В останні тижні активізувалися атаки "кіберагентів" з Росії на політичні партії та фонди в Німеччині. Це випливає із засекреченого "ситуаційного звіту про гібридні загрози" федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини, який потрапив у розпорядження тележурналу Kontraste телеканалу ARD. Витяги з документа він оприлюднив у вівторок, 15 червня, передає DW.
Як випливає з доповіді, у більшості випадків мова про атаки методом підбору пароля (brute-force) на облікові записи електронної пошти. При цьому метою дій "кіберагентів" було отримання доступу до конфіденційних даних. МВС ФРН розцінює подібні напади як "серйозну загрозу" на тлі майбутніх виборів в Бундестаг.
При цьому міністерство побоюється, що перехоплення даних може служити не тільки цілям шпигунства, а й спеціально використовуватися для операцій впливу і дезінформації з метою впливу на вибори в ФРН в інтересах Росії. МВС Німеччини при цьому посилається на оцінку відділу корпоративної безпеки Facebook. Компанія вважає, що вкрадені дані можуть бути передані журналістам, а не опубліковані в соцмережах, як, на думку судових органів США, наприклад, відбулося в 2016 році в результаті атаки на сервери Демократичної партії США.
Говорячи про співробітників ЗМІ, автори доповіді також стверджують, що журналісти російського каналу RT своїм освітленням виборів в землі Саксонія-Ангальт могли "сприяти втраті довіри до інститутів", діючи при цьому не напряму і "без сенсаційних яскравих звинувачень".
На початку травня розвідслужби Великобританії і США підготували низку рекомендацій для захисту від хакерів, пов'язаних, за їхніми даними, зі Службою зовнішньої розвідки (СЗР) РФ. Доповідь була опублікована урядовим Національним центром кібербезпеки Великобританії (NCSC) у співпраці з Агентством національної безпеки США (АНБ, NSA), американськими міністерством юстиції та Агентством з кібербезпеки і забезпечення захисту інфраструктури (CISA).
Як відзначали укладачі звіту, СЗР "використовує різноманітні інструменти і методи" для отримання розвідувальної інформації, за допомогою кібератак на "закордонні урядові, дипломатичні, аналітичні" центри, а також медичні та енергетичні установи. На думку розвідок Великобританії і США, потужностей СЗР РФ досить, щоб здійснювати кібернапади на цілі не тільки в цих двох країнах, а й в континентальній Європі, державах-членах НАТО, а також на території сусідів Росії.
14 червня учасники саміту Північноатлантичного альянсу в Брюсселі схвалили "Всеосяжну політику кіберзахисту" НАТО. Вони підтвердили, що в разі серйозної кібератаки може бути застосована стаття 5 Вашингтонського договору про колективну оборону. В ній йдеться про те, що, якщо на одного союзника по НАТО буде вчинено напад, то це викличе відповідну реакцію з боку всього альянсу.