Але в такому лісі ніхто, як правило, не займається веденням лісового господарства. Він захаращений і дуже часто є джерелом пожеж, які перекидаються на інші лісові масиви. Цей ліс варварськи знищується, адже формально для держави його не існує.
Ми тривалий час просили уряд та парламент нам надати таку можливість, і 20 червня ВРУ у другому читанні ухвалило законопроєкт №5650, який запроваджує механізм узаконення самосійних лісів.
Територіальні органи Держлісагентства отримали можливість звертатись до територіальних громад, або військових адміністрацій з клопотанням про передачу залісених територій. Після отримання згоди та відповідного рішення про передачу таких ділянок, ми, як оператор державних лісів, оформлюємо документи про зміну статусу угідь та почнемо догляд.
Закон вже працює. Протягом двох останніх місяців нашими територіальними органами та підприємствами до місцевих органів влади подано понад 1,6 тисяч заявок з пропозицією переведення ділянок загальною площею майже у 42 тисяч гектарів до лісового фонду України.
Як реагує місцева влада?
Досить по різному. Наприклад у Чернівецькій області на 37 запитів отримано лише 7 відповідей. І всі негативні! Київщина – суцільні відмови. Дніпропетровщина – взагалі нуль відповідей.
Інша картина на Полтавщині – з 16 заявок 13 позитивних на 1,4 тисяч гектар. Миколаївщина підтримала заявки на 874 гектари. На Волині погодились передати 2,6 тисяч гектарів лісу. Маємо велику підтримку на Житомирщині, Чернігівщині, Хмельниччині.
Загалом по Україні є позитивна відповідь від місцевої влади по 11,4 тисячі гектар.
Майже на 1,2 тисячі гектар вже зареєстровані речові права. Тепер це офіційно державний ліс, який захищають, про який дбають. По іншим ділянкам процес оформлення документів триває.
Вочевидь, у подальшому потрібна більш активна підтримка кампанії з порятунку самосійних лісів з боку місцевої влади. Ми готові розглядати різні варіанти – наприклад, ділянка після переведення у землі лісового фонду може залишатись у власності громади. Агентство за договором забезпечить догляд та лісовпорядкування. Головне це врятувати ліс, в цьому, як мені здається, мають бути зацікавлені всі сторони. Або громада скористається послугами комунального підприємства, регіональне управління агентства лише забезпечить нагляд.
Це не лише питання екології, збереження екосистеми. Щоб виростити ліс «з нуля» потрібен час і гроші. Чи не краще зберегти те, що подарувала нам природа?
Тому будемо знову і знову виходити на місцеву владу з клопотаннями.
Для того, щоб зрозуміти, де і скільки в Україні «необлікованого» лісу, ми ще з минулого року запустили проект аналізу космічних знімків, які дозволяють встановити точну площу лісів нашої держави. Наразі дешифровано 16 найбільш лісистих областей – 35 млн гектарів, або 59% території України.
Знайдено додатково 1,5 млн гектарів територій, вкритих лісовими насадженнями, які не були враховані під час обліку лісів 2010 року. Частина – це лісосмуги та інші захисні насадження, але переважно це самосійні ліси, площа яких вимірюється сотнями тисяч гектарів. Ми зобов’язані їх зберегти.
В кінці року ми обов’язково складемо рейтинг регіонів щодо ефективності роботи з порятунку «нічийних» лісів. І нагородимо переможців…