Пілотний проєкт на крилах держпідтримки
Гімназію №315 намагалися розширити з 2016 року: був проєкт добудови і його державна експертиза, але процес довго гальмував. Цього року про реконструкцію згадали, коли держава запустила урядову програму “Спроможна школа для кращих результатів”. Держбюджет дає співфінансування на проєкт покращення умов навчання, якщо він не вимагає відведення земельних ділянок і його можна реалізувати до кінця 2020 року.
Київська влада оперативно запустила готовий проєкт у роботу: навесні провели тендер, на карантині та влітку запустили роботи, а вже перед виборами звітували про успішно реалізовану ініціативу (хоча роботи на об'єкті тривають і досі).
Завдяки додатковому поверху місткість школи збільшилася на 390 учнів (14 класів). Правда, з уст профільного заступника мера Києва Валентина Мондрієвського ця цифра звучить як 24 класи (18 звичайних і 6 для поділу на групи) та 620 учнів. Проте в експертизі проєкту і на паспорті об'єкта, який висить на фасаді школи, вказано інші нормативні цифри (на фото).
“Можливо, чиновник не врахував, що, за нормативами, кількість класних приміщень не дорівнює кількості класів. Кабінетів має бути принаймні в 1,5 разу більше за класи, оскільки в них є різні функції (вчительські, лаборантські, господарські тощо), - пояснив нам експерт у сфері містобудування Георгій Могильний. - Наприклад, у тій же гімназії №315 до реконструкції працювало 46 класів, а класних кімнат було 68. Якщо користуватися логікою заступника мера, то можна було розміщувати дітей в усіх наявних приміщеннях і без добудови”.
Правила освітнього тендеру
Тендер на реконструкцію гімназії оголосили у квітні з очікуваною вартістю робіт 79,8 млн грн. У торгах брали участь три учасники. Один з них — ПрАТ “Укратоменергобуд” — запропонував значно меншу від оголошеної ціну — 63,4 млн грн. Але найдешевшу пропозицію тендерний комітет замовника відхилив. Цей учасник заповнив тендерну пропозицію не так, як вимагала тендерна документація. Також він не надав інформацію про технічні та якісні характеристики та довідку про обладнання не за формою. Окрім того — не підтвердив, що має потрібні обладнання і техніку — загалом замовник знайшов 23 пункти невідповідностей. “Укратоменергобуд” оскаржував таке рішення замовника в Антимонопольному комітеті, проте скаргу залишили без розгляду.
Торги з пропозицією 73,6 млн грн виграло ТОВ “Грін Трейдінг” (на 2,8 млн грн менше, ніж інша конкурентна пропозиція).
Отже, за результатами електронних торгів бюджетна економія склала 6,2 млн грн. Однак пів року потому, в листопаді, замовник провів дозакупівлю робіт у того ж підрядника — на 5 млн грн. Тобто бюджетної економії від початкової ціни майже не відбулося.
Переможець цих торгів ТОВ “Грін Трейдінг” — визнаний улюбленець підрядів на будівництво Управління освіти і науки Дарницької РДА і Управління капітального будівництва Дарницької РДА. За даними картки учасника закупівель у публічному модулі аналітики ВІ Prozorro, “Грін Трейдінг” виграє 100% торгів управління освіти, в яких бере участь. Зараз це 38 лотів з очікуваною вартістю 180,7 млн грн. Водночас бюджетна економія в результаті цих торгів складала від 0% до 0,7%. До одиничних винятків належить закупівля реконструкції гімназії 315. Тут економія склала 7,8%. Проте пізніше її компенсувала додаткова закупівля.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Грін Трейдінг” заснували у 2016 році. Основним профілем її діяльності спочатку була “неспеціалізована оптова торгівля”. Потім додалися будівельні профілі. Керівник компанії — Євген Довбиш, а бенефіціар — Микола Руденко. Довбиш і Руденко є також бенефіціарами ТОВ “Укр Тетріс Буд”, Руденко — ТОВ “Укрбуд Козак”. Усі ці три фірми з'явилися у 2016-2017 роках. За даними публічного модулю аналітики ВІ Prozorro (вибірка тендерів для вказаних трьох фірм), найбільшим замовником робіт за кошти бюджету для цих підрядників є Дарницька РДА (управління освіти й управління капбудівництва). Згадані підрядники та Дарницьке управління освіти були фігурантами кримінального провадження щодо розтрати бюджетних коштів (№42018110000000355 ЄРДР).
Скільки коштує добудова
За умовами закупівлі, підрядник виконує для управління освіти роботи з добудови поверху “під ключ” — від конструкцій до інженерних мереж, утеплення, внутрішнього оздоблення приміщень. Згідно з даними будівельної експертизи проєкту, завдяки добудові поверху школа має збільшитися на 14 повних класів і 390 місць. Тобто вартість створення одного учнівського місця в цьому проєкті склала 201 тис. грн.
Разом із тим Мінрегіонбуд у 2019 році давав середню вартість будівництва одного учнівського місця на рівні 105 тис. грн. І йдеться про будівництво з нуля, а не добудову наявної споруди з уже прокладеними до неї комунікаціями, фундаментом тощо.
Нормам Мінрегіонбуду нерідко закидають, що ця цифра відображає винятково вартість “голого” будівництва — без облаштування приміщень. А школа — це, мовляв, не лише стіни й труби. Але можна звернутися до інших прикладів добудови шкіл у київському регіоні та порівняти їхню вартість.
Наприклад, цього року завершили багатостраждальну добудову школи №1 міста Вишневе Києво-Святошинського району. Згідно з даними закупівлі послуг на Prozorro, вартість будівництва додаткового корпусу для школи складе 58,2 млн грн. Добудова розрахована на блоки по 420 і 240 учнівських місць — разом 660 місць. Усього на добудову витратили 150 млн грн. Отже, вартість одного учнівського місця склала 227 тис. грн. Але в цей кошторис увійшло не лише спорудження навчального корпусу і його облаштування, але й реконструкція наявного двоповерхового корпусу школи, будівництво переходу між корпусами, теплиця, трансформаторна підстанція і господарський блок.
В іншому передмісті Києва, у Бучі, триває реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1. Очікувана вартість проведення робіт становила 153 млн грн, торги виграв підрядник з пропозицією 138 млн грн. Згідно з завданням, передбачається реконструкція будівлі з добудовою нових блоків, щоб після її проведення заклад зміг прийняти до 990 учнів. Зараз проєктна потужність школи 180 місць. Тобто вартість будівництва одного учнівського місця складе 170 тис. грн. Окрім будівництва навчального блоку, проєкт передбачає теплицю, стадіон, майданчики для різних видів спорту й активних ігор.
Тобто за ціну, зіставну з добудовою поверху в столичній гімназії, у передмісті Києва будують нові корпуси в комплекті з господарськими об'єктами або стадіонами.
Про що “забули”, коли робили реконструкцію
Але не тільки ціна важлива для громади. Є ще одна важлива особливість реконструкції навчального закладу, яку, схоже, забули чиновники, запускаючи проєкти добудови поверхів в школах. Це — нормативи забезпечення загальними площами в розрахунку на одне учнівське місце. Бо навчання — це не лише перебування за партою в класній кімнаті.
Йдеться про державні будівельні норми (ДБН), які чітко визначають, скільки і яких метрів площі приміщень загального користування має припадати на одного учня в школі. З 1 вересня 2018 року офіційно набули чинності оновлені державні будівельні норми проєктування шкільних навчальних закладів. Вони є обов’язковими та поширюються на проєктування нових і реконструкцію наявних будинків закладів освіти.
Наприклад, площа актової зали розраховується з нормативу (далі всі цифри — для загальноосвітніх закладів) — 0,7 м² на одного учня, місткість обідніх залів їдалень має складати 1 місце на 3 учнів. Навіть кількість умивальників біля їдальні обраховується відповідно до наповнення школи — 1 умивальник на 40 учнівських місць.
Так само відбувається і розрахунок площ гардеробів (0,2 на учня), рекреаційних приміщень (2 м² на учня для початкової та 1 м² для середньої школи). Розрахунки площ відповідно до кількості учнів стосуються і розміру спортивних залів, ділянок на території школи: фізкультурно-спортивної, зони відпочинку (прогулянок групи подовженого дня), навчально-дослідної.
У випадку з реконструкцією гімназії №315 ніякої добудови їдалень, спортзалів, гардеробів і пришкільних ділянок не було. І стару місткість коридорів, їдалень і спортивних залів будуть експлуатувати на додаткових 400+ учнів. Що не тільки незручно, а й може бути небезпечно.
Кому пощастить найбільше
На щастя чи на жаль, під масштабні плани реконструкції шкіл шляхом добудови поверху зараз підпадає лише один район столиці — Дарницький. Тобто замовник робіт буде той самий, що й в описаному вище тендері.
Через загрозливу щільність забудови району і відносно молодий середній вік його мешканців (і, відповідно, високу народжуваність) останні десять років тут спостерігається стійка нестача місць у школах і садках. А після того, як МОН ввело територіальний принцип набору першачків у школи (дитина має йти в найближчу до місця проживання школу або в іншу на вільні місця, яких немає), ситуація з перевантаженням шкіл подекуди стала критичною.
Крім того, в цьому районі багато типових шкіл, збудованих в один період — 1990-2000-ні роки. Як нам повідомили в Дарницькій райдержадміністрації, реконструкція шляхом добудови поверху може відбутися у наступних школах: Слов'янська гімназія (вул. Драгоманова, 10В); школа №314 (вул. Княжий затон, 7А); Скандинавська гімназія (просп. Бориса Гмирі, ЗБ); гімназія Ne 323 (вул. Мишуги Олександра, 5); гімназія “Діалог” (вул. Олександра Кошиця, 6); школа №62 (вул. Княжий затон, 17В); школа № 296 (вул. Олександра Кошиця, 8); школа №309 (просп. Григоренка Петра, 21 Б); ліцей “Наукова зміна” (просп. Григоренка Петра, 17В); школа №316 (просп. Бажана Миколи, 32А).
Дві школи — Слов'янську гімназію і №314 — планують добудувати вже найближчим часом. Зараз триває розробка проєктно-кошторисної документації, щоб отримати бюджетне фінансування на їхню реконструкцію у 2021 році.
В обох цих школах наповнюваність давно перевищила проєктну потужність закладу у 1200 учнів. А набір першачків щороку становить 8 класів по рекордні 33-36 дітей (що суперечить нормам Нової української школи). Зокрема, Слов'янська гімназія наповнена на 170% - зараз у ній навчаються 2125 учнів у 66 класах замість проєктних 40 (дані порталу Освітня карта Києва). Тут давно нема ні гардеробів, ані вчительських і зон відпочинку — усі їх переобладнали під класи. І новина про те, що школі добудують поверх на 400 місць замість того, щоб збудувати обіцяну нову школу поруч, м'яко кажучи, здивувала місцеву громаду.
“У Слов'янській гімназії тиснява, немає чим дихати в коридорах, діти роздягаються в класах, вчительська в коридорі, у школи взагалі немає власного стадіону з біговою доріжкою, а 35 дітей, які сидять у кожному класі початкової школи, ніяк не можуть розміститися для навчання за нормами НУШ. І розв'язувати ці проблеми має один новий поверх на півтора десятка класів?” — обурюється місцева активістка Анна Лопусєва.
