Що передбачає законопроєкт?
Проєкт Закону про збільшення виплат поліцейським «завис» у Парламенті ще з січня 2022 року. За основу його прийняли лише в березні 2025 року — з доопрацюванням, яке тривало майже рік. У першій редакції цього законопроєкту й справді йшлося про посадовий оклад, від якого потім розраховуються всі доплати — надбавка, премія тощо. Проте до другого читання ця концепція змінилася.
В ухваленій редакції йдеться вже про загальний розмір грошового забезпечення, а не лише посадовий оклад, тобто «гола ставка». Іншими словами, встановлюється мінімальний поріг, нижче якого сукупний розмір зарплати поліцейського не може опускатися. Його грошове забезпечення складається з посадового окладу, доплат за спеціальне звання, надбавки за вислугу років, доплати за доступ до держтаємниці, доплати за науковий ступінь, премії.
Тобто в медіапросторі сплутали первинну редакцію законопроєкту й остаточну (ухвалену). У першому випадку дійсно йшлося б про збільшення грошового забезпечення, яке поліцейських отримує «на руки» майже вдвічі. Але в ухваленій редакції йдеться лише про мінімальну межу, яка не стосуватиметься більшості поліцейських.
Відповідно до ухвалених змін, ця сума сумарно має складати не менше 10 прожиткових мінімумів (наразі це 33 280 гривень). Зміни, передбачені проєктом Закону № 6506-1, набирають чинності з 1 січня 2027 року, а проєктований розмір прожиткового мінімуму на той момент складає 3 482 гривні. Тобто мінімальна гарантована межа зарплати поліцейського становитиме 34 820 гривень.
Кого насправді торкнуться зміни?
На сьогодні різні категорії поліцейських уже отримують виплати, які наближаються до цього рівня або навіть перевищують його. За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, середній розмір забезпечення поліцейського на початку 2026 року становила 34–36 тисяч гривень.
Патрульні, слідчі, дізнавачі, психологи, які працюють у Національній поліції, отримують мінімум 25–30 тисяч гривень, але мають доплати. Наприклад, у патрульній поліції середня заробітна плата становить орієнтовно 20 тисяч гривень, ще приблизно 10 тисяч — отримують за наказом Міністерства внутрішніх справ (МВС) на час воєнного стану. Проте ці кошти не виплачуються на час лікарняного чи відпустки, тому не є повноцінною надбавкою. Саме тому МВС позиціонувало цей законопроєкт більше як унормування виплат, які б не залежали від воєнного стану, а не збільшення грошового забезпечення як такого.
Тож теперішній рівень фактичних виплат не означає, що він гарантовано збережеться після завершення воєнного стану. Прийнятий законопроєкт закріплює мінімальний поріг грошового забезпечення на постійній основі, який не залежить від воєнного стану.
Неточність трактування змін vs ширше поле проблем
Атестованих поліцейських в Україні наразі близько 98 тисяч. Але підвищення зарплат торкнеться не всіх. Так, наприклад, частину поліцейських на керівних посадах у центральному апараті, з великою вислугою років, ці зміни взагалі не зачеплять. Адже вони вже отримують більше встановленого мінімуму.
Припустимо, що 50 тисяч поліцейських мають меншу заробітну плату (патрульні, дільничні, ювенальні офіцери та інші). Тоді навантаження на бюджет після набрання чинності Законом складатиме додатково близько пʼяти тисяч на кожного з них. Для Державного бюджету це складатиме приблизно 250 мільйонів гривень на рік і 20,8 мільйона гривень на місяць.
Якщо ці ж кошти направити не поліцейським, а розподілити між військовими, які несуть службу (яких лише в структурі ЗСУ близько мільйона), то кожен з них отримав би додатково лише близько 208 гривень на місяць. Чи було б це справедливо? Питання риторичне. Безперечно, військові мають бути в пріоритеті, однак збільшення на 5% в очах суспільства виглядало б просто як знущання.
Для України, яка вже пʼятий рік веде оборонну війну, питання забезпечення військовослужбовців, чітких термінів служби, адекватної відповідальності за правопорушення у війську чи мобілізації — залишаються надважливими, хоча й політично чутливими. Дійсно, грошове забезпечення українських військових має бути збільшене і мають отримувати відповідну винагороду за свою службу.
Та ці кроки не мають протиставлятися з встановленням мінімальної межі грошових виплат для поліції, яка забезпечує громадську безпеку, протидіє загальнокримінальним правопорушенням та виконує низку інших функцій.
Невдовзі після ухвалення законопроєкту № 6506-1 Президент анонсував підвищення зарплат військовослужбовцям — мінімум 30 тисяч гривень у тилу. Це ще раз підтверджує, що внутрішня безпека (поліція, ДСНС) і військові — це два окремі треки збільшення грошового забезпечення, обидва важливі.
Дискусія щодо цього має відбуватися у профільній площині, розглядатися у контексті збільшення податків і зборів, оптимізації та перерозподілу витрат. А заголовки новин мали б звучати інакше. Не «Верховна Рада підвищила зарплати поліцейським», а «Верховна Рада встановила мінімальний поріг зарплат у поліції». Саме це й є головним змістом ухвалених змін. Чи хтось свідомо маніпулює українцями, чи просто помилився, прочитавши первинну редакцію законопроєкту, а не ухвалену? Питання риторичне. Нагадує історію з «масовою трудовою міграцією».