ГоловнаЕкономікаДержава

​Бюджет-2021: планів багато, грошей мало

Проєкт бюджету на 2021 рік у Кабінеті Міністрів охрестили «бюджетом можливостей для розвитку». Міністру фінансів Сергію Марченку довелося готувати його в непростих умовах – у Верховній Раді публічно говорять, що розглядають можливість його відставки. «Ми намагалися зробити його (бюджет, – LB.ua) максимально реалістичним і не вдаватися у формат: давайте зробимо красивий бюджет, щоб можна було якийсь тиждень пересидіти міністру фінансів. Чи я буду міністром наступного року, чи наступний міністр – але він зможе цей бюджет виконати», – каже Марченко. Але чи так це?

Сергій Марченко
Фото: Міністерство фінансів України
Сергій Марченко

Проєкт бюджету з доходами 1,071 трлн гривень і видатками 1,350 трлн розроблено на основі доволі оптимістичного офіційного урядового прогнозу показників економічного та соціального розвитку України. Наприклад, якщо Міжнародний валютний фонд прогнозує Україні повільне зростання ВВП на 1,1%, то уряд закладає 4,6%.

Бюджет передбачає 30%-ве збільшення мінімальної зарплати – до 6000 гривень з 1 січня і 6500 гривень з 1 липня, що, за прогнозами уряду, розжене інфляцію до 7,3%. Це більше від цільового рівня Нацбанку, але загалом не суперечить основним засадам грошово-кредитної політики на 2021 рік, які допускають короткострокові відхилення інфляції від установленої мети.

Бюджет розраховано, виходячи із середньорічного курсу 29,1 грн за 1 долар США.

Доходи

Доходи державного бюджету вперше перевищать трильйон гривень. Порівняно з планом на цей рік вони збільшуються на 92 млрд гривень. Як каже Марченко, це станеться в основному завдяки податку на додану вартість, питома вага якого у ВВП повинна збільшитися до 2,9%. «За рахунок чого ми це будемо робити? У першу чергу за рахунок ефективності адміністрування внутрішнього та імпортного ПДВ. Ми вважаємо, що там є (як показує цей рік) суттєві можливості детінізації, роботи зі схемними кредитами, скрутками і так далі. Тому основний приріст надходжень буде саме по цих податках», – пояснює міністр фінансів.

При цьому очікується значний приріст надходжень і від податку на доходи фізичних осіб, рентної плати і акцизів, але в загальній структурі податкових надходжень вони мають набагато меншу частку, ніж ПДВ.

У той самий час неподаткові надходження різко зменшаться: держава отримає значно менше дивідендів (24,6 млрд гривень проти 68,35 млрд гривень), скоротяться також перерахування від НБУ (33 млрд гривень проти 42,7 млрд гривень).

Видатки

Якщо доходи державного бюджету збільшаться на 9,4%, то видатки (з урахуванням кредитів) – на 5,1%. Найбільша категорія – так звані загальнодержавні видатки, куди входить, наприклад, обслуговування державного боргу. У 2021-му році на це піде понад 160 млрд гривень (у 2020-му – 143 млрд). Україна також вперше закладає видатки за державними деривативами, більше відомими як ВВП-варанти, або «варанти Яресько»; у 2021 році кредитори отримають за ними 1,1 млрд гривень, тобто близько 40 млн доларів. У цілому 2020 року Міністерству фінансів потрібно повернути кредиторам 439 млрд гривень.

До категорії загальнодержавних видатків належить освітня субвенція місцевим бюджетам на оплату праці педагогічних працівників – 102,5 млрд гривень (у 2020 році – 79,1 млрд грн). Закладено також фінансування ще не створеного Бюро економічної безпеки, яке має замінити податкову міліцію – на нього виділили 1 млрд гривень. Поки що законопроєкт про БЕЗ пройшов тільки перше читання. Але в цілому видатки державного бюджету на загальнодержавні функції зменшуються, що пояснюється вичерпанням багатомільярдного коронавірусного фонду.

Традиційно високими будуть видатки на соціальне забезпечення та соціальний захист, що пов'язано з хронічно дефіцитним Пенсійним фондом. Діра, яку потрібно буде закрити наступного року трансфертом з держбюджету, становитиме 203,8 млрд гривень. У бюджет заклали щомісячні доплати для пенсіонерів 80+ років (500 гривень на місяць) і 75-79 років (400 гривень на місяць). На соціальні виплати закладають ще 67,5 млрд гривень проти 61,3 млрд гривень цього року. Це збільшення напряму пов'язано з планами підняти мінімальну зарплату. У той самий час видатки на субсидії зменшаться з 39,3 млрд гривень до 36,6 млрд гривень.

Правоохоронні органи та судова система у 2021 році отримають більше, ніж у цьому. Зокрема, для поліції заклали 34,8 млрд гривень (32,7 млрд цього року), на діяльність сил цивільного захисту – 14,6 млрд гривень (13,5 млрд), на забезпечення виконання завдань і функцій Нацгвардії – 12,45 млрд гривень. Загальні видатки на Міністерство внутрішніх справ сягнуть майже 100 млрд гривень.

Фото: Lb.ua

На третину пропонується збільшити видатки на охорону здоров'я. У проєкті закладено 123,4 млрд гривень на програму медичних гарантій (на 34,5 млрд більше, ніж у 2020-му). Також планується виділити 2,6 млрд гривень на закупівлю 7,5 млн доз вакцини від коронавірусу для груп ризику. Хто до них не входить, муситиме вакцинуватися за власний рахунок або сподіватися на краще.

Суттєво – у 2,7 разу, до 7,4 млрд гривень – збільшується фінансування спорту, оскільки наступний рік буде олімпійським. Приблизно на такому самому рівні плануються видатки на культуру. Зокрема, проєктом передбачено появу мільярдного фонду розвитку закладів культури загальнодержавного значення.

На так зване «Велике будівництво» закладають 150 млрд гривень, але з них менш ніж половина – це власне дорожній фонд. Понад 70 млрд гривень заплановано залучити під державні гарантії. Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян попереджає, що це загрожує колапсом у наступні роки. «Якщо ми візьмемо 70 млрд у вигляді запозичень під держгарантії – з 2022 дорожній фонд можна буде ліквідовувати, бо всі його надходження підуть на виплату боргів. І що далі?» – каже Омелян.

Дефіцит

Головна проблема проєкту бюджету – це гігантський дефіцит у розмірі 270 млрд гривень, або 6% від ВВП. Цього року він ще більший – 298 млрд гривень (близько 7,5%), але це виправдано коронакризою. Економіку довелося зупиняти, доходи бюджету сильно скоротилися, тоді як видатки, зокрема на медицину, потрібно було підіймати. Бюджетні правила взагалі-то забороняють установлювати рівень дефіциту держбюджету вище за 3% ВВП, і в останні роки до кризи його вдавалося втримувати в цих рамках. Але проєктом бюджету цю норму зупиняють.

Фінансувати дефіцит державного бюджету у 2021 році уряд планує за рахунок запозичень. Проєкт передбачає їх збільшення на 10% порівняно з нинішніми роком – до 684,7 млрд гривень. В основному це будуть облігації внутрішньої позики (549,1 млрд гривень), але планується також вихід на зовнішні ринки. Від євробондів наступного року заплановано отримати 86,4 млрд гривень, тобто близько $3 млрд. У бюджет заклали транші Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних фінансових організацій у розмірі 43,2 млрд гривень, або близько $1,5 млрд. Також уряд планує отримати 6 млрд гривень від приватизації, хоча, як правило, цей показник не виконується в повному обсязі.

Незважаючи на такі великі запозичення, загальний розмір державного боргу, згідно з планами уряду, зменшуватиметься. На кінець 2021 року він має становити 64,6% від ВВП, або на 3,4 п.п. менше порівняно з 2020-м. До коронакризи Україні вдавалося щороку зменшувати цей показник на 10 п.п.

Уряд представить проєкт бюджету в п'ятницю, 18 вересня. Його розгляд у першому читанні має відбутися не пізніше ніж 20 жовтня.

Андрій ВодянийАндрій Водяний, Редактор відділу "Економіка"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram