Процес у справі розстрілів на вул. Інститутській майже рік був на паузі. Після обміну полоненими в грудні 2019 року на лаві підсудних залишилося двоє з п’яти беркутівців. Довести справи до вироку щодо інших трьох підсудних, які втекли, можливо в разі прийняття поправок про заочне засудження, які 17 лютого пройшли лише перше читання у Верховній Раді.
Як вплинула на справу видача обвинувачених у рамках обміну?
29 грудня 2019 році в рамках обміну полоненими Україна передала в самопроголошені «Л/ДНР» п'ятьох обвинувачених у справі про розстріл на Інститутській 20 лютого 2014 року. Це ексберкутівці Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Олександр Маринченко, Сергій Тамтура й Олег Янішевський, справа щодо яких на той момент три роки слухалась у Святошинському суді. Засідання проводили щотижня. На 2020-й прогнозували вирок.
Щоб обміняти обвинувачених, Київський апеляційний суд змінив їм запобіжний захід на особисте зобов'язання. Із СІЗО звільнили колишнього заступника командира київського батальйону спецпідрозділу Олега Янішевського, Павла Аброськіна і Сергія Зінченка. Сергій Тамтура і Олександр Маринченко на той момент перебували під домашнім арештом.
Процес тривав два дні. Формально зміна запобіжного заходу розглядалася судом за клопотанням адвокатів беркутівців. Але для звільнення обвинувачених посеред слухання змінили групу прокурорів, оскільки прокурори Донський, Земсков і інші, хто підтримував обвинувачення у справі вбивства Небесної Сотні, категорично заперечували проти зміни запобіжного заходу. Проте один із “нових” прокурорів заявив, що не проти зміни запобіжного заходу, пославшись на лист генпрокурора Руслана Рябошапки про те, що обвинувачених внесено в список на обмін. Тобто і колегія суддів на чолі з Маргаритою Васильєвою, і всі учасники процесу розуміли, що звільняючи беркутівців під особисте зобов'язання, їх звільняють для передачі на непідконтрольну Україні територію.
(Пізніше, у 2020 році, Святошинський суд задовольнив відвід нових прокурорів, заявлений представником потерпілих Закревською. А згодом Генпрокурор повернув стару групу прокурорів).
Наступного дня після рішення апеляції про їхнє звільнення Аброськін, Зінченко, Маринченко, Тамтура і Янішевський перетнули лінію розмежування. Олександр Маринченко і Сергій Тамтура повернулися до Києва, решта - ні.
“Це ніяк не буде впливати на справи Майдану”, - сказав Володимир Зеленський на брифінгу в аеропорту "Бориспіль" 29 грудня 2019 року після обміну полоненими.
Але головуючий суддя Дячук на одному із засідань зазначив, що такими діями 29 грудня 2019 року було завдано нищівного удару по судовому процесу.
Адвокат потерпілих Євгенія Закревська зазначає: щоб хоч трохи нівелювати шкоду, завдану головній справі Майдану, влада мала б негайно (тобто рік тому) внести зміни до КПК, щоб розблокувати можливість заочного судового розгляду справ. Тоді суд мав би змогу продовжити розгляд і винести вирок стосовно двох обвинувачених очно, а щодо інших - заочно. Але цього не сталося.
Майже рік опісля Святошинський суд не міг продовжити розглядати справу по суті через відсутність підсудних і відсутність будь-якої офіційної інформації про долю обміняних беркутівців.
20 жовтня 2020 року Суд присяжних виніс ухвалу про оголошення в міжнародний розшук обвинувачених Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського.
Суд зазначив, що заочне провадження - за відсутності цих обвинувачених (in absentia) можливе за умови, що вони переховуються від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошені в міждержавний та/або міжнародний розшук.
Тобто лише якщо прокуратура надасть докази, що Інтерпол або інші організації чи правоохоронні органи інших країн, крім самої України, шукають цих трьох обвинувачених. Або якщо будуть внесені необхідні зміни до законодавства про заочне провадження. Тільки за таких умов суд може поновити процес щодо Аброськіна, Зінченка і Янішевського. Інакше вироку щодо них не буде.
Суд вважає, що Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Олег Янішевський обвинувачуються в тяжких насильницьких злочинах, які не мають політичного, військового, релігійного чи расового характеру. Таким чином суд зафіксував відсутність підстав для Інтерполу відмовити в оголошенні в розшук Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського на підставі ст. 3 Статуту Інтерполу, як це раніше відбувалося щодо запитів у розшук інших беркутівців.
“Суд звертає увагу саме на насильницький спектр висунутого обвинувачення (масове умисне вбивство та замах на умисне вбивство за обтяжливих обставин), що вказує на найвищий та абсолютний характер цінностей (життя та здоров'я людини), охорона яких є завданням не тільки даного кримінального провадження, а й світової системи права. Захист життя людини не може мати політичного забарвлення”, - йдеться в рішенні суду.
25 листопада 2020 року Суд присяжних виділив в окреме провадження матеріали щодо беркутівців Павла Аброськіна, Сергія Зінченка та Олега Янішевського і зупинив його до розшуку обвинувачених. Розгляд справи щодо інших двох обвинувачених у цій справі - Сергія Тамтури і Олександра Маринченка - Святошинський суд продовжив у грудні. Зі стадії допиту свідків захисту.
Головуючий суддя Сергій Дячук під час засідання пояснив, що це вимушено. Подальше зволікання суду можуть витлумачити як займання судом певної позиції, щоб навмисно створити можливість для однієї із сторін. Що неприпустимо. Закон не дає іншої можливості в такій ситуації, окрім виділення матеріалів. Якщо надалі з’являться підстави для об’єднання справ – суд розгляне і таке клопотання.
Про що зараз розповідають свідки захисту у справі розстрілів на Інститутській?
Справа про 20 лютого надійшла до суду у 2015 році з двома обвинуваченими - Аброськіним і Зінченком. У 2016-му цей обвинувальний акт об’єднали з обвинуваченням Маринченка, Тамтури і Янішевського і почали слухати спочатку. До грудня 2019 року у справі допитали потерпілих, дослідили докази (терабайти відео, величезна кількість письмових доказів, експертиз та інших документів), допитали свідків обвинувачення.
Після майже річної перерви та втечі трьох обвинувачених перейшли до стадії допиту свідків захисту. У переліку свідків у адвокатів беркутівців є поранені силовики і тогочасні політики (Кличко, Наливайченко, Портнов, Азаров і т.д.).
9 грудня 2020 в суді Віталій Косенький, командир 3-го взводу 4-ї роти київського “Беркуту”, розповів своє бачення подій 18-20 лютого 2014 р. У тому числі, що між 8-ю і 9-ю ранку 20 лютого надійшла чиясь команда і розпочалась евакуація всіх силових підрозділів від Майдану Незалежності вверх по вулиці Інститутській. Переважно транспортом. Косенький їхав у білому беркутівському ПАЗі разом зі своїм підрозділом.
З вікон автобуса Віталій бачив, як від клубу Кабміну, по стороні котловану, вулицею Інститутською організовано, по двоє спокійно спускалася група осіб у чорній формі з жовтими пов'язками. 15-20 осіб. Зброї в них Косенький не зауважив.
“Я ще здивувався - всі виїжджають, а вони спускаються”.
16 грудня 2020-го давав свідчення, переважно щодо подій 18 лютого, Іван Барахтянський, сержант 3-го взводу спецроти київського "Беркуту". Саме тієї спецроти, бійці якої обвинувачуються в цих убивствах. Виявилося, що Іван з Павлом Аброськіним і Сергієм Зінченком служили у третьому взводі спецроти. А Сергій Тамтура й Олександр Маринченко були в іншому взводі. Олега Янішевського ексберкутівець називає “замполітом” полку київського “Беркуту”.
На питання головуючого судді Дячука "Чому Іван його так називає? Чи дійсно Янішевський розповідав “політику партії?” відповів, що так: “Розповідав, зачитував нам щось”.
Іван Барахтянський 18 лютого отримав поранення в ногу гумовою кулею, того ж дня його госпіталізували. Тому 20.02.2014 його на Інститутській не було.
На питання судді про 18 лютого Іван Барахтянський відповів: “Без наказу командира я не застосував би зброю в ситуації 18 лютого. За наказом застосовував би”.
23 грудня 2020-го допитали також бійця 1-ї роти київського “Беркуту” Миколу Брижака. Він свідчив про події 18 лютого і ночі на 19 лютого. Брижак майже нічого "не пам'ятає" або "не бачив". Наприклад, він нічого не пам’ятає про проведення і суть інструктажів 18 лютого.
Січневі засідання у справі #РозстрілНаІнститутській не відбувались через хворобу головуючого судді.
3 січня 2021-го не з'явився на засідання мер Києва Віталій Кличко. Його як свідка викликала сторона захисту. Суд усе ще чекає на нього.
10 лютого 2021-го свідчення дав екскерівник СБУ Валентин Наливайченко, який під час Майдану був нардепом від партії “УДАР”.
Наступне засідання у Святошинському суді призначене на 11:00 3 березня.
Після допиту свідків захисту суд перейде до стадії доповнення судового розгляду сторонами. Після цього - допит обвинувачених. Це завершальна стадія розгляду. Далі будуть судові дебати і вирок.
У розстрілах підозрюють не тільки беркутівців
На лаві підсудних мало бути значно більше обвинувачених у вбивствах.
За даними прокуратури, стосовно подій 20 лютого 2014 року наразі є 11 кримінальних проваджень щодо 33 підозрюваних.
(Дані щодо беркутівців, обвинувачених чи підозрюваних у розстрілах на вул. Інститутській, станом на 2017 рік)
Рік тому, в лютому 2020-го, слідчі Державного бюро розслідувань у справах Майдану затримали і повідомили про підозру колишньому бійцеві спецпідрозділу "Омега" Володимиру Косенку. Слідство вважає, що внаслідок застосування ним вогнепальної зброї загинув герой Небесної Сотні Олег Ушневич і дістав поранення Віталій Гуков.
Активісти спільноти «Talionis Group» оприлюднили документальне відео, на якому зафіксовано розстріл 45 героїв Небесної Сотні на вул. Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року. Убивство Олега Ушневича - 3 хв. 18 сек.
У 2018 році затримали Дмитра Хмеля, колишнього снайпера спецпідрозділу "Омега", за підозрою в убивстві Олександра Храпаченка.
Крім того, Офіс Генпрокурора повідомляв про заочне обрання запобіжного заходу колишньому першому заступнику голови СБУ – керівнику Антитерористичного центру при СБУ (першим заступником голови СБУ і керівником АТЦ до 26 лютого 2014 року був Володимир Тоцький) і колишньому міністру оборони України Павлу Лебедєву.
Також є окреме провадження через події 18-20 лютого 2014 року є стосовно високопосадовців (№42017000000002014). Підозрювані в ньому - це, зокрема, колишній президент Віктор Янукович, ексміністр МВС Віталій Захарченко і його заступник Віктор Ратушняк, голова СБУ часів Майдану Олександр Якименко.
Зараз у рамках цього провадження Печерський суд намагається розглянути клопотання слідчого ДБР про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування за підозрою Віктора Януковича. Але через неявку адвокатів засідання постійно відкладають.
Чи можна притягти до відповідальності тих, хто втік?
Наразі намагаються змінити законодавство, щоб розблокувати заочне засудження.
Спеціальне (заочне) досудове розслідування - це процедура, яка в окремих випадках дозволяє проводити слідчі дії, а потім розглядати справу в суді, коли підозрюваний або обвинувачений фізично відсутній на лаві підсудних і перебуває у розшуку. Діюча редакції КПК вимагає обов’язкове оголошення особи у міждержавний та/або міжнародний розшук розшук для здійснення спеціального досудового розслідування чи судового провадження.
Міждержавний розшук раніше здійснювався на території країн-учасниць СНД і зараз не діє. А щодо міжнародного розшуку то, наприклад, головуючий суддя Дячук у справі розстрілів на Інститутській чітко зазначив в ухвалі від 20 жовтня 2020, що обвинувачені вважаються оголошеними в міжнародний розшук з дня прийняття компетентним органом міжнародної юрисдикції відповідного рішення про оголошення такого розшуку.
"Жодного беркутівця, жодного високопосадовця у справах Майдану за сім років Інтерпол так в розшук і не оголосив, - зазначає Євгенія Закревська, - Жодного заочного судового розгляду у справах Майдану не відбувається і не було".
17 лютого 2021 Верховна Рада підтримали у першому читанні Проект Закону №2164про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування. Цим законопроектом виключається міжнародний розшук як умова для надання дозволу на заочну процедуру. Але ніякого іншого механізму захисту прав таких осіб на доступ до правосуддя також не передбачено.
Адвокат потерпілих Євгенія Закревська з цього приводу зазначає, що протягом двох тижнів, депутати мають внести поправки, де передбачити запобіжник від свавілля правоохоронців і гарантії права на доступ до правосуддя. І якщо протягом березня проголосувати закон вцілому, тоді є шанс отримати вирок пятьом обвинуваченим в розстрілах 20-го лютого в цьому році.
***
11 листопада 2020-го помер Андрій Єна, який тривалий час був ключовим слідчим в епізоді розстрілу протестувальників 20 лютого на вулиці Інститутській.
“Від ковіду помер один із найкращих слідчих, який розслідував саме події 20 лютого. Один з тих, завдяки кому і розкрито цей злочин. 48 убивств розкрити не так просто. Це найкраще розслідуваний епізод”, - в інтерв’ю "Цензор.НЕТ" розповів заступник начальника Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку з масовими протестами у 2013-2014 роках, ДБР Артем Яблонський.