьох законопроєктів про сек'юритизацію (№№15172–15175, лише перше читання); розкриття банківської таємниці Нацбанком (№15555); Митний кодекс (№15450, друге читання) та імплементація статей Директиви ЄС ATAD, законопроєкт про яку станом на середину вересня досі не зареєстровано, хоча дедлайн його подання до Ради за Планом України вже минув.
Ще один важливий блок — це вісім законопроєктів Ukraine Facility з дедлайном до 31 грудня 2026 року, кожен на 120 мільйонів євро: реформа Державного бюро розслідувань, зміни до Кримінального процесуального кодексу «для якісного правосуддя», участь незалежних експертів у доборі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, удосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом, доступ антикорупційних органів до судово-експертних досліджень, організація пасажирських залізничних перевезень, оподаткування учасників ринку електроенергії і сталість походження деревини. Станом на 25 серпня жоден із цих восьми законопроєктів не ухвалений.
Це саме та категорія реформ, довкола якої в Україні регулярно виникають найгостріші політичні конфлікти, включно з «картонковим Майданом» 2025 року після спроби обмежити незалежність НАБУ й САП.
Читайте такожЯк старі правила Верховної Ради сповільнюють євроінтеграцію
Уряд намагається надолужити
Третього вересня Кабінет Міністрів повідомив, що схвалив і спрямував до ВР чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов'язань України.
«Це частина зобов'язань України перед ЄС та МВФ та умова для отримання третього траншу макрофінансової допомоги €1,45 мільярда», — сказав прем'єр Сергій Корецький.
Йдеться про спрощення адміністрування податку на додану вартість для ФОПів; приведення правил трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів ОЕСР та ЄС; об'єднання ключових інституцій ринку капіталу в холдингову структуру із залученням міжнародного стратегічного інвестора; і підвищення ефективності ВАКС. «Від спільної результативної роботи уряду і парламенту залежить надходження до бюджету значної частини з $29,5 млрд», — сказав Корецький.
9 вересня прем'єр повідомив, що Кабмін ухвалив і скерував до Ради ще три законопроєкти з пакета: про дворівневу структуру управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, реформи Укрзалізниці та участь незалежних експертів у процесі відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. За словами Корецького, з початку вересня уряд схвалив і передав на розгляд парламенту вісім законопроєктів, а всі необхідні рішення Кабміну мають бути ухвалені до першого листопада.
«Ситуація з дефіцитом бюджету серйозна… Лише спільними зусиллями уряду та парламенту ми зможемо стабілізувати державні фінанси й забезпечити необхідне фінансування потреб оборони і соціальних видатків», — попередив Корецький.
LB.ua отримав проєкт порядку денного пленарних засідань на 15–17 вересня. З 27 запланованих на тиждень законодавчих ініціатив одинадцять прямо стосуються переліку міжнародних зобов'язань із таймлайну. Найважливіші — №16051-1 і №15460 про оподаткування посилок — внесені до порядку денного вівторка, але лише у першому читанні.
Винен не лише парламент
«Давайте розділимо слона на частини», — сказала у коментарі LB.ua народна депутатка Юлія Сірко-Клименко (фракція «Голос»). За її словами, Кабінет Міністрів ще півтора року тому мав затвердити 44 нормативні акти у межах зобов'язань перед партнерами, «але вони перекладалися, перекладалися» й досі не ухвалені. Через це Україна, за її словами, не отримала від 12 до 15 мільярдів євро. «Ці гроші запаковані у 90-мільярдному кредиті ЄС і у позиках Світового банку. Вони лежать на рахунках Євросоюзу», — каже депутатка.
90-мільярдний кредит, про який говорить депутатка, — це Ukraine Support Loan, окремий від Ukraine Facility інструмент на 2026–2027 роки. З цієї суми €30 млрд припадає на бюджетну підтримку, а €60 млрд — на оборонні закупівлі. Ukraine Facility — це інша програма: до €50 млрд на 2024–2027 роки. Макрофінансова допомога, транші якої Україна отримує цього року, є компонентом саме Ukraine Support Loan: у 2026 році за нею передбачено €8,35 млрд, з яких €3,2 млрд виплатили в червні.
Читайте такожЄвроінтеграція: великі можливості та відповідальність за успішну адаптацію
За оцінкою політикині, зволікання уряду свідчить про брак інституційної спроможності виконавчої влади, «бо Кабінету Міністрів простіше ухвалити рішення, ніж парламенту. 18 міністрам простіше проголосувати, ніж зібрати 226 голосів парламентарів з різними поглядами. Фактично виконавча влада сама не в стані втілити те, що вона обіцяє».
Сірко-Клименко розповіла, що днями була у Брюсселі, де мала багато зустрічей з європарламентарями, з офісом Європейської комісарки з питань розширення ЄС Марти Кос і з президенткою Європейського Парламенту Робертою Мецолою. «Те, що не ухвалюються необхідні рішення в межах наших зобов'язань, — дуже поганий сигнал для європейців, оскільки це свідчить, що Україна вже рік нікуди не поспішає. Значить, їй, мабуть, не потрібні ці гроші», — переповідає депутатка настрої партнерів.
За її словами, наступний транш допомоги, який Україна проситиме на 2028–2034 роки — вже 100 мільярдів євро. Але у Брюсселі тепер «десять разів подумають», перш ніж виділяти гроші Україні: «Якщо вони 90 мільярдів із боями, з укошуванням Угорщини, з політичними дебатами ледве-ледве виділили, і ми ці гроші не беремо повністю через невиконання вимог, то до України є великі питання».
Читайте такожПрограма уряду без гривень: як з тексту зникли мінімальна пенсія і зарплата вчителя
Кабмін «винен» Верховній Раді кільканадцять законопроєктів. «Вони не зареєстровані фізично, відповідно, ВР не може їх починати розглядати в принципі — ні на рівні комітетів, ні на рівні голосування, в жодному читанні. Їх не існує», — каже депутатка.
За її словами, все це стало відомо ще на початку серпня: призначений у середині липня прем'єр-міністр Сергій Корецький за два тижні провів власний аудит і представив його на погоджувальній раді. «Всі жахнулися від того, що ні виконавча, ні законодавча гілки влади нікуди не поспішають». Загальна ціна питання — приблизно $32 млрд. Це гроші, які міжнародні партнери вже виділили Україні, але не перераховують їй «через неспроможність одних і других швидко ухвалювати рішення і голосувати».
Посилки: основний маркер і чергова спроба
Після того, як Рада вдруге провалила голосування за оподаткування посилок, місія Міжнародного валютного фонду завершила черговий раунд переговорів у Києві, не дійшовши згоди з українською стороною. За словами народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк («Слуга народу»), членкині Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, МВФ дав зрозуміти, що не відмовиться від своїх вимог щодо оподаткування посилок.
Тому 7 вересня уряд подав оновлену редакцію — законопроєкт №16051 про зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування податком на додану вартість операцій із дистанційного продажу товарів через міжнародні поштові та експрес-відправлення і №15460 про зміни до Митного кодексу щодо митних формальностей для таких відправлень. Паралельно у Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт №16051-1, і саме його 10 вересня профільний Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити разом із №15460 за основу та в цілому.
Читайте такожПДВ на посилки з-за кордону: Верховна Рада спробує скасувати безмитне ввезення товарів до 150 євро
Одначе настрої нардепів щодо ухвалення цих проєктів незмінні. Василевська-Смаглюк спрогнозувала, що голосів знов не вистачить. Перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос») запевнив LB.ua, що голосів не буде: «Питання лишається те саме, що й майже рік тому: де Андрій Мотовиловець і компанія знайдуть хоча б 226 голосів на них?»
Як не під запис пояснюють нардепи «Слуги», питання не лише в тому, що на депутатів хочуть повісити непопулярне в народі рішення оподаткувати посилки. А й у тому, що у проєкт закону знову вписали норму про довічний фінансовий моніторинг РЕР. «Хоча проти цієї кабали виступають усі нардепи. Тому — без варіантів. Як було зі спробою ще за прем'єрки Юлії Свириденко оподаткувати ФОПів», — каже один із співрозмовників LB.ua.
Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко («Слуга народу») у спілкуванні з LB.ua визнав: ситуація довкола цих законопроєктів «дивна і навіть загадкова»: голосів не вистачає, причому «навіть у нашій фракції». Мережко нагадав, що раніше, «якщо була воля зверху, то будь-який закон можна було ухвалити, навіть про ринок землі».
«Іноді таке відчуття, що зверху за ухвалення цих законів і не особливо активно борються», — додав він у коментарі LB.ua.
Нардеп Олександр Федієнко («Слуга народу») у коментарі LB.ua наголосив, що наявність голосів наступного тижня залежатиме «більше від повітряних тривог», ніж від політичної волі. Адже нардепи спускаються в укриття, де лише почали тестувати альтернативну систему голосування. «Я розумію, що все суспільство мріє, щоб туди прилетіла ракета, але тоді не буде існувати в Україні законодавчого органу», — похмуро пожартував Федієнко.
Читайте такожРада у смартфоні. Як нардепи будуть голосувати з укриття
Народна депутатка Ірина Фріз («Європейська солідарність») звернула увагу, що з опозицією не комунікують про необхідність ухвалення цих законопроєктів. За її словами, на останню нараду керівництва Ради з урядом не запросили голову Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванну Климпуш-Цинцадзе, хоча саме її комітет готує висновки щодо відповідності законодавству ЄС усіх без винятку законопроєктів.
«Прикро, що спікер вчергове публічно посилає комусь сигнали замість того, щоб налагодити якісний і професійний підхід до розгляду й ухвалення потрібних державі законопроєктів», — сказала Фріз у коментарі LB.ua.
І це не єдина проблема проєктів про оподаткування посилок. Як наголосила народна депутатка Ніна Южаніна («Європейська солідарність»), по-перше, звільнення від ПДВ товарів для потреб безпеки і оборони у новій редакції розширили лише формально, кількома словами: по суті це й далі не загальне звільнення посилок з необхідними для військових товарами, а лише окремі категорії товарів, які вже мають пільгу при ввезенні. До того ж, порядок повернення сплаченого ПДВ ще має встановити Кабмін. «Тобто додали слова, а проблему не розв'язали», — зазначила Южаніна у своєму телеграм-каналі.
Також у законопроєкт про посилки, пояснює Южаніна, внесли зміни до норм, які Рада вже проголосувала в законі про оподаткування доходів від цифрових платформ (№15111-д). Щоправда, його досі не підписав президент, імовірно, саме через спробу послабити фінансовий моніторинг PEP.
У проєкті про посилки пропонують скасувати поширення статусу PEP на керівників структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України та працівників, відповідальних за фінмоніторинг у державних банках. Але при цьому залишити норму про декларування керівництва державних банків. Водночас саме правило фінмоніторингу PEP, які вже не виконують публічних функцій, посилюють.
«Тобто значну частину послаблень, які ухвалили в законі про цифрові платформи, пропонують забрати назад. І все це знов у законопроєкті "про посилки". Ось тому я завжди раджу дивитися не тільки на назву законопроєкту. Бо інколи найцікавіше в "посилках" зовсім не про посилки», — написала Южаніна у своєму телеграм-каналі.
Читайте такожЄвроінтеграція: великі можливості та відповідальність за успішну адаптацію
Якими будуть наслідки і чи є альтернатива
Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю Euronews сказав, що держава, ймовірно, муситиме відкласти частину невійськових платежів насамперед на місцевому рівні, в тому числі на будівництво укриттів. За його словами, такої ситуації не було з 2022 року. Бюджету на 2027 рік бракуватиме $32,6 млрд зовнішнього фінансування.
За словами Ольги Василевської-Смаглюк, у серпні міжнародні резерви України скоротилися на 5% — з $51,2 млрд до $48,7 млрд, і НБУ прямо називає однією з головних причин зменшення міжнародної фінансової допомоги. За місяць на валютні рахунки уряду надійшло $927 млн, тоді як сам Нацбанк продав на валютному ринку $4,85 млрд, а ще понад мільярд доларів пішло на обслуговування валютного держборгу ($721,8 млн) та виплати МВФ ($285,2 млн). У підсумку резерви за місяць скоротилися приблизно на $2,5 млрд.
Народна депутатка Юлія Сірко-Клименко вважає: якщо фінансова допомога не прийде, «повної катастрофи не буде». Вона описала конкретний правовий механізм, який спрацює, якщо гроші партнерів так і не вдасться отримати: «Ми фактично вступаємо в режим секвестру бюджету. Для цього не потрібно нічого робити на рівні ВР: є постанова, яку ухвалили ще на початку війни, — ми дали всі повноваження уряду. Вона чітко регулює, що відбувається у випадку граничного дефіциту бюджету». За її словами, у такому разі профінансують лише критичні видатки: «Перше — це війна, грошове забезпечення, друге — соціалка. Всі інші витрати — дороги, та вся інша баламуть з марафонами і є-підтримками, — просто зникне. Її не будуть фінансувати».
Щодо оподаткування посилок Юлія Сірко-Клименко вважає доречним альтернативний підхід, який можна втілити на рівні податкової й Кабміну без Ради: «Якщо одна людина за місяць отримає 50 посилок плюс-мінус однієї групи товарів, це значить, що вона торгує. Тоді це має бути одне оподаткування. А якщо мама замовила собі три посилки з дитячими речами, які не може купити на території України, це не оподатковується».
Так само й з ФОПами. «Якщо ФОП — це просто великий бізнес, подрібнений на 50 ФОПів, то треба робити консолідацію й оподатковувати загальними податками. А якщо це ФОП-магазин на прифронтових територіях, залиште його в спокої», — каже нардепка. За її словами, партнерам у Брюсселі ця ідея сподобалася. «Я думаю, що вона має право на життя», — каже Сірко-Клименко.