У День свободи преси Премія імені Георгія Ґонґадзе – 2022 оприлюднила імена фіналістів і повідомила про запровадження спеціальної відзнаки, яку отримав документаліст, фоторепортер Макс Левін.
«Цього року вперше в історії Премії імені Георгія Ґонґадзе запроваджено спеціальну відзнаку. Нею Капітула посмертно відзначила фотожурналіста Макса Левіна “за визначний внесок у розвиток української фотографії, відданість професії і відвагу”», - йдеться в повідомленні.
Зазначається, що до короткого списку номінантів на здобуття відзнаки увійшли тандем фотографів Мстислава Чернова і Євгена Малолєтки (Чернов – журналіст Associated Press, фотограф, військовий кореспондент; Малолєтка – фотокореспондент), а також Сергій Сидоренко (журналіст, співзасновник та головний редактор видання “Європейська правда”) і Тетяна Трощинська (редакторка щоденної програми «Київ-Донбас» на «Громадському радіо», ведуча прямих ефірів, заступниця головного редактора «Громадського радіо»).
Лауреата Премії традиційно оголосять 21 травня, у день народження Георгія Ґонґадзе.
Раніше президент Володимир Зеленський передав родині загиблого на Київщині документаліста, фоторепортера Макса Левіна нагороду - орден "За мужність" III ступеня.
Нагороду отримали мати Макса Валентина Михайлівна, цивільна дружина Зоряна Стельмах та колишня дружина Інна Варениця.
Як повідомлялося, 1 квітня після тривалих пошуків у районі села Гута Межигірська на Київщині поліція знайшла Левіна загиблим. Він у супроводі Олексія Чернишова, військовослужбовця та в минулому фотографа, відправились у Гуту Межигірську 13 березня документувати наслідки російської агресії. Вони залишили машину та пішли в бік села Мощун. З того часу зв'язок із обома чоловіками зник.
Пізніше стало відомо, що в районі, де Макс збирався працювати, розпочались інтенсивні бойові дії.
Місцезнаходження та доля Олексія Чернишова наразі не встановлена.
Макс Левін народився 7 липня 1981 року на Київщині. З 15 років він мріяв стати фотографом. Юнаком Максим відвідував фотогурток та знімав на дзеркальний "Київ-98". Після школи здобув освіту за фахом "інженер компʼютерних систем" у Київському політехнічному інституті і працював фотожурналістом. Він працював як фотокореспондент, документальний фотограф та оператор багатьох українських і міжнародних видань.
Понад 10 років Максим працював у редакції LB.ua, також співпрацював з агентствами Reuters, BBC, TRT World, Associated Press, Hromadske. Його фото публікували Wall Street Journal, TIME, Breaking news Poland, EU AGENDA, World news, The Moscow Time, Кореспондент.net, ELLE, TV-24, Radio Bulgaria, Ukraine Crisis Media center, Vatican news, Радіо Свобода (RFE/RL).
Більшість його документальних проєктів пов'язані з війною в Україні. "Кожен український фотограф мріє зробити фото, яке зупинить війну", – пояснював журналіст.
Разом із колегою Маркіяном Лисейком у 2014 році Левін заснував присвячений військовим проєкт AFTER ILOVAISK afterilovaisk.com задля збереження та переосмислення значення подій серпня 2014 року військовими, їхніми родинами та громадянами України в цілому. Максим був одним із тих, кому вдалося вибратися живим із Іловайського котла.
Окрім журналістських робіт, він створив десятки фото- і відеопроєктів для гуманітарних організацій, таких як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), UN, UNICEF, OSCE, UN Woman.
Олексій Чернишов та Максим Левін працювали разом протягом багатьох років. У 2014, у розпал Революції Гідності, вони були поранені під час пікету під Києво-Святошинським судом 10 січня.
У Макса Левіна залишились четверо неповнолітніх синів, цивільна дружина та літні батьки.
3 квітня Зеленський посмертно нагородив Левіна орденом "За мужність".