Верховний Суд зобов’язав Українську православну церкву (Московського патріархату) звільнити приміщення церков у Переяславі Київської області та Кам'янці-Подільському Хмельницької області.
Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.
"Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду залишив у силі рішення Господарського суду Київської області та постанову Північного апеляційного господарського суду по справі № 911/638/23. Рішенням було задоволено позовні вимоги Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та МКІП до Релігійної громади Української православної церкви щодо усунення перешкод у здійсненні права користування Михайлівською церквою", – йдеться у повідомленні.
Також у міністерстві зазначили, що рішення Верховного Суду є остаточним та оскарженню не підлягає. Тому релігійна громада УПЦ Свято-Михайлівської парафії м. Переяслава має добровільно звільнити Михайлівську церкву та передати її у користування Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав".
"У разі невиконання зобовʼязань, виконання рішення Верховного Суду буде забезпечено в примусовому порядку у встановлений законодавством спосіб", – додали у Мінкульті.
Крім того, виселятись із релігійної споруди зобов’язали УПЦ (МП) і у Кам’янець-Подільському.
"Верховний Суд також залишив без задоволення касаційну скаргу Релігійної громади УПЦ по справі 924/318/23, якою вона намагалася скасувати рішення судів попередніх інстанцій", – зазначено у повідомленні.
Верховний Суд зобов’язав релігійну організацію Камʼянець-Подільської Свято-Миколаївської парафії Камʼянець-Подільської Єпархії УПЦ звільнити будівлю церкви та передати її Національному історико-архітектурному заповіднику "Камʼянець".
- Наприкінці березня суд зобов’язав УПЦ (МП) повернути державі стародавній Успенський собор у Каневі. Орієнтовна вартість будівлі Успенського собору становить понад 8,5 млн грн.
- А на початку березня Профільний комітет рекомендував Раді підтримати в другому читанні законопроєкт щодо заборони УПЦ (МП) в Україні. Текст законопроєкту став значно сильнішим порівняно з раніше підтриманим у першому читанні.