“Трішки підтримати людей”
Визначений невідкладним президентський законопроєкт №3963 передбачає, що мінімальна зарплата збільшиться майже на 6% “з метою покращення якості життя громадян за рахунок підняття рівня доходів працюючого населення”. Мета хороша, бо нинішні 4723 гривні – це мало. Фактичний прожитковий мінімум, за підрахунками Міністерства соціальної політики України в цінах липня 2020 року, дорівнює 5054 грн. Крім того, підвищення мінімалки збільшить доходи працівників бюджетної сфери, чиї посадові оклади розраховуються за єдиною тарифною сіткою, прив’язаною до мінімальної зарплати.
“Зараз дуже важливо трішки підтримати людей”, – каже Зеленський, маючи на увазі коронакризу та карантин.
Наступні етапи підвищення мінімалки – на тисячу гривень з 1 січня та на 500 гривень з 1 липня – збираються прописати вже в наступному бюджеті, на 2021 рік. Його проєкт має бути подано до 15 вересня. Якщо всі ці плани буде реалізовано, мінімальна зарплата менше ніж за рік збільшиться майже на 40% і сягне 6500 гривень. Це, звичайно, не плюс 100%, як у 2017 році, але теж суттєво і для України нетрадиційно.
На час грошової реформи 1996 року мінімальна зарплата в Україні становила півтора мільйона купоно-карбованців. Після введення гривні від цієї суми відпали нулі, і мінімалка “зменшилася” до 15 гривень (на той час – менш ніж 9 доларів). Через рік її підняли втричі. За наступні роки мінімальну зарплату в Україні підвищували ще зо п'ять десятків разів. Але мало які з цих підвищень були такими значними, як обіцяють зараз.
Запланована динаміка підвищення мінімальних стандартів оплати праці до того ж набагато випереджає темпи економічного зростання. У 2020 році ВВП України взагалі скоротиться, а у 2021-му очікується помірне зростання на рівні близько 4%.
Наслідки
Голова Ради Національного банку Богдан Данилишин вважає, що підняття мінімалки покращить її співвідношення до середньої зарплати, збільшить попит на внутрішньому ринку (хоча очевидно, що мова йтиме в першу чергу про вузький сегмент товарів першої необхідності) та сприятиме детінізації економіки.
Але окремі українські економісти, зокрема з Центру економічних стратегій, уже охрестили плани Зеленського та його уряду популізмом. Вони прогнозують, що стрімке підвищення мінімалки в умовах економічної кризи стане шоком для бізнесу. Його фактично поставлять перед вибором, як забезпечити вимушене збільшення оплати праці: піднімати ціни на свою продукцію, звільняти робітників, виводити їх в тінь чи відмовлятися від інвестицій. Найбільше постраждають малі та середні підприємства, для яких ріст мінімалки болючіший, ніж для великого бізнесу.
Збільшення податкового навантаження відчує не тільки бізнес, який дійсно платить мінімалку, а й той, що робить це з метою мінімізації податків (виплачуючи решту зарплати «в конверті»). Зачепить і ФОПів, які платять єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від мінімальної зарплати. Його сума збільшиться з 1039 гривень до 1100 уже цього року і до 1430 гривень наступного.
Прив'язані до мінімальної зарплати і деякі інші податки, збори та платежі. Наприклад, максимальна ставка податку на нерухомість – 1,5% від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Тобто у 2021 році податок буде платитися з максимального розрахунку 70.84 грн за кв. м, а у 2022 – вже 90 гривень (1,5% від мінімалки на початок 2021 року).
Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю “Фокусу” сказав, що зростання мінімалки на 300 гривень уже цього року додатково принесе в бюджет близько 1,2 млрд гривень у вигляді податку на доходи фізичних осіб і ще 1,7 млрд гривень у вигляді ЄСВ. “Підвищення не критичне”, – вважає міністр.
У проєкті змін до бюджету, який запропонували в Офісі президента, передбачають збільшення ПДФО тільки на 461 млн гривень. Профінансувати підвищення мінімалки планують в основному за рахунок зменшення на 3,5 млрд гривень видатків на обслуговування державного боргу. Це пояснюється більш сильною гривнею «порівняно з прогнозним курсом». Чим фінансуватимуть майбутній ріст мінімалки, поки що невідомо. Голова Державної податкової служби Олексій Любченко запевняє, що «все вже збалансовано», і він, зокрема, зобов'язався забезпечити на наступний рік рекордний показник податку на додану вартість.
Інфляція
Один з головних ризиків стрімкого підвищення розміру мінімалки – це інфляція. За збільшенням внутрішнього споживання йде зростання цін. За оцінками Нацбанку, дворазове зростання мінімальної зарплати у 2017 році додало близько двох відсоткових пунктів до споживчої інфляції. Тоді підвищення зарплат «підхопив» приватний сектор: робочої сили не вистачало, багато людей виїжджали на заробітки за кордон. Не виключено, що й нинішні плани направлені саме на це – трохи розкрутити інфляцію. У червні міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко назвав нинішню низьку інфляцію (трохи вище за 2% в річному вимірі) «катастрофічною». В урядовому прогнозі на 2021 закладено інфляцію на рівні 7,3%, тоді як НБУ поки що очікує тільки 5,5%.
Але такий розвиток подій матиме і зворотний ефект. Чинна влада розраховує на дешевші кредити для бізнесу, тоді як прискорення інфляції, навпаки, може спровокувати збільшення відсоткових ставок. «Стрімке підвищення мінімальної заробітної плати наступного року з відповідними проінфляційними ефектами разом з уже очевидною паузою в отриманні траншів від МВФ створюють передумови для швидшого і більш рішучого підвищення [облікової] ставки», – попереджають у Київській школі економіки. Це, відповідно, обмежить можливості кредитування, що суперечить планам уряду.
Утім голова Національного банку Кирило Шевченко ризиків для інфляції не бачить. Він вважає, що плюс 300 гривень до мінімалки з вересня «практично не позначиться на загальному рівні інфляції», а ціновий ефект від наступних підвищень «буде суттєво меншим, ніж у 2017 році».