Іще у квітні президент Європейської ради Шарль Мішель запропонував лідерам ЄС зібратися на вечерю, щоб обговорити ряд питань: «Наша вечеря буде присвячена питанням зовнішньої політики. Ми проведемо стратегічні дебати щодо Росії. Російські нелегальні та провокаційні кроки продовжуються як у країнах-членах ЄС, так і за його межами, останнім часом із так званим списком «недружніх держав».
Після інциденту з літаком Ryanair порядок денний довелося швидко змінювати. Євросоюз вимагатиме негайного звільнення білоруського журналіста Романа Протасевича, «звертаючи особливу увагу на стан його здоров'я». Серед інших заходів, які обговорюватимуть – економічні санкції, замороження інвестиційних програм, заборона білоруській державній авіакомпанії «Белавіа» бути у повітряному просторі ЄС, а також «заклик до авіакомпаній не використовувати білоруський повітряний простір, так само як і блокування наземного транзиту до ЄС з Білорусі». Такі заяви лунали від очільниці Єврокомісії Урсули фон ден Ляєн і голови європейської дипломатії Жозепа Борреля. «Йдеться про викрадення, акт піратства, вчинений державою», – сказав останній.
Він також нагадав, що крім саміту ЄС, на якому лідери обговорюють останні події в Білорусі, Рада ЄС найближчим часом має розглянути четвертий пакет санкцій проти режиму Олександра Лукашенка.
Балтійський супротив
24 травня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс і голова Ризької думи Мартиньш Стакіс замінили державний прапор Білорусі та біло-червоно-білий стяг на флагштоку поруч із готелем Radisson Blue, де майоріли прапори країн-учасниць чемпіонату світу з хокею. Того самого дня МЗС Білорусі викликало посла Латвії в Білорусі Ейнарса Семаніса і повідомило про рішення вислати все посольство з країни. Посол повинен виїхати за межі Білорусі упродовж 24 годин, а інші дипломати – 48 годин.
МЗС Латвії оголосило про висилку білоруських дипломатів до нормалізації відносин у відповідь на дії Мінська.
Три балтійські країни заявили, що білоруський повітряний простір слід визнати «небезпечним», а також ЄС повинен закрити свій повітряний простір для білоруських польотів. Латвійська авіакомпанія airBaltic стала першою, хто повідомив, що більше не використовуватиме білоруський повітряний простір, тоді як Франція та Ірландія заявили, що обмеження повітряного руху можуть бути частиною відповіді ЄС.
Дорогою на саміт президент Литви Гітанас Науседа звинуватив Білорусь у «державній терористичній акції проти Європейського Співтовариства», наголосивши, що на борту літака було 120 пасажирів 18 національностей. Крім того, уряд Литви інформував, що після посадки в Мінську до Вільнюса з Білорусі не повернулися п'ять пасажирів (білоруси та росіяни). Звісно ж, існує припущення про причетність до викрадення Протасевича російських спецслужб.
Президент Литви також згадав про Островецьку атомну станцію, побудовану російським «Росатомом» у Білорусі, яка розташована за 50 км від Вільнюса. За його словами, Литва зробила кілька попереджень щодо електростанції в екологічному, енергетичному та економічному контексті, але «цього разу ми повинні говорити про Островецьку АЕС як про можливу геополітичну зброю проти європейського співтовариства».
Абсолютно відверто про причетність до захоплення літака заявили США та Велика Британія. Очільник МЗС Британії Домінік Рааб заявив, що важко не повірити, що Росія не причетна до ситуації з примусовою посадкою пасажирського літака Ryanair у Мінську. Проте міністр додав, що наразі в Лондона «немає чітких деталей», натякаючи на докази щодо Росії.
Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ухилилася від відповіді на питання про причетність Росії та, зокрема, про те, чи вона також закликатиме уряд Німеччини зупинити будівництво газопроводу «Північний потік-2», питання, яке мали обговорити всі лідери та представники держав-членів ЄС учора на саміті. Вона обережно висловилася, що «Північний потік-2» не допоможе змінити конфронтаційну поведінку Росії щодо ЄС. «Я думаю, що такий спосіб співпраці на енергетичному рівні не призведе до змін», – сказала вона, додавши, що до саміту Європейської ради наступного місяця слід обговорити «різні варіанти», які готуються у звіті про відносини ЄС та Росії.
Саміт Європейської ради та його рішення
27 лідерів розглядають питання подальших санкцій проти адміністрації президента Олександра Лукашенка на дводенному саміті в Брюсселі, який розпочався вчора ввечері. У понеділок пізно ввечері Європейська рада опублікувала своє рішення, в якому засудила Білорусь за вимушену посадку рейсу Ryanair у Мінську 23 травня 2021 року та затримання білоруською владою журналіста Романа Протасевича та Софії Сапеги.
У своєму висновку глави-держави ЄС вимагають негайно звільнити Романа Протасевича та його подругу Софію Сапегу та гарантувати їхню свободу пересування, закликають Міжнародну організацію цивільної авіації терміново це розслідувати, пропонують Раді ЄС якнайшвидше оновити перелік санкційних списків, а також застосувати економічні санкції.
Лідери ЄС звернулись до Європейської комісії з пропозицією розширити «чорний список», додавши туди білоруських чиновників, відповідальних за скоєне в авіапросторі ЄС.
Окремим пунктом Європейська рада закликає всіх авіаперевізників ЄС уникати повітряного простору над Білоруссю і забороняє білоруським авіакомпаніям польоти над територією ЄС. У зв’язку із цим президент ради Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) збере на екстрене засідання своїх дипломатичних представників у раді.
Лідери ЄС також доручили Раді ЄС невідкладно розробити та ухвалити новий пакет секторальних економічних санкцій проти Білорусі, рішення, яке уже привітав президент США Джо Байден.
Що цікаво, увечері, коли лідери 27 держав-членів обговорювали і відносини з Росією, білоруські державні ЗМІ розмістили відеозвернення Протасевича з в’язниці в Мінську, де той заявляє про співпрацю зі слідством і говорить, що надасть докази того, що він прагнув посіяти ворожнечу в Білорусі.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров став на захист Лукашенка і назвав дії Мінська «обґрунтованими». Камінг-аут зробить і президент Володимир Путін, коли зустрінеться з Лукашенком наприкінці цього тижня, уже втретє тільки за 2021 рік.
Чи будуть санкції
Формальні «жорсткі» дії самого ЄС проти Білорусі можуть бути не такими швидкими, як словесне засудження політичних лідерів держав-членів ЄС.
Зокрема, щоб санкції запрацювали, ЄС має бути «одностайним» щодо цього. Може статися, що санкції проти підприємств, які не можуть бути безпосередньо пов'язані із «викраденням літака», навряд чи витримають критику в судових інстанціях.
Крім того, протягом усього понеділка дипломати та чиновники ЄС попереджали, що Брюссель має обмежені можливості для швидкої протидії Олександру Лукашенку з огляду на правові «перешкоди». Зокрема, за процедурами, що діють у ЄС, для втілення рішень саміту потрібне ще й рішення Ради ЄС, органу ЄС, що формується зі складу міністрів усіх 27 держав-членів. Процес ухвалення рішень від вироблення політики до її імплементації буває різним.
Іноді доволі тривалим. Так, восени 2020 року після численних дебатів і відтермінувань на три місяці Брюссель спромігся запровадити низку санкцій, пов'язаних з проведенням нелегітимних виборів у Білорусі. Крім того, й досі є сили в ЄС, що вказують на неефективність фінансових санкцій проти Мінська, які ніяким чином не вплинули на поведінку Олександра Лукашенка.
Євросоюз уже готує пакет додаткових санкцій для Білорусі, але поки що не зовсім зрозуміло, якими вони будуть і чи будуть також націлені на осіб, відповідальних за перехоплення літака.
Голова саміту Шарль Мішель заявив, що захоплення літака є «міжнародним скандалом» і сподівається, що 27 країн домовляться про штрафні заходи, які вимагають одностайності всіх країн ЄС.
Що ЄС може зробити для цього? У першу чергу домовитися між собою, адже навіть всередині ЄС бачення санкцій дуже різниться. Деякі держави-члени мають інші рішення замість санкцій. Так, міністр закордонних справ Франції запропонував залучити до посередництва Росію в переговорному процесі з режимом Лукашенка. А прем'єр Угорщини Віктор Орбан, відповідаючи на запитання про пріоритет його позицій перед самітом Європейської ради, взагалі згадав виклики пандемії та кліматичних змін, жодним словом не обмовившись про питання Росії та Білорусі в порядку денному.
Тож у підсумку все може традиційно завершитися заявами про «глибоку стурбованість».