ГоловнаЕкономікаБізнес

Торгівля України та Білорусі: чи час говорити про війну?

Уряд Білорусі ввів ліцензування імпорту українських товарів, зокрема: пива, соків, шоколаду, пральних машин, меблів тощо. Для компаній, що експортують зазначені товари, це погана новина, адже для багатьох Білорусь – чи не єдиний ринок збуту. Тамтешні урядовці запевняють, що таке рішення аж ніяк не пов'язане з політикою, хоча цього повністю виключати не можна. Мінськ звинувачує Київ у порушенні договору про вільну торгівлю країн СНД. Але про торговельну війну говорити поки що зарано – обидві сторони, схоже, готові домовлятися, а тому шанс на скасування обмежень є. 

Міжнародний пункт пропуску *Мокрани* на білорусько-українському кордоні
Фото: sb.by
Міжнародний пункт пропуску *Мокрани* на білорусько-українському кордоні

Білорусь вводить режим індивідуального ліцензування імпорту низки українських товарів. Йдеться про кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, плити ДСП і ДВП, шпалери, туалетний папір, картонне та паперове паковання, цеглу, керамічну плитку, скляні ампули, радіатори, сільськогосподарські машини, пральні машини, меблі.

Рада міністрів Білорусі прийняла відповідне рішення 26 травня, чинності воно набере через 10 днів після опублікування. Режим ліцензування зазначеної української продукції розраховано на 6 місяців.

«Такі дії є необґрунтованими та дискримінаційними, – написав з цього приводу у Facebook торговий представник України Тарас Качка. – Режим індивідуального ліцензування означає ручне управління ввезенням української продукції до Білорусі».

Торговий представник України Тарас Качка
Фото: Макс Требухов
Торговий представник України Тарас Качка

За словами чиновника, уряд проводить консультації з вітчизняними виробниками «щодо усунення негативних наслідків дискримінаційних дій уряду Білорусі».

Зі свого боку міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що його відомство разом з торговим представником готове допомогти українським компаніям знайти альтернативні ринки збуту їхніх товарів.

Треба зазначити, що ліцензування імпорту де-юре не є його забороною, але де-факто найчастіше призводить саме до такого результату.

Як заявила колишній торговий представник України (2015-2018) Наталія Микольська, рішення білоруського уряду однозначно призведе до скорочення українського експорту товарів, які потрапили під режим ліцензування. «Для деяких категорій товарів це буде дуже відчутно, бо Республіка Білорусь для них є одним з основних ринків», – написала вона у Facebook.

Політика чи економіка

Звертає не себе увагу той факт, що інформація про ліцензування українського імпорту з'явилася того самого дня, що й новина про те, що Білоруська нафтова компанія (БНК) припиняє постачання в Україну бензину А-95, при тому що на неї припадає близько половини всього вітчизняного ринку цієї марки.

АЗК м. Броди, Львівська область, автодорога Київ-Чоп 441 кілометр
Фото: beloil.com.ua
АЗК м. Броди, Львівська область, автодорога Київ-Чоп 441 кілометр

Пізніше БНК спростувала відмову постачати паливо в Україну, втім визнала, що через ремонт на Мозирському нафтопереробному заводі його обсяги можуть бути меншими.

Така синхронна атака з двох боків наводить на думку, що це є помстою за приєднання Києва до західних санкцій проти Мінська через примусову посадку літака компанії Ryanair з метою затримання опозиційного журналіста Романа Протасевича. Як відомо, Україна припинила авіасполучення з Білоруссю та закрила свій повітряний простір для білоруських літаків.

Але Білоруська нафтова компанія відкидає політичну складову в рішенні про скорочення обсягів постачання бензину А-95

Щодо рішення про ліцензування імпорту українських товарів, то воно, як запевняють у Мінську, також прийнято суто з економічних причин. За словами міністра закордонних справ Білорусі Володимира Макея, обмеження українського імпорту є відповіддю на аналогічні дії української сторони.

«Мова про обмеження імпорту низки українських товарів рівно на ту суму, яку ми втратили в нашій торгівлі з Україною. Ми не зацікавлені в нагнітанні ситуації, але будемо прораховувати варіанти реагування, щоб мінімізувати збиток від рестриктивних дій, в тому числі з боку України», – сказав глава білоруського МЗС.

Глава МЗС Білорусі Володимир Макей
Фото: lugansk1.info
Глава МЗС Білорусі Володимир Макей

При цьому його підлеглий – перший заступник міністра закордонних справ Олександр Гур’янов запевнив, що Білорусь готова відмінити останні рішення та повернути в повному обсязі режим вільної торгівлі з Україною, але тільки тоді, коли наша держава перегляне заходи щодо білоруської продукції.

Про що саме йдеться? Україна з травня 2020 року де-факто ввела мито на окремі позиції білоруської продукції, зокрема: на метал, колісну техніку, сірники, крохмаль, будівельні матеріали, цемент, лампи розжарювання. У квітні поточного року введено мито на вантажівки та автобуси

До переговорів готові

У Білорусі вважають, що Україна своїми діями порушила норми зони вільної торгівлі між країнами СНД. Перший заступник глави МЗС Білорусі Олександр Гур’янов каже, що Мінськ до того, як ввести рішення про обмеження українського імпорту, закликав Київ до діалогу, але марно. Він також запевнює, що Білорусь готова до переговорів «у будь-який момент».

Як розповіли LB.ua джерела в уряді, Україна також готова до перемовин. Але, додав співрозмовник видання, такі питання обговорюються на робочому рівні – без винесення в публічну площину.

«У недалекому минулому навіть найкритичніші питання вдавалося вирішувати, – сказав він. – Тому ми розглядаємо всі можливі рішення. Опції є. Доузгоджуємо».

Український пункт пропуску «Нові Яриловичі» (з білоруської  «Нова Гута»)
Фото: gpk.gov.by
Український пункт пропуску «Нові Яриловичі» (з білоруської  «Нова Гута»)

Проте як зазначило джерело, на сьогодні до кінця не зрозуміло, білоруси дбають про суто торговельні питання чи все ж таки тут присутня політика.

«У будь-якому разі наша мета – захистити інтереси українських компаній», – резюмував співрозмовник LB.ua.

Партнер, керівник практики міжнародної торгівлі юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Олена Омельченко впевнена: щоб влагодити ситуацію, обом сторонам потрібно повернутися до правового поля Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011.

«Це означає, що Мінекономіки може ініціювати перед Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі відміну спеціального мита на рівні 35%, введеного щодо білоруського автопрому, а Республіка Білорусь – скасувати постанову про ліцензування пива, соків, кондитерських виробів, шпалер, радіаторів тощо», – сказала юристка.

Асортимент шпалер виробництва Росії, України та Білорусі в будівельному магазині м. Барановичі, Білорусь
Фото: Кристина Собинская
Асортимент шпалер виробництва Росії, України та Білорусі в будівельному магазині м. Барановичі, Білорусь

Для Білорусі український ринок не менш, а, можливо, більш важливий, ніж білоруський ринок для України, особливо в умовах майже повної ізоляції з боку Заходу та шаленого політичного й економічного тиску з боку Росії.

Саме тому є певні сподівання, що домовитися вдасться. Звичайно, за умови, що національні інтереси України будуть максимально захищені. 

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram