Розвідка повідомляє
Упродовж останнього місяця українська розвідка фіксує додаткове стягування військ РФ по всьому периметру кордону з Україною. 30 березня в інтерв'ю «Голосу Америки» Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак повідомив, що під виглядом навчань «Захід 2021» і перевірки боєготовності своїх військ після зимового періоду РФ стягує з усієї країни батальйонні тактичні групи до сходу України.
За інформацією джерел LB.ua в оборонному відомстві України, в навчаннях задіяні навіть аерокосмічні війська РФ.
«Брянська, Воронезька області, тимчасово окупований Крим. Вони там проводять навчання. І ми розуміємо, що, крім тих 28 батальйонних тактичних груп, які сьогодні вже декілька років розташовані біля наших східних кордонів, ми орієнтовно нараховуємо, що вони збільшаться ще на 25 батальйонних тактичних груп… Це говорить про те, що Росія про свої плани не забула, плани, які були у неї з 14-го року і до 14-го року. Вона створює таку обстановку навколо України, щоб весь світ бачив, щоб Україна бачила, що вона демонструє нам рішучість своїх намірів», – зазначив генерал Хомчак.
Поблизу південних кордонів ситуація кращою не є. Після останніх березневих навчань РФ на території окупованого півострова Росія залишила там війська, перекинуті з Новоросійська і Ставрополя.
Так, за станом на 30 березня 2021 року «уздовж державного кордону України і на тимчасово окупованих територіях України в АР Крим РФ тримає двадцять вісім БТГр, а саме: в Брянській області – 4 БТГр, Воронезькій області – 6 БТГр, Ростовській області – 12 БТГр , в Криму – 6 БТГр», – сказав генерал Хомчак.
Загалом, масштаби переміщення військ і військової техніки у Росії зараз такі, що тамтешні виробники сільгосптехніки зіткнулися з дефіцитом залізничних платформ для її перевезення – їх забрали військові під свої потреби.
За інформацією LB.ua, чисельність російських військових, танків і артилерії на окупованій території Донецької та Луганської областей також значно зросла. Відомо, що так звані перший і другий армійські корпуси ОРДЛО беруть участь у вже згаданих навчаннях, відпрацьовуючи завдання спільно з регулярними військами РФ. Власне, «координація їх спільних дій» і є формальним приводом для навчань.
Аналогічні маневри в березні росіяни влаштували в Придністров’ї (тренування снайперів, саперів, практикум з управління бойовими машинами тощо).
Не краща ситуація на північних і східних кордонах України. Тут останнім часом РФ також проводила масштабні навчання, в тому числі спільно з білорусами.
Реакція Заходу
Зростання ризиків ескалації конфлікту констатують не лише в Україні.
Як повідомило американське видання Politico, оборонне відомство США підвищило рівень небезпеки прямого зіткнення України і Росії до найбільш критичного. New York Times конкретизує: з «можлива криза» до «потенційна криза, що насувається».
«Ми в курсі українських військових звітів щодо пересування російських військ на українських кордонах. Разом з нашими партнерами по НАТО ми обговорювали нашу стурбованість цією напруженістю, що зростає, і порушеннями перемир'я, а також регіональну напруженість», – заявив речник Пентагону Джон Кірбі.
У ніч на перше квітня генерал Марк Міллі, який очолює Об'єднаний комітет начальників штабів США, терміново провів окремі телефонні переговори про ситуацію з главами генеральних штабів України та Росії.
Відбулася також розмова міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та держсекретаря США Ентоні Блінкена. Як повідомив Кулеба, він обговорив з американським колегою «напрями посилення взаємодії у безпековій сфері» на тлі системного загострення Росією ситуації на Донбасі та в Криму.
За інформацією LB.ua, запит на таку розмову надійшов від української до американської сторони пізно ввечері з п’ятниці на суботу, а вже в середу вона відбулася. Безпрецедентна швидкість як для дипломатичного діалогу такого рівня.
Що підтверджується й іншими подібними сигналами.
Подумайте самі: голова українського МЗС також провів термінову нараду з генеральним секретарем Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) Гельґою Шмід, розмову з головою МЗС Канади Марком Гарно. На перше квітня також було заплановано термінову зустріч послів країн-членів НАТО для обговорення загрозливої ситуації. Посольство Сполучених Штатів в Україні поінформувало, що аташе з питань оборони США, Канади та Великобританії зустрілися з міністром оборони України Тараном, двома його заступниками Петренком і Поліщуком, командувачем об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенантом Сергієм Наєвим і головою Головного управління розвідки Міноборони Кирилом Будановим.
У пресслужбі Міноборони уже повідомили, що під час телефонної розмови зі своїм українським колегою міністр оборони США Ллойд Остін запевнив, що Сполучені Штати підтримають Україну в разі ескалації російської агресії.
Як стверджують співрозмовники LB.ua в дипломатичних колах, Франція і Німеччина – медіатори «нормандського формату» – вкрай стурбовані нинішньою ситуацією. Причому «крайня стурбованість» – не просто слова цього разу.
Ангела Меркель і Еммануель Макрон проводили відеоконференцію з Путіним, у тому числі через загострення ситуації на Донбасі і на південних українських рубежах. Наші європейські партнери спробували заспокоїти Росію, щоб уникнути ескалації. Це відбувалося в тісній координації з Києвом.
Нагадаємо, що окремо український парламент прийняв заяву, закликавши світ вплинути на Москву, щоб припинити подальшу ескалацію конфлікту.
Що далі?
Усе вище викладене – сухий фактаж. Спробуймо проаналізувати ситуацію, відповівши на головне питання: чому? Навіщо саме зараз Росії (в не надто сприятливих внутрішніх і зовнішніх умовах, будьмо відвертими) може знадобитися чергова ескалація в Україні?
Звісно, самі росіяни значне зростання напруги заперечують (як і завжди).
«Російська Федерація переміщує війська в межах своєї території, на свій розсуд, це не має нікого хвилювати і ні для кого не становить жодної загрози», – прокоментував спікер російського очільника Дмитро Пєсков. Заразом зазначив: «Щодо участі російських військ у збройному конфлікті на території України, то російські війська в ньому участі ніколи не брали і не беруть» (хто б сумнівався!).
Але очевидного не приховаєш.
Аби розібратися в ситуації, LB.ua опитав низку українських високопосадовців, дипломатів, військових, експертів, представників наших закордонних партнерів.
Усі вони загалом погоджуються з трьома найбільш вірогідними сценаріями розвитку подій.
Перший. Ми маємо справу з грою на нервах, демонстрацією сили та перевіркою реакції Заходу на зростання загрози.
До такого Росія вдається вже не вперше, але – як уже наголошувалося – вперше це робить в умовах настільки несприятливої для себе зовнішньополітичної ситуації. Власне, після байденівського «Путін – вбивця» місця для двозначності не залишається. Відтак РФ – у притаманному їй стилі – цілком може брязкати зброєю «для профілактики».
«Чи буде загострення, чи ні – залежить тільки від Путіна, а ми не можемо залізти в голову Володимиру Путіну. З нашого боку, точно ми не плануємо ніяких загострень, тому що цінуємо життя кожного нашого солдата. І ми хочемо, щоб якомога швидше все це закінчилось. І ще хочу сказати важливу річ: у нас уже не та армія, яка була у 2014 році», – прокоментував секретар РНБО Олексій Данілов під час інтерв’ю, яке ми записали цього тижня (повний виклад розмови очікуйте на LB.ua у найближчі дні).
Другий – Росія йде на ескалацію конфлікту на Донбасі, де відновлюються повноцінні бойові дії – на окремих ділянках чи на всій лінії фронту. Імовірно, на якомусь етапі можливе залучення безпосередньо підрозділів збройних сил РФ. Формальний привід сталий – захист місцевого населення.
Третій – наші співрозмовники вважають його найменш імовірним, але чи не найбільш загрозливим – РФ може спробувати атакувати з півдня. Головне, з боку Криму. Мета – просунутися вглиб української території, щоб узяти під контроль гідротехнічні споруди, здатні забезпечити водою окупований півострів.
Наразі прісна вода в Криму – справжній дефіцит (місцеві споживають її в шість разів менше, ніж у середньому по Україні, а окупаційна влада планує ввести підвищений тариф для тих, хто дозволяє собі «використовувати більше від норми»). Півострів завжди був посушливим, а на момент його анексії понад 85% води туди постачалося за рахунок потужностей Північно-Кримського каналу (розташований на території Херсонської області). Росіяни обіцяли проблему вирішити, але, звісно, цього так і не зробили. Після низки посух локальні водосховища та річки зміліли настільки, що ситуація скидається на екологічну та гуманітарну катастрофу.
Так просто із цим не справитися, і просування вглиб Херсонщини може стати для агресора «вимушеним» заходом. Власне, для відновлення водопостачання в Крим росіянам потрібно зруйнувати дамбу, розміщену неподалік смт Каланчак. Але оскільки дамбу можна швидко відновити/збудувати в іншому місці (як це уже відбулося – нехай і з «підручних засобів» – у 2014-му), ворогові необхідний сталий контроль над цією територією. Аж до міста Нова Каховка.
Плюс рівень води на материку та на півострові різний, раніше його баланс забезпечувало спеціальне помпове обладнання, розташоване поблизу Армянська. До недавнього часу воно перебувало в неробочому стані. Намагання полагодити його стане однозначним сигналом до підготовки "водної агресії".
Що ж до цілей імовірного загострення, то окрім останнього (відновлення водопостачання в Крим), можна виділити ще декілька.
Безумовно, усіх їх потрібно розглядати в комплексі. Також – повторимося – з урахуванням абсолютної алогічності дій супротивника.
Отже:
– РФ прагне дати відповідь на санкції проти проросійських політиків в Україні, їхніх медіаактивів і бізнесу;
– До другої річниці президентства Зеленського нагадати всім (включно із західними партнерами) про його невиконану обіцянку швидкого миру на Донбасі;
– Показати українському суспільству нездатність української влади захистити країну, спровокувавши внутрішню дестабілізацію в Україні;
– Зірвати масштабне проведення «Кримської платформи», що очікується до Дня Незалежності України. У разі ускладнення безпекової ситуації закордонні лідери можуть просто не приїхати (в розширеному складі – так точно).
Також не варто забувати, що всі попередні дипломатичні події: злив російським медіа документів переговорів «нормандської четвірки», провокаційні заяви Москви після переговорів Путіна, Меркель і Макрона – спрямовані на повне знищення формату «нормандської четвірки» і перехід виключно в рамки «Мінська». Це – давня вимога РФ, яка не бажає ніде фігурувати у вигляді учасника конфлікту й наполягає на проведенні виборів на Донбасі без повернення нам повноцінного контролю над кордоном.
