Водночас успіх євроінтеграції залежить не лише від політичних рішень чи темпів переговорів. Він потребує масштабної адаптації економіки та інституцій до нових правил гри. Саме тому поряд із перевагами важливо відкрито говорити про виклики, які доведеться подолати державі та бізнесу на шляху до повноцінного членства в ЄС.
Йдеться не лише про гармонізацію законодавства чи створення нових регуляторних механізмів. Українські виробники вже сьогодні працюють в умовах підвищених витрат через війну: змушені перебудовувати логістику, інвестувати в енергетичну автономність, компенсувати дефіцит кадрів та обмежений доступ до фінансування. Водночас саме експорт став одним із ключових факторів стійкості української економіки та дозволив багатьом компаніям зберегти виробництво й робочі місця.
Інтеграція до єдиного ринку ЄС відкриває для українського бізнесу нові можливості, але водночас означатиме і посилення конкуренції. Це особливо помітно в аграрному секторі, де вступ України потенційно змінює баланс на європейському ринку. Крім того, український бізнес уже стикається з новими регуляторними викликами, зокрема механізмом CBAM та майбутніми обмеженнями щодо металургійної продукції. Значного впливу зазнає й фінансовий сектор – від уже широко обговорюваних нових вимог до фінансового моніторингу до менш публічних, але не менш важливих змін у сфері регулювання фінансових послуг.
Банківська сфера як опора економічної стійкості України
Наразі банківський сектор України набуває особливого значення не лише як важлива сфера для майбутньої успішної євроінтеграції, а й як одна з ключових опор економічної стійкості держави під час війни. Саме банки протягом понад чотирьох років повномасштабного вторгнення забезпечують безперервність платежів, стабільну роботу фінансової системи, кредитування бізнесу, функціонування міжнародних розрахунків та підтримку економічної активності навіть в умовах безпрецедентних ризиків.
Водночас український банківський сектор продемонстрував високий рівень адаптивності та ефективності. Україна сьогодні залишається однією з найбільш цифровізованих фінансових екосистем у Європі, а стійкість банківської системи стала важливим чинником збереження довіри громадян та бізнесу до державних інституцій. Цей досвід може стати однією з конкурентних переваг України в процесі інтеграції до європейського фінансового простору.
Роль банків не обмежується підтримкою поточної економічної діяльності. Саме банківський сектор має стати одним із головних джерел фінансування післявоєнного відновлення, модернізації економіки та інтеграції України до європейського економічного простору. Для цього банкам необхідні достатня капіталізація, прогнозовані регуляторні умови та можливість формувати внутрішні ресурси для кредитування економіки.
У цьому контексті особливо чутливим є питання податкового навантаження на сектор. Разове підвищення податку на прибуток банків у 2023 році сприймалося як складний, але зрозумілий крок в умовах воєнного часу. Однак тривале його збереження обмежує здатність банків накопичувати капітал та розширювати кредитування. У довгостроковій перспективі це може звужувати фінансові можливості економіки саме в той момент, коли потреба у внутрішніх інвестиційних ресурсах лише зростатиме.
За таких умов особливого значення набувають джерела доходів, які дозволяють банкам продовжувати інвестувати у розвиток фінансової інфраструктури. Одним із них є міжбанківська комісія (інтерчейндж), кошти від якої спрямовуються на посилення кібербезпеки, розвиток цифрових сервісів, модернізацію платіжної інфраструктури, та розширення мережі безготівкових розрахунків. І ще одне. Інтерчейндж – це також безплатне картки та обслуговування. Саме це стало одним із чинників того, що Україна змогла зберегти високий рівень цифровізації фінансових послуг навіть в умовах війни.
Читайте також«Є дуже багато всього, чого Євросоюз може повчитися в України»
Як зберегти фінансову стійкість під час адаптації до правил ЄС
Гармонізація з нормами ЄС передбачає поступове зниження ставки інтерчейнджу до рівня, який діє на європейському ринку. З огляду на вже суттєве податкове навантаження на банки, таке рішення потребує ретельної оцінки його впливу на фінансову систему та її здатність підтримувати економічний розвиток країни.
На цьому етапі важливо оцінювати наслідки не лише з точки зору кінцевої мети вступу до ЄС, а й з огляду на поточну стійкість економіки. Адже передчасне й різке скорочення ресурсів банківського сектору може уповільнити розвиток платіжної інфраструктури, обмежити інвестиції у фінансові технології та знизити доступність сучасних банківських сервісів, особливо в регіонах.
Не менш важливо й те, що скорочення ресурсної бази банків може обмежити можливості кредитування українського бізнесу. Насамперед це стосується компаній, які інвестують у технологічний розвиток, виробництво продукції з високою доданою вартістю та створення нових рішень, необхідних як для економічного зростання, так і для посилення обороноздатності держави.
Саме тому важливо шукати моделі адаптації до європейських правил, які одночасно забезпечуватимуть виконання зобов'язань перед ЄС та збереження потенціалу української фінансової системи.
Україні потрібен баланс між швидкістю та стійкістю
Європейська інтеграція України відбувається у значно складніших умовах і швидших темпах, ніж попередні хвилі розширення ЄС. Саме тому одним із ключових завдань переговорного процесу стає пошук балансу між швидкістю адаптації та реальними можливостями економіки.
Безумовно, міжнародна підтримка, зокрема в межах Ukraine Facility, буде важливим джерелом ресурсів для трансформації. Водночас значну частину витрат адаптації нестимуть сама Україна та український бізнес. Саме тому особливо важливо, щоб процес гармонізації створював умови для розвитку, а не послаблював джерела майбутнього економічного зростання.
Україна вже довела свою здатність адаптуватися до найскладніших викликів. Стійкість бізнесу, банківської системи та державних інституцій стала одним із ключових факторів, що дозволили країні продовжувати рух до Європейського Союзу навіть в умовах повномасштабної війни.
Завдання сьогодні полягає не у виборі між європейською інтеграцією та економічною стійкістю. Навпаки – необхідно забезпечити, щоб адаптація до європейських правил посилювала конкурентоспроможність української економіки, сприяла розвитку бізнесу та створювала умови для довгострокового зростання. Тоді євроінтеграція стане не лише політичним успіхом, а й фундаментом економічного розвитку України на десятиліття вперед. Саме сильна, модернізована та конкурентоспроможна економіка дозволить Україні максимально використати всі можливості, які відкриває майбутнє членство в ЄС.
Читайте такожУ Кабміні прогнозують виконання бенчмарків вступу до ЄС упродовж 2 років