Проєкт "Український свідок" опублікував інтервʼю з захисником Азовсталі із позивним Тарантул, який є морпіхом 503-ої ОБМП родом з Маріуполя. Він обороняв місто від російської навали навесні 2022 року, разом зі своїми побратимами захищав завод Азовсталь, а звідти потрапив у російський полон.
Тарантул на власні очі бачив, як місто перетворюється на руїни.
"Росіянам потрібно поставити галочку в якомусь своєму міфічному журналі – мовляв, ага, Маріуполь ми взяли", – розповідає він. "А якою ціною – їм це по барабану".
Разом з іншими захисниками міста Тарантул проривався на Азовсталь.
"Ландшафт місто постійно змінювався через невпинні обстріли. Ми мали легку техніку, яка не розрахована на подолання завалів та інших перешкод. Тому багато хто просто виходив з машин та біг разом із колоною", – розповідає військовий. Він згадує, як виглядав Маріуполь під час боїв: "ціле місто тонуло в темряві, вогнях та трупах".
На четвертий день перебування на Азовсталі Тарантул отримав поранення. Він потрапив до госпіталю, який було облаштовано в бункері на території самого заводу. Цей бункер захисники називали між собою "Железяка". Тут перебували "трьохсоті" (так військові називають поранених), в тому числі й важкі.
Як розповів чоловік, в самій "Железяке" не було чутно вибухів, уявити масштаби руйнувань було неможливо. А от під час екстракції чоловік зміг роздивитись, як виглядав завод після безперервних обстрілів. "В цій тиші ти подумки відчуваєш, як відбувався той чи інший прильот. Ти знаєш, яка зброя була застосована та як воно вибухало", – розповів він.
Потім був полон. Тарантул розповів, як до українських військових ставились росіяни. "В порівнянні з тим, як ставились до захисників в Оленівці, до нас ставились нормально. Нас ніхто не бив: люди були виснажені, навіть незначні побої могли призвести до смерті. В росіян, я так розумію, був наказ, щоб ніхто не помер. Як з’ясувалося потім, в мене було поламано сім ребер, одна легеня не працювала протягом місяця", – зізнався військовий.
Він також поділився своїми міркуваннями з приводу страти українських військових у Оленівці: "росіяни не зламали «Азовців» в боях, нічого не добились тортурами. Вони публічно стратили наших військових від безвиході. Наслідуючи методи НКВС, сьогоднішні росіяни, якщо не можуть зламати противника, знищують його фізично: ріжуть, розривають на шматки. Це терористична машина".
Тарантул розповів, що після боїв за Маріуполь флешбеки бачить і досі: "Ці кадри приходять постійно, особливо коли споглядаю зруйновані будівлі – характерні руйнування, властиві місцям, де відбувались бойові дії".
За його власними словами, відновлюватись допомагає спілкування з молоддю. "Це ж для них робиться, аби не допустити знищення культури, наших етносу та самобутності", підсумовує свою розповідь чоловік. "Українці існували задовго до того, як сформувалася наша держава. Заперечувати існування українців – це безглуздо".
28 липня на території тимчасово окупованої Оленівки трапився вибух у колонії, де росіяни утримували військовополонених. Москва намагалася звинуватити в трагедії Україну, мовляв, ЗСУ обстріляли з американського озброєння українських полонених, щоб вони не почали свідчити. Однак характер вибуху доводить, що детонація відбулася не внаслідок потрапляння снаряду, а всередині приміщення.
За даними ГУР Міноборони, за вибухом можуть стояти "вагнерівці".
18 вересня стало відомо про ще один обстріл колонії в Оленівці. Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив про загибель одного військовополоненого і поранення чотирьох.