Жоден наказ Мінпросвітництва РФ формально не містить прямої заборони на українську мову і літературу. Проте кілька наказів непрямим впливом фактично знищують викладання цих предметів.
Як це працює:
Наказ № 258 від 01.04.2025 встановлює зміни до федерального переліку підручників. Скасовує дію старих підручників (видання до 2020 р.) та визначає новий перелік рекомендованої літератури на 2025/26 рік. Якщо в оновленому переліку відсутні українські підручники — школи втрачають право офіційно використовувати їх у навчальному процесі. По суті без підручника — предмет автоматично випадає з розкладу, бо немає методичного забезпечення та правової підстави для викладання. Навіть якщо вчитель захоче викладати українську, він не зможе це зробити в межах шкільної програми, оскільки урок не відповідатиме затвердженим. Таким чином, наказ не забороняє предмет, але створює “де юре” умови, в яких його викладання стає неможливим. Вгадаєте, з яких предметів немає підручників в новому переліку? Правильно. Українська мова та література в будь-якому варіанті.
Наступний наказ № 171 від 04.03.2025 щодо зміни правил прийому до школи. Він регламентує порядок прийому до шкіл на окупованих територіях та офіційно інтегрує їх у федеральну систему РФ.
У правилах прийому відсутнє посилання на будь-яку мовну специфіку чи право вибору мови навчання. Школи формально прирівнюються до звичайних російських освітніх установ — отже, застосовуються лише федеральні програми РФ, у яких українська відсутня. Батьки не можуть вимагати курс українською, бо не передбачено в нормативних документах.
Результат — повна “уніфікація” системи, де українська мова просто не має місця за визначенням, хоч і не заборонена прямо.
Інші накази (№ 147, 406 тощо) в цій лише закріплюють регламент загального характеру та в сукупності з наказами 258 і 171 формують адміністративну модель, де українська не має підручника, затвердженої програми, кадрового забезпечення та у підсумку – нормативної підстави для включення до розкладу.
Так працює “тиха ліквідація”. Коли українську мову та її викладання формально не заборонено, проте викладання її неможливо. Це класична схема адміністративного знищення без офіційної заборони — через усунення всіх інструментів реалізації. Лагідна бюрократична деукраїнізація.