ГоловнаСуспільствоОсвіта

Виростуть і так. Як столична влада вирішує проблему з нестачею шкіл і садочків

Скільки нових навчальних закладів потрібно столиці щороку? 5 шкіл і 10 дитячих садків, вважають в партії “Удар”. Саме стільки обіцяє партія чинного мера Києва в своїй програмі на місцевих виборах-2020.

А скільки шкіл та садочків будувалося впродовж останніх п'яти років? 

ЖК Патріотика
Фото: Макс Требухов
ЖК Патріотика

Згідно з нормами ДБН, чинними з 2018 року, середні розрахункові показники забезпечення житла місцями в навчальних закладах складають 135 місць у школах і щонайменше 38 місць у дитсадках на одну тисячу мешканців. Радіус пішохідної доступності до школи має бути до 750 метрів, до дитсадка – 300 метрів.

Що це означає? Що один середньостатистичний київський ЖК з чотирьох будинків на 25 поверхів на 1-2 тисячі мешканців потребує як мінімум початкової школи. А три такі комплекси – повноцінної середньої школи. 

У відділах продажів ЖК вам розкажуть, що поруч (хвилин 20 на авто) є прекрасні школи в старих мікрорайонах. Але не повідомлять, що кожного року директори цих шкіл ламають голову, як розмістити всіх 300 першачків у класах, розрахованих на 150 учнів.

Крім того, з 2018 року в Україні почалося впровадження 12-річної школи, а це означає додатковий рік навчання для всіх дітей, які народилися з 2012 року, і, відповідно, додаткову потребу в шкільних місцях для цього року навчання. Також Нова українська школа передбачає більш індивідуальний підхід до навчання дітей початкових класів і обмеження кількості учнів у класах, з 2024 року ця норма складатиме 24 учнів.

Тобто партія “Удар” не помилялася, обіцяючи будувати по п'ять шкіл щорічно. П'ять років у такому режимі дійсно закрили б гострі потреби міста в його сьогоднішніх розмірах.

Віталій Кличко на Дні знань у школі № 234
Фото: kyivcity.gov.ua
Віталій Кличко на Дні знань у школі № 234

Реальність: 5 шкіл за 6 років

Але скільки шкіл будувалося в реальності? 2014-2016 роки – жодної збудованої школи, 4 – реконструкції. 2017-2018 роки були більш щедрими – 4 будівництва шкіл (і 10 садків, будівництво і реконструкція разом). 2019-2020 роки – одна нова школа на все місто.

Якщо глянути статистику, то помітно, що відкриті садочки ще якось прив'язані до районів нової забудови, а от школи відкривають зовсім не за принципом збільшення щільності населення. Також помітно, що в Києві більше люблять реконструювати школи, ніж будувати нові. Причому якщо підняти бюджети цих реконструкцій, то виявиться, що вони приголомшливі. 

Наприклад, в ліцеї “Інтелект” (просп. Бажана, 34а) вартість будівництва одного учнівського місця склала більш ніж 300 тис. грн, у школі №42, яку відкрили 2019 року, – вже близько 400 тис. грн. Обидва об'єкти були реконструкцією, і обидва “смарт” – енергоефективні, з автоматичними системами управління, басейнами і сучасними спортмайданчиками. 

Мінрегіонбуд у ці самі роки давав середню по країні вартість будівництва одного шкільного місця на рівні 100 тис. грн. Так, це мінімальна ціна, без “смарту” і забаганок в облаштуванні приміщень. Проте вона і в 3-4 рази менша за київський “стандарт”.

У цей самий період населення Києва потроху, але стабільно зростало (зокрема, лише притік вимушених переселенців забезпечив додаткові 160 тис. мешканців). Будівництво житла, як очевидно для кожного киянина – також. Збільшувався навіть бюджет столиці, оскільки децентралізація дає не лише додаткові функції місцевим бюджетам, але й збільшує перелік надходжень у нього. На цьому тлі 1,5 школи, які здавали в трьохмільйонному Києві щороку, – це ніщо.

Фото: kyivcity.gov.ua

Теремки: немає місця для шкіл

Найбільш резонансним у Голосіївському районі став приклад забудови на Теремках-2. Тут біля цілком укомплектованого “радянського” старого району десять років тому виріс повноцінний мікрорайон “Ліко-град” на 25 тис. мешканців. А останні п'ять років район навколо метро “Іподром” активно заповнюється точковою забудовою, найбільш масштабна з яких – ЖК “Еврика” від “Аркади”.

Проте забезпечення нового масиву навчальними закладами залишилося поза увагою міста: забудовник “Ліко-холдинг” відкрив у своєму мікрорайоні обіцяні школу і садок, але приватні, і на цьому все, від міста не було нічого. Хто не має можливості сплачувати до 10 тис. грн на місяць за садок і від 12 тис. грн за школу – шукайте місць подалі від дому.

Світлана Сторощук
Фото: facebook/Світлана Сторощук
Світлана Сторощук

  • У мене четверо дітей, старших троє вже не дочекалися державних шкіл і садків у районі, – розказує мешканка “Ліко-граду” Світлана Сторощук. – Один син – студент, двоє – 10 і 5 років – ходять у школу і садок у різних місцях Теремків-1. Заводити їх по закладах пішки далеко, їхати – корки на дорогах і тиснява в маршрутках. 

Сама Світлана не чекала з моря погоди – вона і її подруга Ганна Бобер декілька років свого життя присвятили створенню і просуванню місцевої ініціативи, яка добивалася від міста забезпечення району комунальними школами і садками. Рівно два роки тому їхня громадська активність нарешті увінчалася успіхом - Київрада одностайно підтримала проєкт рішення “Про прийняття невідкладних заходів по забезпеченню 7 комунальними дошкільними установами і 5 комунальними шкільними установами мешканців в районі вулиць Глушкова, Касіяна, Якубовського, Вільямса, Трутенко, Васильківська Голосіївського району м.Київ”.

Це була справжня перемога! Проте… ані шкіл, ані хоча б їх проєктів нема й досі. Хоча мер Віталій Кличко особисто обіцяв і ДПТ, і школи.

Анна Бобер
Фото: facebook/Анна Бобер
Анна Бобер

  • Офіційно причина цього – відсутність Детального плану забудови території, – пояснює Ганна Бобер. – ДПТ ніяк не можуть затвердити. Чому? Та тому, що тут уже введено житла на 50 тис. мешканців! І тепер, за чинними нормативами, на них має припадати 6 шкіл і 9 садочків. А розмістити таку кількість закладів просто неможливо, оскільки всі вільні земельні ділянки поділені між забудовниками. Кожен клаптик території навколо ВДНГ хочуть забудувати житлом, і бізнес-інтереси не дозволяють звільнити якісь ділянки під школи.

Позняки: невиконані обіцянки

Насправді навіть затверджений ДПТ і земля теж нічого не гарантують. Це довели мешканці мікрорайонів Позняки-4, 4а, які мають і затверджений план зі школами, і ділянку, і тверді обіцянки інвесторів і міської влади. Проте не мають школи і двох дитсадків.

У новозбудованій частині Дарницького району Києва майже всі мікрорайони можуть слугувати прикладом незабезпеченості введених квадратних метрів житла місцями в навчальних закладах. Але Позняки-4а має увійти в антологію сучасного містобудування окремим рядком – “як це робиться в Києві”.

Забудова цього мікрорайону була ініційована у 2005 році, і проєкт мав повний комплект установ соціального призначення: школа, садок, поліклініка для нових мешканців. Саме під таку концепцію місто надало земельну ділянку ДБК-4 на сім років. За цей час забудовник, як завжди, побудував лише житло, а у 2012 році була змінена концепція забудови – за допомогою Детального плану територій. Цим планом у житловий мікрорайон внесли великий торговельний центр, винесли з нього медичний заклад, а для школи знайшли місце в сусідньому, старому, мікрорайоні. Тепер коли в ДПТ внесені всі нормативні навчальні заклади, під них можна було будувати тисячі нових метрів житла.

Невдовзі мешканці побачили багатонадійний бігборд – про будівництво школи, і від власника майбутнього ТРЦ – про будівництво садка і початкової школи.

Банери з обіцянками школи і садка на Позняках-4 простояли в районі майже п'ять років, тепер нема вже і їх.
Фото: Леся Падалка
Банери з обіцянками школи і садка на Позняках-4 простояли в районі майже п'ять років, тепер нема вже і їх.

З тих пір минуло п'ять років: нове житло в районі, відомому в Києві як "Мордор", збудоване і заселене, гіпермаркет ("Ашан") працює, а банери з обіцянками школи і садка… зітліли на парканах порожніх ділянок. Садок, обіцяний інвестором торговельного центру як частина угоди про землю, не будують. Інший садок, який "Київміськбуд" показував у відділі продажів "Мордору", виявився приватною власністю, яку продали під елітну приватну школу.

Школу, яку багато років виборювала місцева ініціатива, 2018 року нарешті пообіцяли будувати – рішенням Київради. І ділянка під неї є, і висотки на ній немає. Проте у 2020-му, згідно з відповіддю на запит місцевого депутата, на розробку проекту цієї школи виділили аж 100 тис. грн. З необхідних 4 млн грн – це, вважай, нічого.

  • Мої діти встигли вирости, поки я займаюся цією школою, – каже активістка місцевої ініціативи Нінель Суслова. –Тепер у мене враження, що місцевій владі просто не вигідно займати таку велику ділянку під школу і повноцінний стадіон, які ми виборювали. Значно простіше провернути якусь реконструкцію старої школи – Слов'янської гімназії, яка давно захлинається дітьми, працюючи на 220% потужності. А поруч вліпити пару висоток з приватними садочками на перших поверхах і зробити вигляд, що проблема вирішена.

Діти не винні. Але покарають усіх

Якщо мер Києва старанно обіцяє збудувати всім і школу, і садок, а представники земельної комісії заклопотано повідомляють, що "питання в роботі", то очільниця департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян зазвичай більш чесна у відповідях на гострі питання про нові школи. І в коментарях LB.ua, і на зустрічах з громадянами, і в соцмережах чиновниця категорична: "Варто думати, де будуть вчитися діти, перш ніж купувати квартиру!"

Тобто профільний департамент КМДА фактично умиває руки від участі в розв'язанні цієї хронічної проблеми Києва – всі, хто купив квартиру без нової школи поруч, самі винні. У реаліях столиці це означає - винні взагалі всі покупці житла в новобудовах. Оскільки ще жоден ЖК не здався одночасно з закладом освіти.

Нінель Суслова
Фото: facebook/Ninel Suslova
Нінель Суслова

  • Добре, ті, хто купив квартиру "без школи", самі себе покарали. Але чому разом з ними "покараними" виявилися і мешканці десятків старих мікрорайонів, до шкіл у яких прикріплюють за пропискою першачків із новобудов? –дивується активістка Нінель Суслова. – Я і мої сусіди купували квартиру в мікрорайоні, забезпеченому школою, ми дуже прискіпливо обирали район для квартири, звертаючи увагу на наявність школи біля будинку. Але тепер на цю саму школу припадає вже два мікрорайони ущільненої забудови, а школа тріщить по швах. То поясніть, а мене покарано за що?

Київський активіст і експерт у сфері містобудування Георгій Могильний нагадує, що забудовник має насамперед дотримуватися розрахунків, які дозволять новому об'єкту функціонувати повноцінно:

  • При наданні технічних умов на приєднання будинку до інженерних мереж міста (електрика, водогін, каналізація тощо), постачальник прискіпливо прораховує їхню пропускну спроможність, враховуючи наявне навантаження, раніше надані ТУ на нові об'єкти. І якщо потужності не вистачає, то забудовнику виставлять обов'язкову вимогу провести модернізацію мереж для їх збільшення. Ключове в цьому – це резервування і розрахунок реальної потреби наперед, – підкреслює експерт. 

якщо колектор у конкретному районі може витримати стоки від ЖК на тисячу мешканців, то ніхто просто не видасть ТУ відразу кільком ЖК на три тисячі мешканців – комусь із них доведеться платити за модернізацію і необхідні потужності. То чому ж “навантаження дітьми” від нових ЖК можна спокійно обійти в розрахунках? Бо це не каналізація, якось саме розсмокчеться? – питає Могильний.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram