Закінчення війни Росії проти України очікувано стало однією з головних тем порядку денного Мюнхена: як партнери, так і вороги очікували, що саме привезуть на безпекову конференцію представники нової американської адміністрації, яка активно почала комунікувати з Росією без європейців.
Під час спілкування з журналістами президента України Володимира Зеленського запитували про мирні переговори, можливі компроміси та готовність до діалогу. Відповідаючи на запитання LB.ua, Зеленський заявив, що вже наступного року Росія може розпочати війну проти країн НАТО.
Український лідер наголосив, що під загрозою війни, яка, за його словами, може розпочатися вже наступного року, опиняються Польща та країни Балтії. За словами Зеленського, Україна отримала дані про російські плани щодо Білорусі. Вже цього року Росія підготує 15 дивізій для тренувань і посилення білоруського напрямку.
«Ми думаємо, що всі вони будуть розміщені на території Білорусі або частково. Це буде, я не знаю, 100–150 тисяч людей. Це велике угруповання. Я не впевнений, що воно піде в наступ на Україну. Може бути, але наступ відбудеться. Я нікого не залякую. Вони можуть рушити в Україну, як у 2022 році, або ж у напрямку Польщі чи Балтії», – заявив він.
У кулуарах співрозмовники з української делегації повідомили, що дані про підготовку росіянами нових наступальних сил на території Білорусі передали США. «Зеленський обговорив із Венсом і те, що Путін зараз робить у Білорусі», — зазначив один зі співрозмовників.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс уже під вечір, під час зустрічі із Зеленським, говорячи про мир, згадав і Східну Європу, яка може опинитися під ударом. «Ми хочемо досягти тривалого миру, а не такого, що призведе до нового конфлікту в Європі через кілька років. Ми провели низку змістовних розмов про те, як цього досягти, і їх буде ще більше в найближчі дні, тижні та місяці», — заявив віцепрезидент США.
Але мало просто хотіти миру, якщо цього не бажає агресор — Росія. Так само, як і недостатньо прагнути вступу в НАТО, якщо сам Альянс не готовий до цього кроку. Новий президент США Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії обіцяв завершити війну в Україні за 24 години – своєрідні «2-3 тижні» у американському виконанні. Хоча мало хто сприймав ці заяви всерйоз, тривога посилювалася через те, що шукати миру новий американський лідер, міг би, не зважаючи на Україну та її інтереси.
«Вони (США — LB.ua) повинні бути на нашій стороні, бо це вони (Росія — LB.ua) на нас напали. Це не ми на них напали, це вони на нас, тому ми праві, а не вони», — заявив Зеленський у Мюнхені, переходячи в емоційний режим спілкування.
Багаторічний досвід України у переговорах із росіянами — починаючи не лише з Мінських угод, а ще з 1918 року, коли більшовики, так само як і нинішнє керівництво Росії, використовували переговори як інструмент прикриття війни, — чи то виявився для США недостатньо переконливим, чи то у Вашингтоні ще не встигли його належно осмислити.Дональд Трамп уже встиг шокувати своїх партнерів, провівши телефонну розмову з Володимиром Путіним для обговорення миру в Україні.
Тож у ситуації, коли слова почали відриватися від реальністю з шаленою швидкістю і летіти кудись в напрямку космічних планів Ілона Маска, терміново треба було шукати винного. І цим винним США спробували призначили Європу. Головний гість конференції, віце-президент США Джей Ді Венс, розпочав свій публічний виступ із нищівної критики Європи.
«Загроза, яка мене найбільше турбує щодо Європи, — це не Росія, не Китай і не будь-який інший зовнішній суб'єкт. Мене непокоїть внутрішня загроза — відступ Європи від деяких із її найфундаментальніших цінностей, спільних зі Сполученими Штатами Америки. Мене вразило, що колишній єврокомісар нещодавно виступив у телеефірі та відкрито висловив захоплення тим, що румунський уряд скасував вибори в цій країні. Він попередив: якщо ситуація розвиватиметься не за планом, те саме може статися і в Німеччині», — заявив Венс.
Уся промова віце-президента США була наповнена майстерними риторичними прийомами. Одним із таких є й наведена вище цитата, де політик зміщує акценти, позиціонує США як «поліцейського демократії», але не у протистоянні з Росією, а у відносинах із Європою.
Згадка про скасування румунських президентських виборів наприкінці минулого року є не менш важливим сигналом у контексті виборів у Німеччині, які відбудуться 23 лютого. Наслідуючи Ілона Маска, який відкрито підтримує німецьку ультраправу партію AfD, Венс закинув організаторам відсутність радикалів на конференції.
«Організатори цієї конференції заборонили законодавцям, які представляють партії як лівого, так і правого спрямування, брати участь у дискусіях. Водночас ми не зобов’язані погоджуватися з усім, що вони кажуть, або навіть з окремими їхніми тезами. Однак, коли політичні лідери представляють значну частину виборців, ми, принаймні, повинні вести з ними діалог», — сказав Венс, натякаючи на ультраправу AfD та ультраліву «Союз Сари Вагенкнехт». (Наступного дня віцепрезидент США особисто зустрівся з лідеркою AfD Алісою Вайдель, при цьому відмовився зустрітися з чинним канцлером Німеччини Олафом Шольцем).
Венс звинуватив європейські країни у відході від демократичних цінностей.
«Чого варта ваша демократія, якщо її можна зруйнувати за кілька сотень тисяч доларів?» — кинув він наостанок.
Таким чином представник нової американської адміністрації не просто виносить європейців за дужки широкого обговорення війни в Україні, а й робить із Європи джерело проблеми. Судячи з усього, адміністрація Трампа зробила висновки після виведення американських військ з Афганістану у 2021 році, але не безпекові, а радше іміджеві: потрібно знайти винного за власні провали.
Ба більше, як представник Трампа, який у 2019 році не погребував навіть зустріччю з північнокорейським лідером Кім Чен Ином, Дже Ді Венс натякнув, що джерелом тероризму є міграція, а не бездумна безпекова політика, яка, власне, й штовхає окремих відчайдухів до відсутності альтернатив у політичній боротьбі (що, звісно, жодним чином їх не виправдовує). Особливо цинічно ці заяви прозвучали в Мюнхені саме в ті дні, коли напередодні безпекової конференції виходець з Афганістану скоїв теракт, в’їхавши на автомобілі у натовп.
Особливу увагу варто приділити тезі Венса про скасування президентських виборів у Румунії та його натяках на можливість подібного сценарію в Німеччині, що є надзвичайно ризикованим сигналом. Якщо теза про «скасовані вибори» набуде ширшого медійного резонансу, це може спровокувати політичну кризу всередині ЄС, обмеживши можливості європейських інституцій демократичним шляхом – через судові процедури – гарантувати виборчі процеси, верховенство права та, що не менш важливо, протидіяти політичним перевертням і фальшивим лідерам, інфільтрованим Росією.
«Але є і хороші новини – ваша демократія не така слабка, як може здатися», — заявив Венс.
І це правда: європейським країнам доведеться покладатися на себе та свою міцну демократичну традицію, яка має витримати ці виклики.
Європейці, до слова, вирішили не мовчати. Виступаючи після Венса міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав його заяви «неприйнятними».
«Ми боремося за ваше право бути проти нас» — це один із девізів Бундесверу, і він свідчить про нашу демократію — ту демократію, яку щойно поставив під сумнів віцепрезидент США, — сказав Пісторіус. — Якщо я його правильно зрозумів, він порівнює стан у Європі з умовами, які панують у деяких авторитарних режимах. Пані й панове, це неприйнятно!».
Висока представнця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у свою чергу зазначила, що була здивована «лекціями» Венса.
«Вони (США — LB.ua) намагаються сваритися з нами, а ми не хочемо сваритися з нашими друзями», — додала вона.
***
Матеріал написаний за сприяння CFI, Agence française de développement médias як частину Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.