Верховна Рада повторно розглянула з пропозиціями президента закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (№3640).
За продовження мораторію проголосували 297 нардепів. Голова фінкомітету Данило Гетманцев повідомив, що мораторій продовжується на пів року, а не до 2022 року, як передбачала попередня редакція. Продовження почне діяти з моменту закінчення нинішнього мораторію, термін якого спливає у жовтні. Таким чином загалом мораторій буде чинним до 21 квітня 2021 року.
Представник президента в парламенті Руслан Стефанчук зазначив, що президент не підписав закон, тому що його окремі положення не узгоджуються з Конституцією і не відповідають принципу юридичної визначеності.
Положення закону були спрямовані на унеможливлення примусового позбавлення єдиного житла позичальників, які отримали кредит в іноземній валюті. При цьому пропонована редакція не визначала чітких умов та кола боржників, щодо яких діятиме заборона на відчуження майна.
"У зв'язку з цим президент зауважує, що це може спричинити неоднозначне трактування положень закону та стати наслідком ухилення за споживчими кредитами в іноземній валюті, а й під час примусового виконання рішень інших категорій стягнення. Неоднозначне застосування положень закону може використосуватися боржниками за іншими категоріями зобов'язань. Президент не може погодитися з продовженням строку мораторію до 1 січня 2022 року, оскільки це слугуватиме формуючим фактором відновлення іпотеки, що є важливим чинником доступності житла", - зазначив Стефанчук.
Нагадаємо, що парламент вже ухвалював цей закон у липні 2020, однак президент Володимир Зеленський не підписав його, а додав свої пропозиції.
Закон продовжує дію мораторію на примусове відчуження на єдине житло позичальників, яке заставлене як забезпечення виконання зобов’язань позичальників за валютними кредитами до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей здійснення реструктуризації за кредитами в іноземній валюті, наданими кредитними установами – резидентами України фізичним особам, порядок погашення заборгованості позичальників за такими кредитами та особливості звернення стягнення на предмети забезпечення за такими кредитами, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок нарахування/списання пені та штрафів внаслідок прострочення виконання зобов’язань позичальників за такими кредитами.
Нацбанк закликав не підтримувати цей закон, оскільки він забороняв банка регулювати проблемні борги валютних позичальників.