ФРС у пастці інфляції
Травневий звіт створив безпрецедентний тиск на нового очільника ФРС Кевіна Варша. Його призначення супроводжувалося політичними очікуваннями щодо зниження вартості запозичень для стимулювання економіки. Проте макроекономічна реальність диктує інше.
Експерти Reuters та аналітики J.P. Morgan Global Research констатують, що базова траєкторія стрімко змінюється. Висока інфляція, яка утримується на рівні 3,8% і додатково підживлюється геополітичною напруженістю та зростанням цін на енергоносії через кризу навколо Ормузької протоки, не залишає регулятору простору для маневру. Яструбина риторика окремих членів комітету, зокрема Бет Хеммак з ФРБ Клівленда, чітко сигналізує: якщо поточні тенденції збережуться, ФРС не лише утримає ставки на поточному рівні, але й може вдатися до їх превентивного підвищення вже до кінця 2026 року.
Європейський вектор: трансатлантичний розрив та дилема ЄЦБ
Посилення монетарної політики у США автоматично переформатовує ландшафт у Єврозоні. Європейський центральний банк (ЄЦБ) опиняється у класичній макроекономічній пастці: економічна динаміка в ЄС залишається значно млявішою, ніж у США, що вимагає зниження процентних ставок для підтримки бізнесу. Проте різниця у відсоткових ставках із Вашингтоном створює колосальний тиск на європейську валюту.
Через зростання дохідності американських Treasuries капітал мігрує у доларові активи, що штовхає курс EUR/USD донизу. Послаблення євро до долара до кінця цього року є серйозним проінфляційним ризиком для самої Єврозони. Оскільки ціни на енергоносії та ключові сировинні товари на світових ринках встановлюються в доларах, слабкий євро означатиме для Європи «імпорт інфляції». Як наслідок, Крістін Лагард та її колеги будуть змушені діяти вкрай обережно: ЄЦБ не зможе активно пом'якшувати власну політику, навіть попри стагнацію європейського виробництва. Європейський ринок у такий спосіб заходить у тривалий період дорогих запозичень та високих енергетичних витрат, що обмежує його власні темпи відновлення.
Наслідки для України: ціна макростабільності
В умовах повномасштабної війни Україна ізольована від міжнародних ринків капіталу. Тому трансатлантичний монетарний шторм б'є по нас не прямо, а через донорів. Основний фінансовий тягар з утримання нашого бюджету зараз несе Європейський Союз.
Якщо економіка Єврозони під тиском дорогого долара та внутрішніх проблем увійде у тривалу стагфляцію, готовність європейських урядів безперебійно фінансувати українські потреби зіткнеться з жорстким політичним та соціальним опором всередині ЄС. Крім того, коливання пари EUR/USD безпосередньо впливають на купівельну спроможність отримуваної допомоги.
Для нашої держави це диктує безальтернативність парадигми фінансування в обмін на реформи. Підтримка курсової стійкості, жорсткий контроль над інфляцією та своєчасне виконання структурних маяків МВФ і плану Ukraine Facility перестають бути просто зобов'язаннями. Це єдиний надійний запобіжник, який дозволить утримати макроекономічний фундамент України в умовах глобальної фінансової турбулентності.