Члени Християнсько-демократичного союзу (ХДС) за результатами поштового голосування остаточно затвердили Арміна Лашета на посаді голови партії. Проте це обрання не зробило чинного прем’єр-міністра землі Північний Рейн-Вестфалія автоматично кандидатом на пост канцлера Німеччини. Наступника Ангели Меркель на посаді керівника німецького уряду має бути обрано за результатами виборів до Бундестагу, запланованих на вересень 2021 року. Сама ж Меркель після 16 років канцлерства збирається вийти на політичну пенсію.
Саме такий затягнутий процес визначення керівника партії ХДС, спричинений різними як політичними, так і пандемічними причинами, загострив ситуацію з обранням кандидата в канцлери. Традиційно єдиним кандидатом від політичного блоку консерваторів ХДС і Християнського-соціального союзу (ХСС) висувається представник ХДС. Утім цього разу слабка підтримка Арміна Лашета у ХДС і низький особистий рейтинг серед виборців разом зі значно харизматичнішим лідером ХСС Маркусом Зьодером усіляко послаблюють позиції Лашета-кандидата.
Фактор Зьодера
Уже за кілька днів після партійного з’їзду ХДС, на якому і було обрано Лашета лідером партії, соціологічні опитування показали, що Маркус Зьодер користується утричі більшою популярністю серед німців, аніж він. Хоч Зьодер, який є чинним прем’єр-міністром Баварії, офіційно не оголошував про свої амбіції стати кандидатом у канцлери від ХДС/ХСС і за кожної нагоди говорить «моє місце у Баварії», все ж не уникає нагоди звернути на себе увагу.
Остаточно ім’я єдиного кандидата має бути визначено у квітні. До того часу, 14 березня, мають відбутися вибори у місцеві уряди двох федеральних земель – Баден-Вютенберг і Райнланд-Пфальц. Для ХДС ці вибори стануть фактично прелюдією до осінніх. Якщо ХДС під керівництвом Арміна Лашета вдасться здобути на них впевнену перемогу, то можна вважати, що він забезпечив висунення своєї кандидатури. Утім і Лашет, і Зьодер в унісон говорять, що «вони не прив’язують одне питання до іншого». Лашет до цього також дипломатично додає: «Визначним є те, у кого більше шансів принести Союзу (ХДС/ХСС, – LB.ua) перемогу».
Хто такий Мерц і чого він хоче?
Завершуючи свою каденцію, Ангела Меркель залишає ХДС/ХСС зі стабільними 35% підтримки виборців, що робить цей блок найпопулярнішою політичною силою Німеччини. Утім усередині самої ХДС все значно драматичніше.
Перемога в боротьбі за посаду лідера ХДС не далася Арміну Лашету так просто. Окрім того, що він заручився негласним схваленням Ангели Меркель, він також спромігся отримати відкриту підтримку Єнса Шпана – чинного міністра охорони здоров'я. Шпан, рейтинг якого на тлі успішної боротьби з пандемією злетів на друге місце за популярністю серед німецьких політиків, уособлює не тільки молодого та харизматичного професіонала, але й нове покоління християнських демократів. Це значно допомогло Лашету здолати свого основного конкурента по партії – Фрідріха Мерца. Після обрання Лашета Єнс Шпан продовжує називати його «природним кандидатом у канцлери».
У лавах ХДС зовсім неспокійно. Досвідчений політик і колишній голова фракції ХДС у Бундестазі Фрідріх Мерц, який щойно повернувся із бізнесу до політики, також претендував на крісло очільника ХДС, він брав участь у виборах. Хоч він і програв у другому турі Лашету, проте має свою групу підтримки в партії. Фактично третина однопартійців бачила Мерца на місці Лашета, а згодом і у кріслі Меркель. Він і його прихильники є тим крилом ХДС, яке відмовляється продовжувати обраний Меркель ліберальний курс (зокрема щодо міграційної політики, – LB.ua) і прагне його повернення до виключно консервативного русла. Чого зовсім не хоче Лашет, який обіцяв зберегти лінію Меркель.
Після програшу Лашету Мерц бачить себе міністром фінансів, вимагаючи цю посаду в обмін на лояльність. Утім Меркель самоусувається від розв’язання цієї напруги, а прихильники Лашета відкрито критикують своїх однопартійців за такі вимоги. І попри окремі повідомлення німецьких ЗМІ про те, що конфлікт от-от зійде нанівець, напруга усередині правлячого блоку лише зростає.
Тому Арміну Лашету зараз потрібно сісти не на один шпагат, а відразу на кілька, щоб зберегти єдність. Це і виграти ключові земельні вибори, і заручитися підтримкою в партії, і переконати німців, що він може бути не гіршим канцлером за Зьодера, і протистояти закидам про нечітку зовнішньополітичну орієнтацію, і найскладніше – знайти потенційних партнерів по майбутній коаліції.
Потенційна коаліція
З коаліційними партнерами Арміну Лашету теж поки що не вдається визначитися. Здавалося б, найлогічнішим було об’єднання з партією «Зелені», яка, за останніми прогнозами, може отримати близько 20% на весняних виборах. Проте очільникам «Зелених» не дає спокою нечіткість позиції Лашета в зовнішній політиці.
Квола риторика із засудженням агресивної політики Росії та його підтримка проєкту «Північний потік-2» значно зменшують шанси сформувати урядову коаліцію із «Зеленими», які вимагають зупинити будівництво цього газогону, зокрема й через інтереси України. Окрім того, що ця партія є послідовним критиком Кремля, її представник має стати міністром закордонних справ у разі утворення такої коаліції. Армін Лашет поки що не дає жодних чітких сигналів потенційним партнерам.
На тлі цього Лашет днями заявив, що його метою є запобігання утворенню «червоно-червоно-зеленої» (за партійними кольорами, – LB.ua) коаліції, до якої увійшли б Соціал-демократична партія (СДП), «Ліві» та «Зелені».
У грудні журнал Der Spiegel проводив опитування, за результатами яких стало очевидно, що переважна частина виборців інших партій воліла б бачити альтернативного кандидата від ХДС/ХСС – не Арміна Лашета. Наприклад, виборці «Зелених» хотіли б бачити Маркуса Зьодера на цій посаді, так само як і виборці СДП і «Лівих».
Подальша доля Арміна Лашета залежить не тільки від його бажання наслідувати курс Ангели Меркель, але й від його вміння перейняти її майстерність політичної еквілібристики.